• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Предмет та історія філософії

Змістовий модуль 1.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Андрій СИНИЦЯ. Філософія

Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.

Усі працівники при прийнятті на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктажі з питань пожежної безпеки. Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною, пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки

Філософія – це любов до мудрості.

Піфагор,

давньогрецький філософ і математик

План

1. Основні значення терміна «філософія».

2. Структура філософського знання.

3. Об’єкт, предмет та функції філософії.

4. Поняття світогляду та його структура.

5. Історичні типи світогляду.

1. Основні значення терміна «філософія».Термін «філософія» походить від двох грецьких слів: «філія», що означає «любов», і «софія», що означає «мудрість». Тобто етимологічно «філософію»можна визначити як«любов до мудрості».Вперше філософію назвав «філософією», а себе відповідно «філософом» давньогрецький мислитель Піфагор, що жив у VI ст. до нашої ери. Він писав: «Є люди, які приходять на стадіон для того, щоб взяти участь у змаганнях, є люди, які приходять туди, для того, щоб заробити грошей, а є люди, що приходять на стадіон просто щоб поспостерігати за всім, що там відбувається. Оці треті і називаються філософами, тобто «любителями мудрості». Справжній філософ завжди спостерігає і розмірковує над побаченим, тобто над тим, що мало місце у світі.

Інший давньогрецький мислитель – Сократ(469–399 рр. до н. е.), якого вважають одним із найгеніальніших мислителів усіх часів і народів, вважав, що філософія є «пізнанням добра і зла». Істинний філософ завжди зможе відрізнити, що є добром, а що є злом. Людина, яка усвідомить, що таке добро, ніколи не чинитиме зла. Ті, хто чинять зло, не розуміють, що роблять.

Учень Сократа – Платон(427–347 рр. до н. е.)під філософією розумів «пізнання сущого, вічного, сталого».Він мав на увазі те, що в нашому світі існують речі, які ніколи не змінюються і завжди залишаються тотожними собі. Такими речами є ідеї, або ж поняття. Ідеї – це своєрідні форми речей. Кожен предмет із світу, в якому ми живемо, можна якось назвати. Наприклад, дерево – «деревом», стіл – «столом», коня – «конем». У процесі пізнання людина навчилася узагальнювати окремі конкретні речі у загальних поняттях – дерева взагалі, а не окремого дерева, стола як такого, а не кожного окремо в’язкого стола і т д. Саме сукупність отакого роду ідей, які можна пізнати лише розумом, на думку Платона, і є предметом дослідження філософії.

А от учень Платона – Аристотель(384–322 рр. до н. е.)вважав, що філософія – це «дослідження причин і принципів речей». Його цікавило, що лежить в основі всіх речей, чому речі є саме такими, а не іншими. На його думку, кожна річ мала чотири таких причини – матерію (те, з чого вона зроблена), форму (те, як вона виглядає), дію (те, що визначило її саме такою) і ціль (те, для чого ця річ). Наприклад, якщо взяти античну скульптуру «Дискобола» Мирона, то матеріальною причиною цієї речі є бронза (матеріал, з якого зроблена скульптура), формальною – поза, в якій на мить завмер спортсмен в момент перед кидком, дією – сам скульптор Мирон, який визначив форму і матеріал цієї речі, а ціллю цієї скульптури – є прославлення античного спортсмена, краси людського тіла тощо.

Загалом кожен філософ пропонував власне розуміння філософії, а тому її визначень є дуже багато. Наприклад:

- філософія – це мистецтво життя (Цицерон);

- філософія – це відданість мудрості» (Готліб Вільгельм Ляйбніц);

- філософія – науковчення (Йоганн Ґотліб Фіхте);

- філософія – епоха охоплена думкою (Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель);

- філософія – це універсальне світоглядне знання, спрямоване на тотальність і сутність буття (Олександр Кульчицький).

2. Структура філософського знання.В структурі філософського знання можна виділити теоретичну і практичну площини.

Читайте також:

1. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
2. Абетково-предметний покажчик
3. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
4. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
5. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
6. Антропологічна спрямованість філософії Г.С.Сковороди.
7. АПОЛОГІЯ «НАДЛЮДИНИ» У ФІЛОСОФІЇ Ф. НІЦШЕ
8. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
9. Банківське право: предмет та методи правового регулювання
10. Біблійні теми та історія раннього християнства у драмах Лесі Українки
11. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
12. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.

Переглядів: 441