Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Розробка технічного завдання

Вимоги, що пред'являються до виробу електронної апаратури, визначаються її призначенням, сферою застосування, умовами експлуатації, типом виробництва. Вони зводяться в технічне завдання (ТЗ) на розробку, яке складають на підставі вимог нормативно-технічної документації (НТД) - державних і галузевих стандартів, стандартів підприємств і технічних умов, керівних технічних документів і вимог замовника, вивчення потреб внутрішнього і зовнішнього ринків, аналізу кращих зразків вітчизняної і зарубіжної техніки (аналогів), наукового прогнозування.

Згідно ДСТУ (ГОСТ 2.103) складання технічного завдання є першою стадією розробки ЕА, а само ТЗ - основним документом для ухвалення рішень на наступних етапах проектування.

Технічне завдання може бути складене як на увесь виріб, так і на його складові частини і містить необхідні обмеження, пов'язані з умовами експлуатації (кліматичні, механічні, біологічні дії), об'єктом установки (стаціонарна, така, що возиться, ношена і т. д.), обслуговування (ергономічні та ін. чинники), виробництва ЕА (серійність випуску, показники технологічності), принципами функціонування (вимоги безпеки і завадозахищеності), а також терміни проектування.

Рекомендований порядок побудови і викладу технічного завдання наступний:

1. Загальні відомості про розробку.

2. Зведення про світовий рівень цього виду продукції.

3. Технічні вимоги.

4. Економічні вимоги.

5. Вимоги до розробки.

6. Вимоги до виготовлення.

7. Вимоги до монтажу.

8. Вимоги до технічного обслуговування і ремонту.

У цьому розділі міститься інформація про основу для розробки, сфері застосування, меті і призначенні виробу ЕА.

Основою для розробки курсового проекту є ТЗ, що видається кафедрою, і інші документи, на підставі яких проводиться проектування. Зокрема, до початкових документів відносяться схеми електричні (принципова та ін.), переліки елементів до схем і карта електричних режимів роботи ЕРЕ.

Далі вказуються:

- коротка характеристика сфери застосування пристрою;

- назва виробу і його умовне позначення;

- загальна характеристика об'єкту установки.

При описі мети і призначення розробки повинно бути вказано, замість яких і спільно з якими виробами, що випускаються промисловістю, повинен застосовуватися виріб, що розробляється. Це особливо актуально для приладів, що агрегатуються, наприклад, вимірювальної техніки.

Характеристика об'єкту установки повинна даватися, в першу чергу, з точки зору розміщення виробу розробки (додаток А). Наприклад, для портативної апаратури об'єктом установки може бути людина (користувач).

Показники (технічні характеристики, вартість і так далі) світового рівня проектованого виробу вказуються після перегляду каталогів провідних фірм, що займаються розробкою апаратури, вивчення науково-технічної літератури. Додатково перераховуються документи і література, відомості, що надають інформацію про виріб, який розробляється, або його аналоги.

У курсовому проектуванні рекомендується формувати додаток до ТЗ, в якому приводяться технічні характеристики знайдених виробів аналогів.

У розділі «Технічні вимоги» ТЗ вказуються:

- склад виробу і вимоги до конструкції;

- показники призначення;

- вимоги надійності;

- вимоги до технологічності;

- вимоги до рівня уніфікації і стандартизації;

- вимоги безпеки і вимоги по охороні праці, природи;

- естетичні і ергономічні вимоги;

- вимоги до патентної чистоти;

- вимоги до експлуатаційних матеріалів;

- умови експлуатації;

- вимоги до маркування і упаковки;

- вимоги до транспортування і зберігання.

У складі виробу вказується найменування, кількість і призначення складових частин виробу, що поставляються споживачеві, але що не з'єднуються на заводі-виготовлювачі.

Наприклад, для персональної ЕОМ до складу виробу входять: системний блок, монітор, клавіатура, акустична система, сполучні кабелі і кабелі живлення і т. д.

У вимогах до конструкції мають бути визначені:

- використовувана елементна база;

- кількість органів управління, налаштування, контролю, зовнішніх з'єднувачів (підключення живлення, інтерфейсів, антени, шин заземлення і т. д.);

- габаритні розміри (не більше або не менше);

- настановні і приєднувальні розміри;

- маса (не більше або не менше);

- спосіб ремонтопридатності і доступність до приладів, вузлів і деталей при регулюванні і зміні їх при ремонті;

- види покриттів (колір, фактура поверхні);

- форма конструкції, де вказується не лише форма, обумовлена об'єктом установки виробу, але і визначальна стійкість блоку на об'єкті установки (співвідношення висоти блоку до розмірів основи, розташування центру тяжіння), спосіб кріплення на об'єкті (закріплення жорстке, швидкознімне, на амортизаторах і т. д.),

- можливості агрегатування;

- допустимі способи забезпечення захисту від зовнішніх дій несучої конструкції - повна або часткова герметизація, вологозахист, бризкозахист і т. д.;

- вимоги до завадозахищеності, електричної потужності і до електричного опору ізоляції та допустимий паразитний вплив на інші об'єкти;

- способи захисту від кліматичних, механічних і інших дій;

- особливості конструктивного виконання виробу.

