Сутність і види міжнародних міждержавних організацій

Сутність міжнародних міждержавних організацій визначається офіційною участю в їхній діяльності держав та урядів, а також важливістю завдань, що їх покликані вирішувати ці організації. Держави сьогодні беруть участь у міжнародних організаціях з метою раціонального вирішення практичних проблем, які не можуть бути розв'язані зусиллями однієї країни, для ефективного об'єднання потенціалів зацікавлених сторін.

Участь у міжнародних організаціях, у свою чергу, накладає на держави визначені й офіційно зафіксовані обов'язки, а в деяких випадках робить для них обов'язковими рішення, що їх приймає організація. Вище були розглянуті різні типи міждержавних організацій. Крім того, можна виділити два види міждержавних економічних організацій залежно від широти їхньої компетенції — загальноекономічного та галузевого характеру.

Загальноекономічні організації орієнтовані на налагодження координації та співробітництва країн для вирішення широкого кола іноді не тільки економічних, а й політичних, соціально-культурних, екологічних та інших проблем. Орієнтація галузевих організацій значно вужча — координація міжнародного економічного співробітництва в окремій галузі чи сфері діяльності. Як правило, держави більше схильні до співпраці з міждержавними організаціями, що мають вузьку функціональну спрямованість і чітко визначені цілі, ніж з організаціями широкого профілю. Найвпливовішими серед міждержавних організацій загальноекономічного характеру є Європейський Союз (ЄС), Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Ліга арабських держав (ЛАД), Економічна співдружність держав Західної Африки (ЕКОВАС), Латиноамериканська економічна система (ЛАЕС), Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС) та ін.

Серед галузевих економічних організацій виокремлюють ті, що сприяють міжнародному співробітництву в галузі промислового розвитку та будівництва, — Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО), Організація країн—експортерів нафти (ОПЕК), Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом), Європейське об'єднання вугілля та сталі (ЄОВС), Міжнародна асоціація з бокситів (МАБ), Міжнародна рада з олова (МРО); у галузі сільського господарства та переробної промисловості — Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО), Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР); у сфері транспорту і засобів зв'язку — Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Міжнародна морська організація (ММО), Організація співробітництва залізниць (ОСЗ), Європейська конференція міністрів транспорту (ЄКМТ), Європейське космічне агентство (ЄКА), Всесвітній поштовий союз (ВПС), Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ), Арабська поштова спілка (АПС); у галузі фінансів та кредиту — Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Африканський банк розвитку (АФБР), Банк міжнародних розрахунків (БМР); у галузі міжнародної торгівлі — Всесвітня торговельна організація (ВТО), Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прийняття рішень у міжнародних організаціях	\|	Функції міжнародних міждержавних організацій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.