Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ВИБІР ВАРІАНТУ

А. Правило вибору варіанту визначення елементів матриці:

В таблиці №1:

1.В стовпчику «№ за|п» знайти рядок, номер якого відповідає двом або трьом цифрам номеру залікової книжці.

2. Зі стовпчика «Вираз для визначення елементу матриці» взяти свій вираз для визначення елементу матриці.

 

Наприклад. Хай номер залікової книжки є 13, тоді у даному випадку

a[i,j]= ( j|2 – 3,1 i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)

 

 

Таблиця №1 -таблиця вариантів визначення елементів матрицi A[m,n]

№ за|п Елемент матриці Вираз для визначення елементу матриці  
  a[i,j]= 2j-1(|j – 3| -1,3)2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)log3(j+i2)
  a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )( -1,5)i-j (i/j – 1,1 )
  a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
  a[i,j]= ( j|2 – 3,1 i|)
  a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
  a[i,j]= (|3,7 – j| -2)(i+j)5 lg (|j-i|)-(|5,3 - e2j |)(-2)j
  a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )
  a[i,j]= (j – 5,7)j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
  a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
  a[i,j]= 2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 ((|j-5| +(| 6,5 – j| )))
  a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
  a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )
  a[i,j]= ( j|2 – 3,1 i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
  a[i,j]= 2-i (i – 4,3)
  a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
  a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg(|j-i|)-(|5,3 - e2j| )(-2)j
  a[i,j]= (j – 5,7)
  a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
  a[i,j]= (2 – (j – 5)2 )j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
  a[i,j]= 2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 ((|j-5| +|( 6,5 – j )|))
  a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
  a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )
  a[i,j]= ( j|2 – 3,1 i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
  a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
  a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
  a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg (j-i)-(|5,3 - e2j| )(-2)j
  a[i,j]= (j – 5,7)
  a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
  a[i,j]= (2 – (j – 5)2 ) j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
  a[i,j]= 2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 ((|j-5| +(| 6,5 – j|)))
  a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
  a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i|3 – 1,1 )
  a[i,j]= ( j|2 – 3,1i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
  a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
  a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
  a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg |j-i|)-(|5,3 - e2j| )(-2)j
  a[i,j]= (j – 5,7)
  a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Log3 ((|j-5| +( |6,5 – j| )))
  a[i,j]= (2 – (j – 5)2 )j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
  a[i,j]= 2j-1(|j – 3| -1,3)Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
  a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
  a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i|3 – 1,1 )
  a[i,j]= ( j|2 – 3,1i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
  a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
  a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
  a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg (|j-i|)-(|5,3 - e2j| )(2)j
  a[i,j]= (j – 5,7)
  a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
  a[i,j]= (2 – (j – 5)2 )j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
  a[i,j]= 2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 (|(|j-5| +( |6,5 – j| ))|)
  a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
  a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )
  a[i,j]= ( j|2 – 3,1i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j) Sin(ij)
  a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
  a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
  a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg(|(|j-i|)-(|5,3 - e2j| )(-2)j|)
  a[i,j]= (j – 5,7) (j/3 –1)2j (i – 3,4 ) (ln4(j/i) –1)
  a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
  a[i,j]= (2 – (j – 5)2 )j -3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
  a[i,j]= 2j-i(|j – 3| -1,3)Log3 (|(|j-5| +( 6,5 – j ))|)
  a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
  a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )
  a[i,j]= ( j|2 – 3,1i|)2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
  a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
  a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
  a[i,j]= (j – 5,7) (i+j)5 lg (|j-i|)-(|5,3 - e2j| )(-2)j
  a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )
  a[i,j]= (2 – (j – 5)2 )j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
