Визначення меж ландшафтних комплексів

Мета: навчити студентів проводити у камеральних умовах попереднє визначення меж ландшафтних комплексів за топографічними картами, фондовими та літературними матеріалами.

Необхідні матеріали: топографічні карти, атлас природних умов та ресурсів Української РСР, електронний атлас України, атлас Вінницької області, компонентні карти України, підручники та посібники по території Вінницької області, калька, папір, олівці, лінійка.

иділення ландшафтних комплексів засновано на їх генетичній однорідності, ступінь якої зростає у міру зменшення їхнього рангу. Межі цих ділянок земної поверхні являють собою рубежі якісної зміни однієї сукупності властивостей іншими властивостями і практично завжди лінійні. Значення різних факторів у відособленні і розвитку територіальних одиниць неоднакове. Вирішальна роль у відособленні і диференціації ландшафтів на морфологічні частини, тобто ділянки з різними гідротермічними умовами, рослинністю і процесами ґрунтоутворення належить літо енній основі та рельєфу. Звідси випливає першочергове виявлення геолого-геоморфологічних меж, особливо при ландшафтному зніманні території, де натуральний грунтово-рослинний покрив не зберігся.

Практичні завдання

Використовуючи листи топографічної карти Вінницької області, атлас природних умов та ресурсів Української РСР, атлас Вінницької області та літературні джерела визначити попередні межі ландшафтних комплексів рівня місцевості (за можливості – урочища). На цій основі побудувати попередню ландшафтну карту досліджуваного району.

Виконання. Це практичне завдання є частиною перед польового камерального періоду, коли найбільшу увагу необхідно приділити ознайомленню з картографічними, аерофотографічними, літературними і фондовими матеріалами. Це дозволить уточнити забезпеченість ними території і скласти загальну уяву про характер природних умов досліджуваного району.

Необхідними графічними матеріалами є загально географічні і тематичні карти. Бажано мати наступні карти на район робіт: топографічні, землекористування, геологічні, ґрунтові, рослинності, фізико-географічного районування. Особливо значної ролі приділяють топографічним картам, застосування яких при географічних дослідженнях забезпечує: правильне орієнтування на місцевості і просте визначення точок спостереження у плановому і висотному відношенні; достатньо точне і просте нанесення у плановому і висотному відношенні; достатньо точне і просте нанесення на карту об’єктів дослідження; виявлення ряду географічних особливостей території, відображених на карті (ступінь розчленування, розташування і характер западин, особливості профілів балок і вододілів), визначення особливостей території, які не відображаються на топографічних картах, але входять у зміст ландшафтних карт (походження рельєфу, особливості ґрунтоутворюючих порід, ступінь зволоження ґрунту, ступінь прояву ерозійних процесів); можливість створення ряду морфометричних карт, необхідних для якісної оцінки території.

Основні критерії при виявленні меж різних морфологічних одиниць закладені в їх визначеннях (табл. 1).

Табл. 1. Діагностичні ознаки ландшафтних комплексів локального рівня

Ранг ландшафтного комплексу	Діагностичні ознаки
Фація	Простий, географічно неподільний, елементарний ЛК. Ділянка земної поверхні, в межах якої зберігається одноманітність місцеположення, літології поверхневих порід, мікроклімату і режиму зволоження, ґрунтового покриву і корінного фітоценозу. Приуроченість до однієї простої мікро форми, частини складної мікро форми або частини елементу мезоформи рельєфу
Підурочище	Відносно самостійне угрупування фацій в межах елементу або частини обширної мезоформи рельєфу. Однорідність відносно надходження тепла і світла, режиму зволоження
Просте урочище	Система генетично, динамічно і просторово взаємопов’язпних фацій у межах літологічно єдиної мезоформи рельєфу, на кожному елементі якої відособилась одна фація
Складне урочище	Ландшафтний комплекс, що складається з підурочищ та займає обширну мезоформу рельєфу
Місцевість	Ландшафтний комплекс, що складається з генетично пов’язаних комплексів мезоформ рельєфу під ведучим впливом одного з факторів морфогенезу. Особливий тип рельєфу, певний варіант місцевого гідрокліматичного режиму, оригінальний набір домінуючих фітоценозів і ґрунтів.

