МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||
Перелік показників при сертифікації кормівВиди кормів Санітарно-гігієнічний контроль за заготівлею, зберіганням і якістю кормів. Контроль за доброякісністю кормів і правильним їх використанням повинен бути у центрі зору зооветеринарних працівників. При заготівлі основну увагу звертають на своєчасність збирання сіна та соломи в найкоротші строки – сіно скошують у фазі бутонізації та на початку цвітіння, а злакових трав – при виході їх у трубку і на початку колосіння. Тривалість заготівлі не повинна перевищувати 10–12 днів. При польовому цвітінні під дією сонця, опадів і ферментаційних процесів у скошеній траві втрачається приблизно 30–50% найцінніших поживних речовин і до 90% каротину. Краще, коли зелену масу в покосах лише прив'ялюють до вологості 35–45%, а потім досушують у скиртах або сховищах до вологості 15–18% за допомогою активного вентилювання. Ефективним є приготування трав'яного борошна, гранулювання та брикетування грубих кормів – в 1кг міститься 0,7–0,8 к.од., 80–95 г перетравного протеїну й до 30мг каротину. При закладці силосу чи сінажу використовують багаторічні трави (бобові) у фазі бутонізації, а злакові – у фазі колосіння. Основними є швидка й надійна ізоляція рослинної маси від проникнення повітря, а також оптимальна її вологість: для сінажу – 45–55%, для силосу – до 70%. Строк закладки не > 4 діб. Останнім часом для консервації додають хімічні сполуки: - органічні кислоти– мурашина, пропіонова, бензойна, сульфанілова, сорбінова; - сухі сірковмісні сполуки— Na піросульфат і бісульфат. У кукурудзяний силос для збагачення його протеїном додають карбамід або амонійні солі. Коренебульбоплоди зберігають у сховищах, де t° підтримується в межах 0–3°С, відносна вологість – 80–90%. Санітарно-гігієнічну оцінку якості різних видів кормів здійснюють за допомогою органолептичних і лабораторних методів. Органолептичним методом визначають запах, смак, колір, консистенцію, структуру, однорідність та ін. Лабораторними методами визначають вміст поживних і мінеральних речовин, вітамінів, а в силосі ще й загальну кислотність, наявність вільних кислот. Одночасно корми досліджують на наявність отруйних речовин, механічних і хімічних домішок та шкідників.
Якість кормів оцінюють за наступними показниками:
1. нешкідливість, безпечність, поживність; 2. доброякісність; 3. біологічна цінність. При цьому необхідно враховувати загальнобіологічні закономірності обміну речовин – чим вищий рівень годівлі, тим вища продуктивність тварин і нижчі затрати. Ветеринарно-санітарні вимоги і норми по шкідливості кормів і кормових добавок затверджуються у встановленому порядку та передаються залежно від вимог міжнародних організацій.
Для визначення якості кормів існують наступні методи:
1.Органолептичні– вади, зовнішній вигляд, колір, запах, цілісність видового складу, збереженість, фази вегетації. 2. Фізико-хімічні– вологість, ступінь подрібнення, сипучість, наявність піску, скла тощо. 3. Хімічні методи– оцінка поживності кормів (наявність різних органічних, мінеральних речовин, вітамінів), рН (кислотність), наявність токсинів, отрут (пестицидів, алкалоїдів). 4. Ветеринарно-біологічні– проведення мікробіологічних, мікологічних, паразитологічних, аліментарних проб на лабораторних і сільськогосподарських тварин. При цьому визначають вплив мікроорганізмів, грибів, гельмінтів на якість кормів і етіологію хвороб. Читайте також:
|
||||||||||||||||||
|