ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС КРАЇН СВІТУ

1. Сутність, зміст та призначення платіжного балансу

У зв’язку з посиленням ролі держави у зовнішньоекономічних відносинах на початку ХХ століття виникла потреба у систематизації, обліку та аналізу даних міжнародних розрахунків. Методологію обліку міжнародних економічних операцій вперше було запроваджено у США та Великобританії. У 1924 році Ліга Націй опублікувала баланси міжнародних розрахунків 13 капіталістичних країн за 1922 рік. Це поклало початок роботі щодо стандартизації процесу складання таких балансів. У 1927 році Ліга Націй запропонувала рекомендації щодо розробки платіжних балансів на основі платіжних балансів США та Великобританії. Із 1947 року баланси країн формувалися на основі документу ООН «Схема складання платіжного балансу». Відтоді розробка методології складання платіжного балансу належить до компетенції МВФ. На сьогоднішній день платіжний баланс формується відповідно до вимог п’ятої редакції Методичних рекомендацій МВФ зі складання платіжних балансів. У 2000 році МВФ опублікував до цих рекомендацій додаток «Фінансові похідні».

Платіжний баланс – це співвідношення платежів і надходжень між суб’єктами міжнародних розрахункових відносин держави (резидентами) та аналогічними суб’єктами інших країн (нерезидентами) за певний період (квартал, півріччя, рік). Платіжний баланс є вартісним виразом усього комплексу світогосподарських зв'язків країни у формі співвідношення вимог і платежів. У платіжному балансі відображаються платежі, пов’язані з переміщенням між країнами товарів, послуг, капіталів, робочої сили, утриманням дипломатичних та інших представництв, туризмом, культурними зв’язками. Платіжний баланс є одним із основних інструментів макроекономічного аналізу та прогнозування. Платіжний баланс відображає рівень інтеграції держави у світове господарство через міжнародні економічні, в тому числі фінансові, валютні і кредитні відносини. Операції платіжного балансу країни характеризують рівень розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, конкурентноздатність економіки, ступінь лібералізації зовнішньої торгівлі, валютного режиму, а також неторгових відносин.

Платіжний баланс складається як на певну дату, так і за певний період. Платіжний баланс на певну дату існує в вигляді змінного з дня на день співвідношення платежів і надходжень. Стан платіжного балансу визначає попит і пропозицію на іноземну валюту і є одним із чинників формування валютного курсу. Платіжний баланс за певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників про проведені за цей період операції.

Суб’єктами міжнародних відносин при складанні платіжного балансу є резиденти даної країни та резиденти інших країн. Тому поняття резидентності є одним із найважливіших понять теорії та практики складання платіжного балансу. Резидентом є суб’єкт ринку, що функціонує на економічній території даної країни більше року, має тут центр економічного інтересу, тобто веде господарську діяльність на території країни і має намір тривалий час продовжувати цю діяльність. Фізичні особи вважаються резидентами за умови перебування на території даної країни більше року за винятком працівників іноземних посольств, іноземних студентів та осіб, які проходять курс лікування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 8. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ	\|	Структура платіжного балансу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.