• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота є документом з визначеною структурою і встановленими вимогами до змісту та оформлення. Під структурою курсової роботи слід розуміти склад та обсяг її структурних елементів (частин), які в роботі представляються у вигляді розділів та підрозділів (параграфів). Розуміння структури роботи важливе уже починаючи з вибору теми та розроблення плану її написання. Структура курсової роботи включає наступні послідовно розташовані обов’язкові елементи:

- Титульна сторінка (Додаток Б);

- Завдання на курсову роботу (Додаток В);

- Зміст (Додаток Д);

- Вступ;

- Розділ 1. Характеристика країни відвідування;

- Розділ 2. Характеристика основних об’єктів туристичного інтересу у відповідності з тематикою роботи;

- Розділ 3. Розробка маршруту туру;

- Розділ 4. Вибір підприємств – закладів розміщення;

- Розділ 5. Транспортне забезпечення маршруту;

- Розділ 6. Страхування туристів;

- Розділ 7. Складання пакету послуг, формування програми перебування та розрахунок вартості послуг

- Висновки;

- Список використаних джерел;

- Додатки.

Основними структурними елементами курсової роботи є вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки. Такі структурні елементи як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел і додатки не мають порядкового номера (тобто, не можна друкувати: 1. ВСТУП або 6. ВИСНОВКИ).

Загальний обсяг курсової роботи, як правило, становить 40-45 сторінок друкованого тексту. Обсяг сторінок на яких розташовані додатки не нормується і до загального обсягу курсової роботи не зараховується.

У першому розділі «Характеристика країни відвідування» необхідно стисло надати загальну характеристику країни відвідання, вказавши наступні дані:

- географічне положення, площу її території, столицю, валюту;

- кількість населення; національний склад та розподіл за релігійними поглядами; державна мова та інші мови, що мають розповсюдження на території країни;

- туристські формальності (у тому числі паспорті, візові, прикордонні, митні та інші формальності). При цьому значну увагу слід приділити характеристиці документів, що подаються в посольство (консульство) для отримання візи;

- клімат та рельєф країни.

У першому розділі також треба навести характеристику розвитку туризму країни відвідування. Крім того, спираючись на наявність в країні визначних пам’яток, потрібно визначити перспективи розвитку окремих видів туризму. Пропонується систематизувати туристичні ресурси за наступними видами:

- культурно-пізнавальний туризм;

- релігійний туризм;

- пляжно-кліматичний туризм;

- екологічний (зелений, сільський) туризм;

- лікувально-оздоровчий туризм;

- активний (в т.ч. гірськолижний) туризм;

- діловий туризм.

Культурно-пізнавальний туризм – це подорожі з метою ознайомлення з культурою країн світу: об’єктами архітектури, історії, мистецтва, археології.

Релігійний туризм – це поїздки до релігійних святинь з метою паломництва, участі в релігійних обрядах тощо. Необхідно відзначити, що відвідання релігійних об’єктів може бути також віднесене до культурно-пізнавального туризму, якщо основна мета туриста – пізнавальна.

Пляжно-кліматичний туризм – це вид туризму, який передбачає відпочинок на узбережжі морів, океанів, річок, озер тощо з метою відновлення фізичних та духовних сили людини та поєднує два основних фактори – це наявність пляжів та відповідного клімату для купання, приймання сонячних ванн тощо.

Екологічний (зелений, сільський) туризм – подорожі з метою відвідання природних об’єктів (заповідників, заказників, національних парків, цікавих об’єктів природи тощо), а також поїздки за межі крупних міст з розміщенням в сільській місцевості з метою відпочинку і участі в нескладних сільськогосподарських роботах.

Лікувально-оздоровчий туризм передбачає використання природних лікувальних чинників (мінеральні води, лікувальний клімат тощо), а також об’єктів оздоровчої інфраструктури з метою лікування і профілактики різних захворювань. При виборі лікувально-оздоровчих турів необхідна консультація лікаря-фахівця, щоб уникнути негативних наслідків самолікування.

