Тема 10. Аналіз виробничого (операційного) та фінансового левериджу
Змінні витрати змінюються в цілому прямо пропорційно об'єму виробництва продукції. Це можуть бути витрати на сировину й матеріали для основного виробництва, заробітна плата основних виробничих робітників, витрати на збут продукції й ін. Підприємству вигідно мати менше змінних витрат на одиницю продукції, оскільки так воно забезпечує собі, відповідно, і більше прибутку. Зі зміною обсягу виробництва загальні змінні витрати зменшуються (збільшуються), у той же час на одиницю продукції вони залишаються незмінні.
Постійні витрати необхідно розглядати в короткостроковому періоді, так званому релевантному діапазоні. У цьому випадку вони в цілому не змінюються. До постійних витрат можна віднести орендну плату, амортизаційні відрахування, заробітну плату керівників і ін. Зміна обсягу виробництва не робить ніякого впливу на розмір цих витрат. Однак у перерахунку на одиницю продукції ці витрати змінюються обернено пропорційно.
Змішані витрати включають елементи постійних і змінних витрат. Наприклад, витрати на оплату електроенергії, що використовують як для технологічних цілей, так і для освітлення приміщень. При аналізі необхідно розділяти змішані витрати на постійні й перемінні.
Суми постійних і змінних витрат являють собою загальні витрати на весь обсяг продукції.
Загальні витрати на виробництво продукції, робіт чи послуг можна представити і формулою:
В = ВП + ВЗ = ВП + вз * К , (10.1)
де
ВП -постійні витрати; ВЗ – змінні витрати на весь обсяг продукції; вз - змінні витрати на одиницю продукції; К-кількість випущеної продукції.
Поведінка постійних і змінних витрат також можна представити графічно.
Рис. 10.1.Постійні і змінні витрати
Маржинальній дохід - це результат реалізації продукції (товарів, послуг) після відшкодування змінних витрат.