  a[i,j]= Sin(j – 5,7)Log3 (|(|j-5| +( 6,5 – j ))|)
  a[i,j]= 2j-1(|j – 3| -1,3) Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
  a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
  a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )
  a[i,j]= ( j|2 – 3,1 i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
  a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
  a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
  a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg (j-i)-(|5,3 - e2j| )(-2)j
  a[i,j]= Lg2 (j – 5,7)
  a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Log3 (|(|j-5| +( 6,5 – j ))|)
  a[i,j]= (2 – (j – 5)2 )j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
  a[i,j]= 2j-1(|j - 3| -1,3)Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
  a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
  a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )
  a[i,j]= ( j|2 – 3,1 i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
  a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
  a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
  a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg (| (j-i)-(|5,3 - e2j| )(-2)j|)
  a[i,j]= (j – 5,7)
  a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Log3 (|(|j-5| +( 6,5 – j ))|)
  a[i,j]= (2 – (j – 5)2 )j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
  a[i,j]= 2j-1(|j - 3| -1,3)Cos(2j (i – 3,4 ) (j|3 –1))
  a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
  a[i,j]= j( 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )
  a[i,j]= ( j|2 – 3,1 i|)(-1,2)i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
  a[i,j]= (-2)-i (i – 4,3 )
  a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
  a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg (|j-i|)-(|5,3 - e2j| )(-2)j
  a[i,j]= (j – 5,7)Sin((i +j – 7,3))
  a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
  a[i,j]= 2j-1(|j - 3| -1,3)j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
a[i,j]= (|3,7 – j| -2)(i+j)5 lg (|j-i|)-(|5,3 - e2j |)(-2)j
a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )
a[i,j]= (j – 5,7)j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
a[i,j]= 2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 ((|j-5| +(| 6,5 – j| )))
a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )
a[i,j]= ( j|2 – 3,1 i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg(|j-i|)-(|5,3 - e2j| )(-2)j
a[i,j]= (j – 5,7)
a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
a[i,j]= (2 – (j – 5)2 )j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
a[i,j]= 2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 ((|j-5| +|( 6,5 – j )|))
a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )log2 (i/j))
a[i,j]= ( j|2 – 3,1 i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg (j-i)-(|5,3 - e2j| )(-2)j
a[i,j]= (j – 5,7)
a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
a[i,j]= (2 – (j – 5)2 ) j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
a[i,j]= 2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 ((|j-5| +(| 6,5 – j|)))
a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i|3 – 1,1 )
a[i,j]= ( j|2 – 3,1i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg |j-i|)-(|5,3 - e2j| )(-2)j
a[i,j]= (j – 5,7)
a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Log3 ((|j-5| +( |6,5 – j| )))
a[i,j]= (2 – (j – 5)2 )j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
a[i,j]= 2j-1(|j – 3| -1,3)Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i|3 – 1,1 )
a[i,j]= ( j|2 – 3,1i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg (|j-i|)-(|5,3 - e2j| )(2)j
a[i,j]= (j – 5,7)
a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
a[i,j]= (2 – (j – 5)2 )j-3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
a[i,j]= 2j-1(|j – 3| -1,3)Log3 (|(|j-5| +( |6,5 – j| ))|)
a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )
a[i,j]= ( j|2 – 3,1i|)1,2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))
a[i,j]= i-3 ( 2 - |j-3|3 )(i+j)5 lg(|(|j-i|)-(|5,3 - e2j| )(-2)j|)
a[i,j]= (j – 5,7) (j/3 –1)
a[i,j]= i3 (2i (i – 2,5) + 1,3 )Sin((2i (j – 2,5) + 1,3 ))
a[i,j]= (2 – (j – 5)2 )j -3 ( i - |j-7|4 ) (i +7,6) ln(|tg(i/2)|)
a[i,j]= 2j-i(|j – 3| -1,3)Log3 (|(|j-5| +( 6,5 – j ))|)
a[i,j]= (2|3,3 – i| - 1,5 ) ( 6,5 – j )2j (i – 3,4 ) (j/3 –1)
a[i,j]= 2( - 2 )i (i – 3,9 )( -1,5)i-j (i/3 – 1,1 )
a[i,j]= ( j|2 – 3,1i|)2i+j (|i-3| - 1,25 ) ( 5,4 –j)
a[i,j]= 2-i (i – 4,3 )
a[i,j]= (|3,7 – j| -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5j +log2 (i/j))

 

 

Б. Правило вибору вариантів алгоритмів визначення компонентів вектора X по матриці А

В таблиці №4:

1) в стовпчику з символом «№» знайти рядок, номер якого відповідає номеру

залікової книжки;

2) у цьому рядку знайти стовпчик, у якому стоїть символ + ;

3) звернутися до таблиці №2;

4) знайти в ней рядок, номер якого співпадає з номером стовпчика, знайденого у п.2;

5) за алгоритм формування єлементів масиву Х взяти алгоритм, якій зформулювано у рядку, знайденому в п.4.