Активний туризм передбачає активний відпочинок з елементами окремих видів спорту або ж безпосередню участь у спортивних туристських заходах і походах (пішохідних, лижних, гірських, водних, велосипедних та інших); в іноземній літературі стосовно даного напряму часто використовується термін «пригодницький». До цього виду туризму можна також віднести гірськолижний туризм.

Діловий туризм – подорожі зі службовими цілями, а також з метою вирішення питань, пов’язаних з налагодженням ділових контактів або розширенням бізнесу (передбачає участь у виставках, ярмарках і інших маркетингових заходах).

Студенти повинні не тільки вказати перспективні напрями туризму для країни, а і обґрунтувати свою думку, для цього потрібно навести приклади найбільш цікавих туристських об’єктів (природних або кліматичних ресурсів, об’єктів інфраструктури). Для цього пропонується використовувати дані ЮНЕСКО щодо об’єктів Всесвітньої спадщини.

У другому розділі «Характеристика основних об’єктів туристського інтересу відповідно до тематики роботи»необхідно дати чітке, розгорнуте визначення виду туризму згідно з отриманим завданням. Обов’язковим є визначення туристських об’єктів, що відносяться до цього напряму (мається на увазі їх загальні назви, наприклад, для релігійного туризму – це церкви, каплички, монастирі тощо).

Після цього потрібно вказати основні туристські об’єкти, що відносяться до конкретного виду туризму і знаходяться на території країни, згідно з отриманим завданням. При цьому необхідно:

- вказати розташування об’єкта;

- надати історичну характеристику;

- навести його стислий опис (3-4 речення).

Для варіантів, де передбачено поєднання двох видів туризму, характеристику основних об’єктів туристського інтересу потрібно надати по кожному виду туризму окремо.

У третьому розділі «Розробка маршруту туру» необхідно розробити маршрут туру, позначивши по днях програму подорожі згідно з видом туризму. Варто зазначити, що в «чистому вигляді» жоден із видів туризму не існує. Звичайно під час подорожі туристи поєднують декілька напрямів відпочинку. Зважаючи на це, у запропонованих варіантах завдань як вид туризму було використано поєднання двох напрямків, наприклад, «пляжно-кліматичний туризм з елементами культурно-пізнавального». Це передбачає розміщення туристів на узбережжі, обов’язковий відпочинок на морі (тобто вільні дні) і додаткову екскурсійну програму культурно-пізнавальної спрямованості. При складанні програми туру це матиме наступний вигляд (див. табл. 1).

Слід також зауважити, що вільні дні треба передбачати і при розробці тематичних турів (екологічних, культурно-пізнавальних тощо). Іншими словами тури не повинні бути перевантаженими кількістю і тривалістю переїздів.

Таблиця 1

Складання попередньої програми обслуговування по днях

Якщо в завданні передбачений радіальний маршрут, то при організації екскурсій слід враховувати, що час на дорогу не повинен перевищувати 4-5 годин. Тобто з урахуванням якості доріг і можливої швидкості руху ними екскурсійного транспорту, віддаленість туристських об’єктів від місця розміщення туристів не повинна перевищувати 250-300 км.

У цьому розділі, після складання попередньої програми туру, треба визначити:

- перелік об’єктів, що відвідуються туристами під час поїздки;

- кількість об’єктів, що відвідуються в середньому щодня;

- основні населені пункти, в яких слід зупинятися туристам при відвідуванні даних об’єктів (стисло описати їх, обґрунтувати їх вибір).

У четвертому розділі «Вибір підприємств – закладів розміщення» необхідно за допомогою системи он-лайн бронювання готелів визначити готелі, де будуть розміщені туристи, а також розрахувати вартість проживання в готелі (або готелях, якщо передбачені переїзди туристів). На сьогоднішній день існує багато систем підбору та бронювання готелів, які орієнтовані на роботу туроператорів. У той же час звичайно для входу в такі системи турфірмам потрібно мати діючий договір із комп’ютерною системою бронювання та отримати логін і пароль, без яких користування системами неможливе. Оскільки під час написання роботи студентам не надається можливість користуватися саме такими системами, для визначення готелю та вартості проживання в ньому можна запропонувати використання комп’ютерних систем бронювання, орієнтованих на туристів. Пропонується для використання при написанні цієї курсової роботи система бронювання готелів: www.booking.com

При пошуку готелів необхідно чітко розуміти який саме засіб розміщення буде задовольняти вимогам класу обслуговування, який вказаний у варіанті завдання. Туроператори і турагенти при просуванні і продажі туристського продукту рівень обслуговування по туру умовно позначають наступними категоріями: «люкс», перший клас, туристський клас, економічний клас.

