Психологія опитування учнів

Опитування є засобом не лише усної перевірки знань учнів, а й формування їхніх вольових якостей, рівня домагань, пізнавальних мотивів. Психологічна ситуація під час опитування змінюється на уроці залежно від його типу, прийомів впливу і спілкування. У процесі опитування спілкування на уроці стає діалогічним, внутрішня мова переходить у зовнішню, що активізує учня, змінюється черговість слухання вчителя та учня, проявляються їх емоційно-вольові компоненти (впевненість, сором’язливість, самовладання, тривожність, витримка, неврівноваженість).

Іноді учень виходить із ситуації опитування, тоді він механічно, не думаючи, виголошує підготовлену відповідь або невмотивовано відмовляється від неї. Вихід із ситуації опитування може спричиняти і відсутність волі, надмірне самолюбство.

Трапляються ситуації, коли учень мовчить, хоч і знає матеріал. Причиною цього є відсутність контакту з учителем або негативне ставлення до педагога.

Опитування не тільки забезпечує контроль знань, воно є однією з головних умов формування розумових операцій учня. Для цього необхідно добирати запитання, які забезпечували б ефективніше формування розумових дій учнів (продуктивні запитання); щоб їх відповіді були результатом складної інтелектуальної діяльності.

Формування розумових операцій, розвиток логічного мислення стимулюють такі типи запитань педагога до учнів:

1) запитання, що вимагають розкриття змісту явища («Що це таке?»; «Які властивості?»). Відповідаючи на них, учень повинен відокремити головне від другорядного в предметах і явищах, зарахувати їх до певної категорії, що потребує відповідних розумових дій;

2)запитання, спрямовані на виявлення причин явищ, проникнення в їхню сутність («Чому?»). Відповідь на них вимагає уміння шукати, встановлювати зв’язки між явищами. Ці запитання вчать учнів робити індуктивні умовиводи, формують самостійність мислення;

3) запитання, що вимагають порівнянь, аналогій. Необхідність відповідати на них вчить учнів порівнювати, виробляти вміння відрізняти суттєві властивості від несуттєвих, робити висновки про невідомі явища через осмислення відомих;

4) запитання, що передбачають висунення гіпотези, яку необхідно обґрунтувати. Використання їх сприяє виробленню у школярів вміння висувати та обґрунтовувати гіпотези, мислити, доводити правильність своїх думок, глибше розуміти сутність процесів і явищ.

Розвиток логічного мислення учнів стимулюють запитання без навіювання відповіді; альтернативні запитання («так» – «ні»); запитання з активним навіюванням (підказуванням) відповіді; запитання, що містять пасивне її навіювання.

Експериментально зафіксовано позитивні результати навчання без оцінювання: діти стали менш збудливими, у них поліпшилися сон і апетит, вони почали краще вчитися.

Отже, опитування не лише забезпечує перевірку та контроль знань учнів, а й формує їхні розумові операції, емоційно-вольові якості, розвиток логічного мислення, рівень домагань тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Шляхи формування в учнів мотивації до навчання	\|	Психологія оцінювання знань, умінь і навичок учня

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.