Наприклад. Хай номер залікової книжки є 15, тоді: Компоненти вектора X - сума найбільшого та додатних елементів i- го стовпчика матриці, якщо найменший його елемент - від’ємний, інакше - сума найменшого елемента та від’емних елементів i- го стовпчика матриці.

 

Таблиця №2 - таблиця переліку вариантів алгоритмів визначення компонентів вектора X по матриці А

№ п/п Зміст варіанту
Компоненти вектора X - скалярний добуток i – го рядку матриці на 1 –й стовпчик, який попереднє необхідно перетворити так, щоб на початку були додатні єлементи , а далі від’ємні у тому ж порядку, в якому вони розміщувалися первісно.
За вектор X взяти головну діагональ матриці у зворотньому порядку, якщо всі непарні стовпчики мають однакову кількість додатніх елементів, інакше компоненти вектора отримати як суму елементів, які знаходяться на парних позиціях парних рядків.
Компоненти вектора X - середнє арифметичні значення елементів i – х стовців матриці, якщо кожний непарний рядок містить у своему складі однакову кількість додатніх та від'ємних елементів, інакше компоненти вектора зформувати як суми елементів, які знаходяться на непарних позиціях непарних рядків
Кожна компонента вектора X - сума елементів такого стовпця матриці, в якому є не менш ніж два від’ємних елемента, інакше, якщо таких стовпців немає, тоді сума елементів непарного стовпця матриці
За вектор X взяти перший за порядком парний стовпчик матриці, якій має рівно три однакових елементи, інакше (якщо таких стовпців немає)- перший за порядком рядок матриці, сума елементів якого перевищує суму елементів наступного рядка.
За xi прийняти суму найменших елементів i – го рядка та i – го стовпчика матриці, якщо сума елементів i – го рядка перевищує суму елементів i – го стовпчика, інакше компоненти вектора X взяти допоміжну діагональ матриці.
За xi прийняти найбільший елемент i- го стовпчика, якщо він містить хоч би один від’ємний елемент, інакше - суму елементів , які знаходяться на непарнах позиціях i- го рядка і перевищують задане число L.
За xi прийняти скалярний добуток допоміжної діагоналі на i-й стовпчик, якщо сума першого і останнього елементів діагоналі від'ємна, інакше за вектор X взяти перший за порядком непарний стовчик, сума єлементів якого не перевищує суму елементів головної діагноналі.
За вектор X взяти перший за порядком парний рядок матриці з найбільшою сумою його елементів, якщо попередній рядок містить не менш ніж L додатніх елементи, інакше за вектор X взяти головну діагональ після зсуву її на K позицій праворуч.
В першому за порядком рядку матриці, якій містить не більш ніж два додатних елемента, знайти перший за порядком найбільший елемент і за вектор взяти стовпець, у якому знаходиться цей елемент. Якщо такого рядку немає, тоді за вектор X взяти останній непарний стовпчик.
За вектор X взяти перший за порядком непарний стовпчик матриці, в якому кожний наступний елемент не менш ніж вдвічи перевищує попередній, інакше - i- й рядок матриці, сума елементів якого не більш суми елементів i- го стовпчика.
За вектор X взяти перший за порядком непарний рядок з найбільшою сумою його елементів, в якому перший та останній елементи однакові, інакше - останній парний стовпчик матриці.
За вектор X взяти перший за порядком парний стовпчик з найменшою сумою його елементів, в якому елементи непарних рядків однакові, інакше - перший непарний рядок матриці
За вектор X взяти елементи першого за порядком непарного стовпчика матриці, сума елементів якого не менш ніж вдвічи перевищує суму елементів наступного стовпчика, інакше - перший парний рядок матриці.
Компоненти вектора X - сума найбільшого та додатних елементів i- го стовпчика матриці, якщо найменший його елемент - від’ємний, інакше - сума найменшого елемента та від’емних елементів i- го стовпчика матриці.
Компоненти вектора X - скалярний добуток головної діагоналі матриці на зворотній i- й рядок, якщо сума елементів головної діагоналі перевищує її максимальний елемент, інакше за вектор X взяти головну діагональ.
Компоненти вектора X - сума найбільшого Xmax та найменшого Xmin елементів i – го рядку матриці, якщо Xmax і Xmin однакового знаку, інакше за xi взяти суми елементів стовпчиків, які містять однакову кількість додатніх і від'ємних елементів.
За вектор X взяти допоміжну діагональ матриці, якщо всі непарні стовпчики містять однакову кількість додатних елементів, інакше взяти головну діагональ після зсуву її на K позицій ліворуч..