Клас «люкс». При організації туру по цьому класу зазвичай пропонують послуги найвищого рівня: готелі категорії 5 зірок, переліт першим або бізнес-класом, харчування в розкішних ресторанах з обов’язковим обслуговуванням, індивідуальний трансфер на машинах класу «люкс», індивідуальні послуги гіда тощо. Такого роду тури надаються по розряду VIP-обслуговування.

Перший клас – це також достатньо високий рівень обслуговування, що передбачає розміщення в готелях категорій 4 зірки, переліт бізнес- або економ-класом, харчування у ресторанах із широким вибором страв, можливий варіант шведського столу, індивідуальний трансфер, куратор гіда.

Туристський клас – наймасовіший варіант обслуговування, який передбачає розміщення в готелях 2 – 3 зірки (залежить від країни), переліт економічним класом регулярних авіарейсів, харчування за типом шведського столу, груповий трансфер (туристів зустрічає автобус, який і розвозить їх по готелях).

Економічний клас – це найдешевший варіант обслуговування. Програми цього класу передбачають мінімум послуг і їх невисокий рівень. Розміщення в готелях 1 – 2 зірки, в хостелах, гуртожитках, в малих приватних або кооперативних готелях, що передбачає принцип самообслуговування: харчування може не надаватися взагалі, може бути запланований сніданок за типом шведського столу з асортиментом страв за типом континентального сніданку; переліт як регулярними, так і чартерними авіарейсами, а також бюджетними авіакомпаніями; зустріч і проводи можуть бути організовані на громадському транспорті.

Проте слід мати на увазі, що всі ці градації є дуже умовними і часто мають національні варіанти і відмінності. Так, наприклад, при організації пляжно-кліматичних турів на масових напрямках зазвичай пропонується система «all inclusive», яка передбачається у готелях, як 3, так і 4 або 5 зірки.

У будь-якому випадку при купівлі туру слід уточнювати рівень кожної послуги та її конкретний зміст. Таким чином, визначивши потрібні параметри пошуку закладів розміщення, студенти повинні:

- визначити 3-4 готелі, що відповідають умовам завдання;

- обрати один із них для організації розміщення туристів;

- визначити вартість проживання в обраному готелі.

На першому етапі пошуку необхідно ввести наступні дані: місто (країна), де розташовується готель та строки відпочинку (рис. 1).

Рис. 1. Система пошуку та бронювання готелів booking.com

Також система може запросити уточнення даних. Для цього використовується кнопка «Додаткові опції пошуку» (рис. 2).

Рис. 2. Уточнення параметрів пошуку закладу розміщення

Натиснувши кнопку «Вперед» (див. рис. 1) можна отримати результати пошуку (рис. 3).

Рис. 3. Результати пошуку закладу розміщення

Робота з цією системою бронювання дозволяє не тільки визначити готель, що відповідає обраному класу обслуговування, але і визначити фактичну вартість проживання.

У п’ятому розділі «Транспортне забезпечення маршруту» необхідно передбачити надання транспортних послуг туристам. На сьогоднішній день системи пошуку та бронювання авіаквитків доступні в он-лайн режимі. Однак слід зауважити, що такі системи орієнтовані перш за все на роботу з туристськими фірмами. Для роботи над курсовою роботою студентам пропонується скористатися можливостями бронювання авіаквитків через сайт туристичної фірми «Поїхали з нами». Принципи пошуку авіаквитків передбачають наступні етапи:

- визначення пункту вильоту та місця призначення;

- визначення дати вильоту та повернення;

- обробка отриманих результатів, визначення остаточної вартості авіаквитків (рис. 4).

Рис. 4. Система бронювання авіаквитків

Натиснувши клавішу «Поиск рейсов» (див. рис. 4) отримуємо варіанти перельоту за вказаними критеріями (рис. 5).

