Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Виховна робота педагога з колективом учнів

Педагог займається як індивідуальною, так і груповою виховною роботою, виховуючи учнівські класи. Це вима­гає від нього специфічних знань та застосування особли­вих виховних впливів (знання особистісних стосунків, встановлення стосунків з класом і взаємодії з ним, згурту­вання, вміння працювати з окремими групами у класі).

Ознайомлення з класом

як умова ефективної виховної роботи

Клас є соціальним середовищем для самореалізаіД1 учня, де проявляється особистісна ідентичність, відбувається самопрезентація. У класному колективі створюються унікальні виховні можливості, блокуються агресив­ні прояви, здійснюється виховний вплив на індивідуаль­ність. У цьому виховному оточенні учень знаходить емо­ційний захист.

Організовуючи виховну роботу із класом, потрібно враховувати його особливості, насамперед рівень соціаль­ної зрілості, показниками якої є:

а) організаційна єдність класу — визначеність спрямо­ваності і структури стосунків, наявність лідерів та активу, конструктивної взаємодії учнів у спільній діяльності.

Рівень організаційної єдності залежить від володіння активом класу необхідними організаторськими здібностя­ми, наявності симпатій і поваги до нього однокласників; прагнення учнів до співробітництва чи навпаки; узгодже­ності дій однокласників при виконанні робіт, їх налаштованості на взаємодопомогу; ставлення класу до нових уч­нів, допомоги їм в адаптаційний період;

б) соціально-психологічна єдність класу — усвідомлен­ня учнями своєї належності до класу, тіснота контактів, взаємодії та глибина особистісних стосунків, погодженість і конструктивність у розв'язанні проблем.

Складається вона з інтелектуальної та емоційно-вольо­вої єдності. Про інтелектуальну єдність свідчать дотриман­ня однакових точок зору багатьма однокласниками; прислу­хування учнів до міркувань один одного, прагнення знахо­дити спільну мову; взаєморозуміння у спільній діяльності. Про рівень емоційно-вольової єдності можна судити на під­ставі настрою, що переважає у класі, (бадьорий, піднесений чи пригнічений); стосунків, що склалися між учнями (доб­розичливі, товариські, турботливі чи недружелюбні, воро­жі); прагнення учнів бути разом і в позаурочний час, їх спів­переживання; здатність класу переборювати труднощі, до­водити справи до кінця; здатність школярів стримувати свої почуття в інтересах справи класу;

в) спрямованість життєдіяльності — цілі, мотиви, цін­ності головних видів діяльності (навчальної, громадської, спілкування, проведення вільного часу).

Аналізуючи її, педагог бере до уваги те, що найбільше Цінується в класі (навчання, розваги), наскільки прита­манні дітям високі духовні і моральні цінності (безкори­сливість, чесність тощо).

У високорозвиненому колективі класу кожен школяр усвідомлює себе частиною цілого. Такому класу притаманність думок, взаємодопомога і взаємовиручка, друже любність у стосунках, раціональне розв'язання конфлік­тів; згуртованість при виконанні відповідальних завдань.

У класі, колектив якого перебуває на низькому рівні розвитку, переважають учні, для яких значно важливіша індивідуальна діяльність, ніж групова, у стосунках яких превалюють індивідуалізм, недостатньо розвинене почут­тя колективізму. Групові дії вони доводять до кінця тільки тоді, коли керівник стимулює і контролює їх. У роботі з та­ким класом недостатньо дати завдання, потрібні доклад­ний інструктаж, розподіл сил і контроль за виконанням.

Шкільний клас після його організаційного оформлення не відразу стає колективом. Для цього необхідно, щоб зі­брана в навчальний клас група дітей у результаті спільної навчальної (ігрової, спортивної тощо) діяльності почала ідентифікувати себе зі своїм класом («ми — це наш клас», «я зі своїм класом», «я як всі у нашому класі» тощо), сприймати його як щось рідне та близьке. Такий клас стає добровільним об'єднанням, хоча спочатку був створений керівництвом школи. Час, необхідний на перетворення новоствореного класу на колектив, залежить від особистісних стосунків учнів, вчителів і учнів, від позиції вчителя (клас­ного керівника) щодо класу та окремих учнів.


Читайте також:

  1. I. Актуалізація знань учнів
  2. I. Контроль і закріплення знань учнів
  3. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
  4. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
  5. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
  6. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
  7. II. Розвиток математичних знань учнів.
  8. II. Розвиток математичних умінь учнів
  9. II. Розвиток математичних умінь учнів
  10. II. Розвиток математичних умінь учнів
  11. II. Розвиток математичних умінь учнів
  12. II. Самостійна робота студентів.




Переглядів: 2417

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Організація педагогом виховного оточення | Стосунки вчителя і класу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.