За вектор X взяти допоміжну діагональ матриці у зворотньому порядку, якщо її максимальний елемент Xmax - додатний, а мінімальний елемент Xmin - від’ємний, інакше за вектор X взяти перший за порядком парний рядок, сума елементів якого не перевищує суму елементів попереднього рядка.
Компоненти вектора X - середнє арифметичні значення елементів i-х стовпців матриці, в рядках якої від’ємні елементи переставлені до начала, а додатні - після них.
Компоненти вектора X - середнє арифметичні значення найбільших елементів i-х рядків та i-х стовпців матриці, якщо найбільши елементи додатні, інакше компоненти вектора X зформувати як суми непарних елементів парних стовпчиків.
За вектор X взяти перший за порядком у зворотньому порядку стовпець матриці з найменьшою сумою його елементів, якщо його максимальний елемент знаходиться на непарній позиції, інакше за вектор X взяти попарну суму елементів голвної і допоміжної діагоналей.
Компоненти вектора X - середнє геометричні значення i-х стовпців матриці, якщо кількість додатних та від’ємних елементів в кожному стовпці однаково, інакше - максимальні елементи i-х стовпців.
Компоненти вектора X - скалярний добуток i-го стовпця на останій рядок, якщо перший і останій рядки мають однакову кількість додатних елементів, інакше компоненти вектора X - мінімальні елементи i-х стовпців.
Компоненти вектора X - суми елементів i-х стовпців та рядків матриці, якщо на парних позіціях стовпців і на непарних позіціях рядків знаходяться тільки від’емні елементи, інакше за компоненти вектора X взяти добутки додатних елементів i-х стовпців.
За компоненти вектора xi взяти найбільшу суму двох сусідніх елементів i-го непарного стовпчика матриці, в якому кількість додатніх елементів не перевищує кількість від'ємних елементів, інакше взяти найбільшу суму двох сусідніх елементів i-го рядку.
За компоненти вектора xi взяти суму елементів непарного рядку матриці, яки знаходяться на парних позиціях, якщо вона додатня, інакше – найменшу суму двох сусідніх елементів, яки знаходяться на непарних позиціях.
Вектор X отримати з головної діагоналі матриці циклічним зсувом її елементів на к позицій ліворуч, якщо на парних позиціях i -х рядків матриці знаходяться однакові елементи, інакше елементи вектору X отримати як попарну суму елементів головної і допоміжної діагоналі. (Для прикладу к=2)
Вектор X отримати з головної діагоналі матриці циклічним зсувом її елементів на к позицій праворуч, якщо парні стовпці мають однакову кількість від’ємних елементів, інакше за компоненти вектора X взяти суму відповідних елементів непарних стовпців. (Для прикладу к=3)
Вектор X отримати з допоміжної діагоналі матриці циклічним зсувом її елементів на к позицій ліворуч, якщо непарні рядки мають кількість від’ємних елементів більш ніж парні, інакше за компоненти вектора X взяти перший за порядком рядок з найбільшою сумою елементів. (Для прикладу к=2)
За компоненти вектора X взяти скалярний добуток того i-го рядку матриці, якій містить однакову кількість додатніх та від'ємних елементів, на її допоміжну діагональ, якщо сума її елементів перевищує значення її максимального елемента, інакше за xi взяти попарні суми елементів головної і допоміжної діагоналі.
За компоненти xi взяти елементи головної діагоналі після циклічного зсуву i-го рядку матриці на i позицій ліворуч, якщо сума елементів вихідній головної діагоналі перевищує суму елементів першого непарного рядка і кількість додатних і від'ємних елементів її не однакова, інакше зсув здійсніти праворуч.
За компоненти xi взяти елементи допоміжної діагоналі після циклічного зсуву i-го стовпця матриці на i позицій праворуч, якщо у вихідній допоміжній діагоналі кількість додатних і від'ємних елементів однакова і сума її елементів додатня, інакше зсув здійсніти ліворуч.
За компоненти xi взяти перший за порядком непарний стовпець матриці з найменшою сумою його елементів, якщо сума елементів головної діагоналї перевищує суму елементів допоміжної діагоналі, інакше за вектор X взяти допоміжну діагональ після зсуву її праворуч на K позицій.
За компоненти xi взяти попарну суму однойменних елементів двох перших за порядком непарних стовпців матриці, які містять тільки додатні елементи. Якщо таких стовпців немає., тоді за компоненти xi взяти попарну суму однойменних елементів двох перших парних стовпців.