У показники призначення входять основні параметри пристрою (діапазон робочих частот, вихідна потужність, рівень вхідних сигналів, склад живлення, точність виміру і т. д.), а також, при необхідності, параметри пристроїв, що з'єднуються.

Наприклад, для побутових підсилювачів сигналів звукової частоти, обов'язково мають бути вказані значення наступних параметрів :

- номінальна напруга джерела живлення;

- номінальна частота або діапазон частот джерела живлення;

- споживана потужність за номінальних умов;

- вихідна напруга (потужність), обмежені спотвореннями;

- коефіцієнт регулювання;

- короткочасна максимальна вихідна напруга (потужність);

- довготривала максимальна вихідна напруга (потужність);

- вихідна потужність, обмежена температурою;

- загальні гармонійні спотворення як функція амплітуди;

- загальні гармонійні спотворення як функція частоти;

- інтермодуляційні спотворення з вказівкою їх типу;

- відношення сигнал/шум;

- максимально допустиме значення ємності, що підключається до виходу

підсилювача;

- номінальний повний опір навантаження.

Для вимірювальних приладів вказується клас точності.

Стаціонарна апаратура повинна працювати від мережі змінного струму частотою 50 Гц ± 1% і напругою 220 В ± 10%. Бортова апаратура - від мережі змінного струму з частотою 400 Гц і напругою 115 В ± 5 %. Контрольно-вимірювальна апаратура повинна працювати від обох вказаних напруг. Якщо апаратура (портативна, малогабаритна і т. д.) працює на автономних джерелах живлення (гальванічні елементи або акумулятори), то обов'язково вказується ємність цих елементів або час роботи виробу до заміни джерел живлення.

Для електронних вимірювальних приладів має бути вказаний час самопрогріву (час, за який після включення апаратура повинна забезпечувати необхідні технічні характеристики) - 1, 5, 15, 30 хв. або 1, 2 год.

Основними вимогами по технологічності для курсового проекту являються серійність випуску виробів і вимоги до контролепридатності. Можуть бути також вказані кількісні значення показників технологічності виробів - аналогів.

У вимогах по надійності вказуються кількісні характеристики надійності, заходи по підвищенню надійності, вимоги до запасного майна приладів.

Найчастіше в ТЗ вказують вірогідність безвідмовної роботи в межах заданого напрацювання ; середнє напрацювання на відмову, середній термін служби і середній час відновлення. Ці параметри залежать від виду і призначення ЕА, загальної кількості електрорадіоелементів (ЕРЕ), способів їх резервування і режимів роботи, кількості мікросхем (МС) і мікрозбірок, типів і кількості різних конструктивних та кріпильних елементів. Нормативи основного показника надійності − середній час напрацювання на відмову, для професійної ЕА наведені в таблиці Г1 (додаток Г).

У вимогах безпеки і вимогах по охороні праці, природи вказуються вимоги: по електробезпеці при експлуатації і обслуговуванні, по пожежній безпеці, до вибухозахищеності відповідно до відповідних стандартів. Одним з факторів, що дозволяють забезпечити вимогу безпеки, є заземлення, необхідність якого обов'язкова для пристроїв ЕА, що працюють від напруги живлення понад 36 В.

Якщо у виробі є напруга понад 500 В, то конструкція не повинна допускати можливості випадкового дотику до струмоведучих елементів, що знаходяться під цією напругою.

Для виконання умов по забезпеченню електробезпеки вказуються високовольтні кола, що не відключаються, а також наявність включення виробу з пульта дистанційного керування при напрузі живлення понад 36 В.

З естетичних і ергономічних вимог мають бути вказані вимоги до зручності розташування органів управління, варіанти колірних рішень, відстань від користувача до приладу і т. д.

Окрім цього можуть бути визначені умови роботи оператора - робоче положення сидячи або стоячи.

В умовах експлуатації задаються

- кліматичні умови (температура, вологість, тиск і т. д.);

- механічні умови (удари, прискорення, вібрації) або об'єкт установки (додаток В);

- інші об'єктивні умови (корозійна агресивність атмосфери, радіаційні і біологічні дії).

Кліматичні умови визначаються мікрокліматичним районом експлуатації і категорією виконання таблиця Б1 (додаток Б).

У економічних вимогах вказуються контингент споживачів виробу, що розробляється, його новизна і конкурентоспроможність.

У розділі «Вимоги до розробки» вказуються графік виконання робіт і перелік конструкторської документації, належній розробці, а також відповідність КД вимогам, викладеним в ЄСКД і інших стандартах.

Розділ ТЗ «Вимоги до виготовлення» заповнюється, коли відоме конкретне підприємство - виготовлювач, технологічне устаткування якого може накласти обмеження на вибір конструктивно-технологічних рішень при проектуванні виробу і його складових частин.

У розділі «Вимоги до монтажу» вказуються обмеження до монтажу виробу, обумовлені об'єктом установки і кваліфікацією персоналу, що виконує монтаж виробу.

У вимогах до технічного обслуговування і ремонту повинна міститися інформація про суб'єктивні умови експлуатації : кваліфікація обслуговуючого персоналу, вид ремонтних майстерень і т. п.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Склад графічної частини курсового проекту	\|	Аналіз конструкторських аналогів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.