• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ.

Тема “Еволюція розуміння і передбачення майбутнього організації” є першою темою курсу “Стратегічне управління”. Вона присвячена визначенню поняття стратегічне управління в різних інтерпретаціях.

Термін “стратегічне управління” був уведений у побут на стику 60-70х років ХХ століття для того, щоб позначити різницю між поточним управлінням на рівні виробництва й управлінням, що здійснюється на вищому рівні. Необхідність фіксації такої різниці була викликана, в першу чергу, змінами в умовах ведення бізнесу.

Ведучою ідеєю, що відображає сутність переходу від оперативного управління до стратегічного, стала ідея необхідності перенесення центру уваги вищого керівництва з внутрішніх проблем організації на проблеми зовнішнього середовища, щоб вчасно реагувати на зміни, які відбуваються в ній.

Стратегічне управління – це сукупність процесів і прийомів, що направлені на розробку та реалізацію стратегії досягнення цілей підприємства з урахуванням змін у зовнішньому середовищі.

Слід зазначити, що стратегічне управління являє собою одну з підсистем менеджменту організації, що виконує велику кількість завдань стосовно стратегічного аналізу, розробки, реалізації і контролю стратегії організації.

Предметом стратегічного управління є базисні процеси в організації і за її межами, вишукування і нарощування стратегічного потенціалу організації.

Об’єктом стратегічного управління є фірма як відкрита система. Це складна, динамічна система, яка розвивається та змінює у часі та просторі свої параметри, піддана впливу з боку зовнішнього середовища та здійснювача вплив на цю середу за принципом зворотного зв’язку.

Особливу увагу слід звернути на основні принципи стратегічного управління, такі як: принцип розумної доцільності, принцип зворотного зв’язку, принцип системності, принцип послідовності поетапного досягнення цілі, принцип варіантності стратегічних рішень, принцип ймовірності результатів. Необхідно зазначити, що визначені принципи стратегічного управління не мають пріоритетів і всі однаково важливі.

Схематично структуру стратегічного управління можна зобразити так:

Рис. 1.1. Структура стратегічного управління

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
3. II. Вивчення нового матеріалу
4. II. Вивчення нового матеріалу
5. II. Вивчення нового матеріалу
6. II. Вивчення нового матеріалу.
7. II. Вивчення нового матеріалу.
8. II. Вивчення нового матеріалу.
9. II. Вивчення нового матеріалу.
10. II. Вивчення нового матеріалу.
11. II. Вивчення нового матеріалу.
12. II. Вивчення нового матеріалу.

Переглядів: 319