Для виконання завдання студент отримує лист топографічної карти масштабу 1 : 200 000 або вибирає один з варіантів представлений у методичних рекомендаціях (рис. 3, 4, 5, 6).

Рис. 2. Приклад карти контурів ландшафтних комплексів:

1 – плоскі і полого похилені вододільні рівнини, частково розорані, частково зайняті лісовими масивами; 2 – полого нахилені вододільні рівнини з добре вираженими схилами, розорані; 3 – похилені вододільні рівнини з відносно крутими схилами, повністю розорані; 4 – корінні схили річкових долин зі значними ухилами і добре вираженою брівкою; 5 – полого нахилені рівнини другої надзаплавної тераси; 6 – плоскі і полого нахилені рівнини першої надзаплавної тераси, зайняті борами та суборами; 7 – заплави річок покриті луками різного рівня; 8 – долини струмків із заболоченим днищем та залісненими схилами; балки, зайняті низовинними і суходільними луками.

За картографічним матеріалом та вище вказаними діагностичними ознаками проводиться виділення контурів ландшафтних комплексів. На карті олівцем акуратно провести межі по каркасних лініях рельєфу (брівка, підніжжя, тальвег, вододіл). Утворені контури нанести на кальку. Для контурів проставити нумерацію виділених форм рельєфу, у нижній частині надписати відповідну легенду (наприклад, пологий схил пасма, слабо почленований плакор). Крім виділених контурів необхідно нанести, якщо такі є, мікроформи рельєфу або унікальні (поодинокі) форми (воронки, лійки, кургани тощо), відобразити несприятливі рельєфоутворюючі процеси (обвали, зсуви, лінійна ерозія). Також, на топографічних картах показані різні типи рослинності, у тому числі лісової. Аналогічно, до виділення форм рельєфу, на кальку нанести контури лісових масивів, боліт, лук тощо.

Як результат Ви повинні отримати накидний монтаж накладених контурів форм рельєфу та основних типів рослинності, які ляжуть в основу попередньої ландшафтної карти досліджуваного району (рис. 2). Певні складнощі можуть виникати при виявленні особливостей будови полого-схилових вирівняних і розораних територій.

Одночасно з виявленням і попереднім картографуванням ландшафтних комплексів їх класифікують. Виділи, подібні за морфологічними та діагностичними ознаками, об’єднують в однотипні ландшафтні комплекси на основі загальних принципів ландшафтознавства. До попередньої ландшафтної карти складають легенду. Історико-географічні дані допомагають зрозуміти ряд природних якостей конкретних морфологічних одиниць ландшафту, пов’язаних з особливостями історії їх розвитку.

Для класифікації ландшафтних комплексів та уточнення їх меж необхідно використати по компонентні карти та картосхеми з атласів: природних умов та ресурсів Української РСР, Вінницької області, електронного атласу України; літературно-фондових матеріалів, присвячених досліджуваному регіону. Додаткові матеріали дозволяють точніше діагностувати виділені ландшафтні комплекси різного рангу, проводити попередню оцінку та моніторинг.

Отриману шляхом накидного монтажу карту-гіпотезу переносять з кальки на папір, оформлюючи її належним чином з відповідною легендою.

теоретичні питання

1. Дайте визначення терміну "фація".

2. Дайте визначення терміну "підурочище".

3. Дайте визначення терміну "урочище".

4. Які урочища називають простими, а які складними?

5. Дайте визначення терміну "місцевість".

6. Передпольовий камеральний період. Методи дешифрування аерофотознімків.

Рис. 3

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Навести індивідуальні приклади (у вигляді таблиці) територіальних геосистем різного рівня, використавши літературні та картографічні джерела.	\|	Лабораторне заняття 3

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.