Мета занять:Вивчити проби воску за комплексом ознак. Освоїти методику оцінки якості воскової сировини за основними показниками. Ознайомиться з органолептичними показниками якості воску.
Обладнання і матеріали: Дистильована вода, вапняна вода, оцтовий ангідрид, спиртівка, бура. Ознайомиться з простішими способами виявлення фальсифікації воску.
Теоретичні підстави
Віск – це органічна речовина, яка виробляється восковими залозами бджіл, має рідкий вигляд, але на повітрі швидко твердіє. Бджоли використовують віск для будування стільників. При температурі до 30 0С віск твердий, за температури 35 0С стає пластичним. Плавиться за температури 62-68 0С. Горіти віск починає за температури 300 0С. Колір коливається від світло-жовтого до коричневого. На колір воску впливають зміст в ньому прополісу, квіткового пилку, перги.
Віск не розчиняється у воді і гліцерині, погано розчиняється у холодному етиловому спирті, добре у гарячому. Добре розчиняється в жирах, ефірі, бензині, ацетоні, скіпідарі, бензолі. Питома вага воску 0,959-0,967 г/см3. До складу воску входить близько 50 різних хімічних сполук, серед яких складні ефіри (до 75%), граничні вуглеводи (11-17%), жирні кислоти (13-15%), та вода (2,5%). Крім того до складу воску входять рослинні пігменти, смоли, мінеральні і ароматичні речовини.
Від однієї бджолиної сім’ї можна отримувати за сезон до 2,5 кг воску. За способом виробництва віск називають: пасічний, пресовий, екстракційний, відбілений. Якість воску визначається кольором, консистенцією на зломі, за питомою вагою, щільністю та температурою плавлення. Одержують віск шляхом перетопки старих стільників та іншої воскосировини. Поверхня злитку воску повинна бути гладкою, однорідною, твердою, блискучою.