ТЕМА 8. Змішана економіка та її типи.

Історія розвитку суспільства являє собою цілий ряд економічних систем, які змінювали одна одну. В економічній науці мають місце різні підходи щодо їх класифікації. Найбільш поширена класифікація всього розмаїття підходів на основі двох ознак: за формою власності на засоби виробництва, за способом управління господарською діяльністю. У відповідності з цими класифікаційними ознаками виокремлюють традиційну, адміністративно-командну, ринкову та змішану економічні системи.

Традиційна (самодостатня) економіка ґрунтувалась на традиціях, звичаєвому праві, обрядах, які віками характеризували виробничу та інші види діяльності людей. Саме ці обставини визначали, що виробляти, як розподіляти та споживати. Такі економічні системи дуже неохоче сприймали технічний прогрес, нові форми економічних відносин, тобто все те, що окреслює поступальний соціально-економічний розвиток суспільства. Хоча традиційні економічні системи притаманні далекому минулому, деякі їх риси і нині властиві слаборозвинутим країнам.

Найбільш характерними рисами традиційних економічних систем є те, що їм притаманне панування натурально-общинних форм господарювання, багатоукладність економіки, виробництво, розподіл та обмін здійснюються на основі звичаїв, традицій і культових обрядів, які є первинними порівняно з новими формами економічної діяльності. Виробництво матеріальних і нематеріальних благ здійснюється за допомогою примітивної техніки з широким застосуванням ручної некваліфікованої праці з найпростішими формами її організації та при наявності слабо розвинутої інфраструктури. Наслідком такого стану основних складових традиційної економічної системи є соціально-економічний застій, бідність і зубожіння основної частини населення. Стійке зростання його чисельності порівняно з низькими темпами економічного розвитку супроводжується високим рівнем безробіття та низькою продуктивністю праці.

Адміністративно-командна система господарювання (яку називають децентралізовано плановою) характеризується тим, що в ній всі ресурси є власністю держави, яка здійснює централізоване управління економікою на всіх рівнях. Особливостями цієї системи є те, що ще до початку процесу виробництва визначається перелік і обсяги вироблюваних матеріальних і нематеріальних благ та як, ким і за допомогою яких ресурсів вони будуть вироблятись. Має місце надмірна централізація ресурсів, їх розподіл не на основі попиту і пропозиції, а з єдиного центру шляхом прикріплення виробників до споживачів, залежність останніх від перших. Сфера товарно-грошових відносин обмежена, неповністю задовольняються суспільні потреби внаслідок наявності хронічного дефіциту товарів і послуг, слабо поєднуються економічні інтереси учасників виробництва і як наслідок-їх незацікавленість в інтенсивній праці та низька її ефективність. Також має місце колективне прийняття господарських рішень за допомогою централізованого планування та централізованого ціноутворення, відсутність конкуренції, оскільки планом визначаються такі обсяги вироблюваної продукції, які необхідні для задоволення потреб на певному відрізку часу.

Головні елементи цієї системи: жорстке директивне планування, контроль держави над економікою, пріоритет адміністративних стимулів виробництва над економічними, монополізм виробників і їх панування над споживачами, переваження державного сектору в народному господарстві.

Адміністративно-командній економічній системі притаманні і ряд переваг. Вони полягають:

- можливість нагромадження значних за обсягом виробничих ресурсів, для вирішення тактичних і стратегічних завдань шляхом їх перерозподілу у ті галузі і сфери, які визначені пріоритетними;

- забезпечується повна, хоча не завжди раціональна та ефективна зайнятість населення, що дозволяє уникнути масового і хронічного безробіття, зубожіння людей;

- враховуються такі основні суспільні потреби, як освіта, охорона здоров'я тощо, які задовольняються за рахунок централізованих коштів на певному рівні усім членам суспільства.

Ринкова економіка - це економічна система, господарська діяльність якої базується на рівноправності різних форм і масштабів власності та економічної ініціативи, свободі учасників підприємницької діяльності, вільному ціноутворенні та вільній конкуренції не тільки його добробут, а й примножує

Основними ознаками ринкової економіки вільної конкуренції є такі:

- приватна власність на виробничі й трудові ресурси;

- необмежена чисельність суб'єктів ринку, абсолютно вільний доступ на ринок і вихід з нього;

- вільна конкуренція;

- доступність всебічної інформації про ринок для кожного суб'єкта;

- свобода учасників господарської діяльності;

- самостійне встановлення цін на товари та послуги;

- стихійне ринкове регулювання економічних процесів;

- відсутність у кожного із суб'єктів ринкових відносин можливості безпосередньо впливати на рішення, які приймаються іншими суб'єктами.

Змішана економічна система - це змішана система вільного підприємництва, економічний контроль у якій здійснюється як суспільством, так і приватними інститутами⁴. Вона має такі основні ознаки:

- колективна приватна та державна власність;

- взаємодія і взаємозв'язок її форм господарювання;

- державне регулювання національної економіки з метою стимулювання
сукупної пропозиції та сукупного попиту;

- маркетингова система управління національним виробництвом;

- чітка соціальна спрямованість національного господарства на основі
економічного зростання.

Змішаною економікою є сучасні національні господарства розвинутих країн, бо вони однорідні за своєю соціально-економічною структурою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Капітал і прибуток	\|	ТЕМА 9. Суспільний продукт і його форми. Національний доход.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.