• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи, види і форми власності

Приватна власністьхарактеризується тим , що засоби виробництва, а отже, й вироблений продукт, належать приватним особам. Вони можуть привласнити продукт як своєї, так і чужої праці. Тому розрізняють два види

Власність е також категорією історичною.

Це проявляється в тому, що соціальне середовище, форми і методи присвоювання і відчужування, самі об’єкти і суб’єкти власності виникають , змінюються із зміною історичних умов.

Історичні епохи відрізняються насамперед відносинами власності.

Історичний процес розвитку відносин власності відображається поняттями „ тип”, „вид”, „форма” власності.

В процесі свого історичного розвитку суспільство використовує два основних типи власності – суспільний і приватний.

Суспільна власністьхарактеризується спільним привласненням засобів виробництва й виробленого продукту. Можна виділити два основних види цієї власності:

а) власність народу в цілому, зокрема в Україні такою власністю поки що залишається земля;

б ) власність окремих колективів.

Реальними формами суспільної власності є загальнонародна, державна, кооперативна, акціонерна, власність господарських товариств, громадських організацій тощо.

Приватної власності – трудову і нетрудову.

Трудова приватна власність основана на власній праці власника або членів його сім’ї. Основною формою такого виду власності є дрібнотоварнефермерське, ремісниче, одноосібне господарство, де власник і робітник виступають в одній особі. Йому ж належить і вироблений продукт.

Нетрудова приватна власність основана на використанні найманої праці. Вона передбачає відокремлення власника від безпосередньої участі в процесі виробництва ( працює найманий робітник ), а безпосереднього робітника ( найманого ) - від засобів виробництва ( бо вони йому не належать ). Тобто, власник і робітник – це різні особи. Цим закладаються основи малоефективної праці робітника, тому що продукт виробництва належить не йому, а власникові засобів виробництва. Формаминетрудової приватної власності історично були рабовласницька, феодальна, приватнокапіталістична.

-3-

В Україні відновлення інституту приватної власності започатковано ухваленням Закону „ Про власність „ у лютому 1991 року. Цей закон офіційно визнав можливість співіснування у вітчизняній економіці поряд із державною власністю на матеріальні ресурси також приватної та колективної власності. Він дозволив використання приватними особами та недержавними фірмами найманої робочої сили з метою отримання прибутку. Згідно з цим законом, у межах державної власності розрізняють загальнодержавну власність та власність адміністративно-територіальних одиниць – комунальну власність. Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України.

До об’єктів загальнодержавної власності належать, зокрема, майно Збройних Сил, органів держбезпеки, прикордонних і внутрішніх військ, оборонні об’єкти, єдина енергетична система, системи транспорту загального користування, зв’язку та інформації, щзо мають загальнодержавне значення, кошти республіканського бюджету, Національний Банк України, майно вищих і середніх навчальних державних закладів, майно державних підприємств тощо.

Читайте також:

1. А/. Право власності.
2. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
3. Автоматизовані форми та системи обліку.
4. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
5. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
6. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
7. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
8. Акредитив та його форми
9. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
10. Б/. Право приватної власності.
11. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
12. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Переглядів: 648