У шостому розділі «Страхування туристів» необхідно визначити вартість страхового полісу. Страхування туристів під час подорожі за кордоном є обов’язковим. Вартість страхового полісу залежить від ряду чинників:

- строку перебування за кордоном (строку дії договору);

Рис. 5. Результати пошуку варіантів авіаперельоту

- розміру страхової суми, тобто суми, в межах якої страхова компанія згідно з умовами страхування зобов’язана здійснити виплату у разі настання страхового випадку. В середньому рекомендована сума коливається в межах від 15000 до 30000 у.о.; для деяких країн, наприклад країн Америки, Океанії тощо рекомендована сума становить до 50000 у.о.;

- наявності та розміру франшизи, тобто тієї мінімальної суми, яка при настанні страхового випадку сплачується застрахованою особою самостійно (зазвичай ця сума не перевищує 30 у.о.);

- використання підвищуючих коефіцієнтів для окремих категорій громадян, для певних видів відпочинку або для конкретних країн. Наприклад, для людей віком від 60 до 75 коефіцієнт становить 2,0; для спортивного відпочинку коефіцієнт приймається на рівні 1,5; для країн Північної та Південної Америки, Океанії, Індії, Таїланду тощо коефіцієнт дорівнює 1,2;

- програми страхування. Зазвичай страхові компанії пропонують чотири програми страхування. В разі настання страхового випадку туристові можуть надаватися різноманітні послуги: від елементарних медичних до юридичних, супутніх медичних тощо в залежності від програми страхування.

Студентам необхідно розрахувати вартість страхового полісу залежно від варіанта, спираючись на наступні дані: країна перебування – для визначення розміру страхової суми; тривалість перебування; кількість застрахованих (рис. 6).

Рис. 6. Вихідні дані для розрахунку вартості страхового поліса

Натиснувши клавішу «Рассчитать» (див. рис. 6) отримуємо варіанти програми страхування та їх вартість (рис. 7).

Рис. 7. Варіанти програми страхування та їх вартість

У сьомому розділі «Складання пакету послуг, формування програми перебування та розрахунок вартості послуг» необхідно всю зазначену вище інформацію згрупувати, склавши остаточну програму перебування по днях і розрахувати вартість путівки. Приклад програми обслуговування представлений в табл. 2. Слід особливу увагу приділити наступним складовим: чітко вказати час вильоту літаку, рейс, маршрут, а також час прильоту (час обов’язково вказується місцевий); визначити місця ночівлі з указанням назви готелю (у випадку якщо туристи зупинилися); надати інформацію щодо запропонованої екскурсійної програми (при визначенні екскурсій слід враховувати часові обмеження).

Таблиця 2

Приклад складання програми туру

Після того, як програма туру буде складена, необхідно визначити його остаточну вартість, яка розраховується як сума вартості складових турпакету. Зважаючи на те, що розрахована ціна є ціною-нетто, потрібно додати до неї комісійні турагентства, що має передбачатися за продаж розробленого туру.

У «Висновках» мають бути відображені результати роботи, в тому числі з зазначенням принципів розробки турпродукту, особливостей розвитку певного виду туризму у визначеній країні тощо. Обов’язково студент має зазначити, що саме він навчився робити під час написання курсової роботи.

Список використаних джерел повинен містити перелік всіх джерел, які згадуються у роботі, та матеріали яких були використані при її написанні. Загальна кількість джерел повинна бути, як правило, не менше 20 і не більше 40. Перевагу слід надавати джерел ам останніх 5-6 років видання.

Додатки є обов’язковим розділом курсової роботи, наводяться в кінці роботи і оформляються згідно вимог. Додатками можуть бути великі таблиці, що займають більше 60% відсотків площі сторінки, аналітичні таблиці, таблиці звітних даних, графічні матеріали, схеми, розрахунки, ілюстрації, допоміжні матеріали тощо.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. I 9. Структура речевого дефекта у детей,
3. I. Аналіз контрольної роботи.
4. I. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
5. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
6. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
7. II. Короткий зміст
8. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
9. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
10. II. СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ
11. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
12. III ОФОРМЛЕННЯ І ЗАХИСТ РОБОТИ

Переглядів: 1051