Студопедия

Новини освіти і науки:

МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах

РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання

ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"

ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ

Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків

Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні

Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах

Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами

ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ

ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів

Контакти

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Середньовічна логіка

Вчений та його праці	Предмет дослідження та внесок у розвиток логіки
І. Дамаскін (близько 675–близько 753 рр.) “Джерело знання”, “Діалектика”	Викладав логіку Арістотеля. Розробив чотири логічні операції: поділ роду на види, визначення через рід і видову ознаку, поділ складного судження на прості елементи, зв’язок двох думок за допомогою середнього терміна
Петро Іспанський (близько 1210–1277 рр.) “Суммули”	Розробив логіку Арітостеля, зокрема вчення про судження, силогізм, хибні умовиводи, суппозиції (підстановки)
Михайло Псьол (1018–1090 рр.) “Синопсис”	Вводить для різних видів суджень символічні позначення (А, І, Е, О), а для різних модусів силогізму – спеціальні назви
Жан Буридан	Детально дослідив модальні умовиводи

Ібн-Рушд (Аверроес) (1126–1198 рр.) “Про можливий розум”	Розробив класифікацію модальних суджень, розрізняв сильну, нейтральну та слабку можливості
Ансельм Кентерберрійський (1033–1109 рр.) трактат “Чому бог олюднився”	Аналізував речення, які містили модальні функтори “можливо”, “сумнівно”, “необхідно”. Вважається одним з основоположників деонтичної логіки
Дунс Скот (1265-1308 рр.)	Відкрив логічний закон, що нині виражається формулою Р→(Р→q)
Ібн-Сіна (Авіценна, 980–1037 рр.), “Логіка”.	Детально аналізував кон’юнкцію, був обізнаний з імплікацією
П’єр Абеляр (1079–1142 рр.) “Логіка складних частин висловлювання”, “Логіка”, “Діалектика”	Досліджував роль зв’язок у судженні, аналізував силогізм, прийоми визначення і ділення понять, розробив ряд проблем модальної логіки
У.Оккам (близько 1281– близько 1348/9/50 рр.), коментарі до деяких книг праці Арістотеля “Органон”	Розділив терміни на два класи: категорематичний (імена предметів) і синкатегорематичний (властивості предметів). Вводить третє значення істинності – “невизначено”
Ф.Аквінський (1225/6–1274 рр.), “Про природу роду”, “Про модальні судження”, “Про заблудження”	Вивчав проблеми модальної логіки, процедури абстракції та визначення, аналізу умовиводу
Р. Луллій (близько 1235–близько 1315), “Вступ до діалектики”, “Велике мистецтво”	Висловив ідею про машинізацію умовиводів, мислиннєвих процесів, побудував “логічну машину”

Читайте також:

Переглядів: 1179

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Логіка Давньої Греції	\|	Логіка епохи Відродження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.

Генерація сторінки за: 0.003 сек.