• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Індивідуальне завдання до нанесення річки способом перпендикулярів

Лабораторно-практичне заняття.

Тема. Складання плану земельної ділянки за результатами бусольної зйомки. Нанесення ситуації. Оформлення плану.

Мета роботи. Навчитися обробляти журнал бусольного знімання території, креслити план земельної ділянки за даними бусольного знімання, ув’язувати полігон методом паралельних ліній, наносити ситуацію, освоїти правила оформлення плану.

План

1. Накреслити план земельної ділянки знятої бусоллю та ув’язати його методом паралельних ліній.

2. Нанести ситуацію на план бусольного знімання.

3. Оформити план бусольного знімання.

Необхідні матеріали: транспортири, лінійки, олівці, креслярський папір, калькулятори.

Завдання: Скласти план земельної ділянки за результатами бусольної зйомки. Нанести ситуацію. Оформити план.

Складання плану за румбами ліній. Масштаб 1: 2000.

Посередині листа паперу формату А4 провести вертикальну лінію меридіана і надписати зверху Пн (північ), а знизу Пд (південь).

На лінії намітити точку 1 з таким розрахунком, щоб план розмістився на листку. З метою визначення точки 1 необхідно накреслити на чорновику схему ділянки згідно свого варіанту і визначити у якому напрямку план зміщується на листку паперу, а потім відкоригувати місце точки 1 на папері.

Довжину ліній за допомогою масштабу перевести у сантиметри. За допомогою транспортира відкласти ку, який відповідає величині і напрямку румба першої лінії і відкласти довжину лінії 1-2 у вказаному масштабі.

У такій послідовності відкласти інші кути і довжину ліній. При цьому необхідно врахувати не тільки величину кута, а й напрямок лінії (ПнС - північний схід, ПдС - південний схід, ПдЗ - південний захід, ПнЗ - північний захід). Останню точку (5 або 6 у залежності від варіанта) не треба з'єднувати з точкою 1, а треба побудувати напрямок лінії (5-1 або 6-1) і відкласти її довжину.

При побудові плану земельної ділянки ми допускаємо похибки (при відкладенні кутів і довжини ліній) і як результат цього ми одержуємо кінцеву точку 1', яка не співпадає з початковою точкою 1, тобто межа ділянки стає розірваною.

Необхідно у масштабі плану визначити величину абсолютної похибки 1'- 1 = f_р і визначити відносну похибку f_р/Р, де Р – периметр земельної ділянки у метрах. Похибка у периметрі не повинна перевищувати граничну похибку, яка при вимірюваннях бусоллю приймається не більше 1/200.

Якщо похибка не допустима, тобто f_Р / Р > 1/200, необхідно перевірити прокладання полігону, знайти і виправити похибку.

Якщо похибка допустима, то методом паралельних ліній графічно, її необхідно розподілити на кути і лінії полігону. Для цього периметр земельної ділянки у масштабі 1: 100000 відкладаємо у вигляді прямої лінії, а потім на цій лінії у цьому ж масштабі послідовно відкладаємо сторони полігону: 1-2, 2-3, 3-4 і так далі. У кінцевій точці цієї лінії опускаємо перпендикуляр і на ньому за допомогою циркуля-вимірювача відкладаємо величину абсолютної похибки, тобто довжину відрізку від точки 1^' до точки 1. Точку 1^', яку одержали на перпендикулярі з'єднуємо нахиленою лінією з точкою 1, яка показує початок лінії периметру у масштабі 1:10000.

На плані точки 1^' і 1 з'єднуємо тоненькою лінією, продовживши її за точку 1 приблизно на 1 см. На кінці цієї лінії за точкою 1 ставимо стрілочку, яка показує напрямок від точки 1' до точки 1, тобто напрямок, у якому буде зміщуватися план земельної ділянки. Через всі інші вершини полігону проводимо лінії, які повинні бути паралельні до лінії від точки 1' до точки 1 на кінцях цих ліній, як і на лінії 1'-1, ставимо стрілочки.

На похилену лінію, яка з'єднує точку 1^' і точку 1 на лінії периметру у масштабі 1:10000, з точок 2, 3, 4 і т.д. піднімаємо перпендикуляри до похиленої лінії. Одержуємо графік розподілу похибки.

На лінії з стрілочками переносимо похибки, які одержали у точках 2, 3, 4 і т.д. на лінії периметру у масштабі 1:10000. Одержуємо нові точки вершин ув'язаного полігону; з'єднуємо їх послідовно, починаючи з точки 1. З точки 5 (6) проводимо лінію до точки 1 і одержуємо ув'язаний полігон. Індивідуальні завдання для побудови полігону наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Індивідуальні завдання до побудови плану земельної ділянки за результатами бусольної зйомки

Ув'язаний полігон копіюємо на кальку, розмічуємо на найпростіші геометричні фігури (наприклад, трикутники), визначаємо графічно (на плані) площу кожного трикутника (не менше 2-х разів) як середнє значення з кількості визначень і показуємо її у гектарах з точністю до першого знаку після коми.