 

В. Правило вибору варианту визначення функції U=f(x[i])

 

В таблиці №4:

1) в стовпчику з символом «№» знайти рядок, номер якого відповідає

залікової книжки;

2) у цьому рядку знайти стовпчик, у якому стоїть символ + ;

3) звернутися до таблиці №3;

4) знайти в ней рядок, номер якого співпадає з номером стовпчика, знайденого у п.2;

5) заваріант визначення функціїU=f(x[i])прийняти вираз, якій вказано у рядку, знайденому в п.4.

Наприклад. Хай номер залікової книжки є 8, тоді: U=f(x[i]) =( xi ) / ( |xi| );

 

Таблиця №3 -таблиця вариантів визначення функції U=f(x[i])

B,C-довільні значення.

U=
U=
За U взяти найбільшу суму двох сусідніх елементів вектору X, якщо вона перевищує значення максимального елемента масиву, інакше - добуток елементів масиву, які знаходяться на парних позиціях
U=
За U взяти найменший добуток двох сусідніх елементів вектору X, якщо c>b, інакше за U взяти останній елемент.
За U взяти суму найбільшого та найменшого елементів вектору X, якщо c<b, інакше за U взяти добуток першого та останнього елементів.
За U взяти середнє арифметичне значення елементів вектору X, якщо c>b, інакше за U взяти їх середнє геометричне значення за модулем.
За U взяти суму тих елементів вектору X, які не є найбільшими та найменшими елементами вектору.
За значення U взяти ту суму сусідніх елементів вектору X, яка задовольняє умові: xi + xi-1 > xi+1+ xi, 2£ i £ n-1
За U взяти значення того першого елемента вектору X, якій більше суми сусідніх елементів, інакше за U взяти перший елемент.
За U взяти число від’ємних елементів вектору X, якщо с>b , інакше за U взяти число додатних та нульових елементів.
За U взяти скалярний добуток вектору X на головну діагональ матриці, якщо c³b, інакше за U взяти суму парних елементів вектору X.
За U взяти скалярний добуток вектору X на перший стовпчик матриці, якщо c<b, інакше за U взяти модуль різниці непарних елементів вектору X.
За U взяти значення суми квадратів номерів від’ємних елементів вектору X, якщо c>b, інакше за U взяти добуток їх номерів .
За U взяти середнє арифметичне значення елементів вектору X , якщо c>b , інакше за U взяти перший елемент вектору X..
За U взяти найменше значення різниці двох сусідніх елементів вектору X , якщо c<b , інакше за U взяти останній елемент вектору X.
За U взяти найменше значення попарної суми двох сусідніх елементів вектору X , якщо вони (суми) додатні, інакше найбільше значення різниці двох сусідніх елементів вектору X . В операції формування суми і різниці кожний елемент використовується тільки один раз.

Таблиця №4


Читайте також:

  1. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
  2. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
  3. IV. ВИБІР КОНТРОЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ТА ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
  4. XV. Реалізація права вступників на вибір місця навчання
  5. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
  6. Аудиторська вибірка
  7. Багато вибіркові
  8. Багатоконтурні частотно-вибірні системи
  9. Багатоступінчаста вибірка
  10. Безвибіркова кристалізація. Старіння.
  11. Більш широкий вибір товарів і послуг
  12. Бюджетні обмеження. Споживчий вибір




<<№>>
  +                                                                    
    +                                                                  
      +                                                                
        +                                                              
          +                                                            
            +                                                          
              +                                                        
                +                                                      
                  +                                                    
                    +                                                  
                      +                                                
                        +                                              
                          +                                            
                            +                                          
                              +                                        
                                +                  

Переглядів: 672

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
III ОФОРМЛЕННЯ І ЗАХИСТ РОБОТИ | РЕГЛАМЕНТ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА КАФЕДРІ АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ ДДМА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.