На кресленні витираємо всі допоміжні лінії залишаючи ув'язаний і неув'язаний полігони та початок координат.

Нанесення ситуації. На лінії 3-4 полігону від точки 3 відкласти відрізки 3b, 3с, 3d, 3-4 у заданому масштабі. У точках 3, b, с, d і 4 на лінію 3-4 провести перпендикуляри і на перпендикулярах відкласти відрізки 3-а, b-b', d-d' і 4-е. Кінці відрізків з'єднати плавною кривою лінією, це і буде берег річки.

Ширина річки, згідно завдання, 12 метрів. Від одержаної плавної кривої на тих же перпендикулярах у заданому масштабі відкласти 12 м (ширина річки) і одержані точки з'єднати плавною кривою лінією, яка повинна бути паралельна до першої лінії. Це буде другий берег річки. Такий спосіб зйомки ситуації називається спосіб перпендикулярів або спосіб прямокутних координат. Індивідуальні завдання для нанесення річки на план наведені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Індивідуальне завдання до нанесення річки способом перпендикулярів

Нанесення колодязя способом кутових засічок. У межах ділянки, ближче до сторони 4-5 є колодязь. Найбільш раціонально визначити його розташування способом кутових засічок. Суть способу у наступному. Спочатку бусоль становлять у точці 4, суміщають нуль малого бусольного кільця і нуль великого бусольного кільця у напрямку на точку 5 потім через візирний і предметний діоптри знаходять колодязь (орієнтують на колодязь) і кут орієнтування, який знаходять по великому бусольному кільці (у завданні це кут 7) записують у журнал зйомки і на абрис.

Потім з бусоллю переходять у точку 5, суміщають нулі малого і великого бусольних кілець і орієнтують на точку 4 потім через візирний і предметний діоптри орієнтуємо бусоль на колодязь. На великому бусольному кільці беремо значення кута орієнтації (кут 8). Дані кута записуємо до журналу зйомки і на абрисі. Індивідуальні завдання для зйомки колодязя способом кутових засічок наведені в таблиці 3.

Таблиця 3.

Індивідуальні завдання до зйомки колодязя способом кутових засічок.

На плані транспортир кладуть на лінію 4-5, суміщають центр лінійки транспортира з точкою 4 і від лінії 4-5 відкладають кут 7. Проводять тоненьку лінію довільної довжини. Потім центр лінійки транспортира суміщають з точкою 5 полігону і від лінії 5-4 відкладають кут 8. З точки 5 проводять лінію довільної довжини. У точці перетину ліній проведених з точок 4 і 5 полігону знаходиться колодязь (рис. 1).

Рис. 1. Нанесення об’єкта на план методом кутових засічок.

Полярний спосіб. У межах земельної ділянки біля точки 3 є деяка площа, де ґрунтові води знаходяться близько до поверхні землі і ця площа перезволожується.

Зйомку такої території можна провести наступним чином. Поворотні точки межі перезволоженої площі закріплюють віхами. Бусоль встановлюють у базовій точці, у нашому прикладі точка 3 одна з вершин полігону, орієнтують вздовж межі земельного масиву (у нашому прикладі точка 4). Суміщають нулі малого і великого бусольних кілець і через візирний і предметний діоптри орієнтуємо бусоль на точку 4. Між точками 3 і 4 віхою позначено межу перезволоженої площі. Вимірюємо віддаль до цієї точки. Потім послідовно вимірюємо кути на віхи, які фіксують поворотні точки перезволоженої площі і вимірюють віддаль до цих точок. Результат записують до журналу зйомки і на абрис. Приклад відкладання кутів та нанесення меж перезволоженої території показаний на рис. 2.

Рис. 2. Відкладання кутів та нанесення меж перезволоженої території.

Індивідуальні завдання до зйомки перезволоженої території наведені в таблиці 4.

Таблиця 4.

Читайте також:

1. I. Постановка завдання статистичного дослідження
2. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
3. II. Завдання
4. II. Завдання на проект.
5. II. Перевірка домашнього завдання.
6. II. Перевірка домашнього завдання.
7. II. Перевірка домашнього завдання.
8. II. Перевірка домашнього завдання.
9. II. Перевірка домашнього завдання.
10. II. Перевірка домашнього завдання.
11. II. Перевірка домашнього завдання.
12. II. Перевірка домашнього завдання.

Переглядів: 996