• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Чинники, які впливають на стан платіжного балансу

Сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ

Таблиця 1

Класифікація статей платіжного балансу

Процес формування платіжного балансу країн базується на сукупності правил і принципів, які дають змогу уніфікувати підхід для оцінки основних аспектів зовнішньоекономічної діяльності та міжнародного руху валютних коштів. Відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду “Balance of Payments manual” (“Керівництво з платіжного балансу”) сучасна класифікація платіжного балансу має такий вигляд (див. табл. 1)

Вищенаведена система класифікації статей платіжного балансу є обов’язковою для країн – членів МВФ. Проте платіжні баланси промислово-розвинутих країн та країн, що розвиваються суттєво відрізняються як за методикою складання, так і за змістом.

Платіжний баланс прямо і зворотно пов'язаний з процесом відтворення. З одного боку, він формується під безпосереднім впливом процесу відтворення, з іншого, - впливає на останній через курсові співвідношення валют, золотовалютні резерви, зовнішню заборгованість.

Зокрема, до факторів, які можуть призвести до розбалансованості платіжного балансу в той чи інший бік, тобто до збільшення дефіциту або активного сальдо належать:

- нерівномірність політичного та економічного розвитку країн, міжнародна конкуренція;

- циклічні коливання економіки;

- зростання закордонних державних витрат;

- мілітаризація економіки і військові витрати;

- посилення міжнародної фінансової взаємозалежності;

- зміни у міжнародній торгівлі;

- валютно-фінансові фактори;

- інфляція (дефляція);

- торговельно-політична дискримінація певних країн;

- надзвичайні обставини (неврожай, стихійні лиха, катастрофи);

- та ін.

Усі фактори, що впливають на платіжний баланс країни, умовно можна поділити на дві групи: внутрішні й зовнішні.

Внутрішні фактори, які можуть вплинути на платіжний баланс країни, пов’язані зі станом національного виробництва. До них слід віднести такі:

1. Рівень інфляції в країні, що може негативно вплинути як на рахунок поточних операцій, так і на рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій. У першому випадку інфляція може знизити конкурентоспроможність товарів національних виробників на зовнішніх ринках, якщо темпи зростання цін в країні вищі, ніж за кордоном. Це ускладнює експорт товарів і заохочує імпорт. В іншому випадку значний рівень інфляції скорочує приплив капіталу в країну і стимулює вивезення його за кордон, оскільки рівень дохідності інвестицій у національну економіку знижується.

Отже, інфляційні процеси і нестабільність внутрішнього грошового обігу в країні можуть спричиняти підвищення собівартості і, відповідно, цін на продукцію національних виробників, ускладнюючи їх конкурентні позиції на світових ринках та обмежуючи можливість експорту. Крім того, дестабілізація грошового обігу та неконтрольовані темпи інфляції в каїні можуть зумовлювати відплив капіталу за кордон. Такі процеси негативно позначаються на сальдо платіжного балансу, змушуючи уряд країн вдаватися до зарубіжної допомоги і зовнішніх запозичень.

2. Державні витрати і величина бюджетного дефіциту є тим фактором, який може визначити масштаби зовнішніх запозичень уряду і, відповідно, показувати приплив валюти за фінансовим рахунком, а також виплати валютних коштів на обслуговування зовнішнього боргу, що показується у балансі доходів. Крім того, обсяги державних витрат, що суттєво позначаються на стані платіжного балансу, визначаються ще і такими складовими:

а) масштаби військової присутності за кордоном, указуючи на відповідні валютні платежі на утримання військових баз;

б) виплати внесків до міжнародних організацій;

в) надання матеріальної допомоги іншим країнам.

Таким чином, зовнішні державні витрати, спрямовані на забезпечення досягнення різноманітних економічних і політичних цілей (наприклад, утримання військових баз чи ведення військових дій за кордоном, надання фінансової і гуманітарної допомоги іншим країнам) є фактором активного фінансового впливу на платіжний баланс країни.

3. Структура національного господарства, що визначає частку продукції експортно орієнтованих підприємств у загальному обсязі ВВП країни. Чим нижчою є така частка, тим більша потреба в імпорті товарів, необхідних для суспільного відтворення, що визначає дефіцит торгового балансу. Те саме стосується і пропозиції послуг, орієнтованих на зовнішнього споживача. Таким чином структурні диспропорції в економіці визначають низьку частку експорту та вказують на невідповідність національного господарства потребам світової економіки. Тому низька частка експортної продукції у структурі національного господарства вказує на його слабку інтегрованість у світову економіку, що відтак зумовлює зростання дефіциту за балансом поточних операцій.

4. Зміна фаз ділового циклу є тим фактором, що позначається на всіх складових платіжного балансу. Так, у фазі економічного зростання спостерігається збільшення імпорту сировини й обладнання та експорту товарів і послуг (за умови сприятливої кон’юнктури на зовнішніх ринках). Крім того, в умовах економічного зростання збільшуються прибутки підприємств, що посилює кредитну експансію в країні, зумовлюючи скорочення вивезення і збільшення ввезення капіталу з-за кордону. У фазі економічного спаду спостерігаються зворотні процеси: обмежуються обсяги експорту товарів і послуг, посилюється тенденція вивезення капіталу за кордон.

5. Форс-мажорні обставини охоплюють ті фактори, які виникають під впливом надзвичайних обставин, що не залежать від волі та дій учасників економічних угод. До таких обставин належать неврожаї, повені, землетруси та інші стихійні лиха, катастрофи, терористичні акти. Вони можуть дуже негативно вплинути на стан платіжного балансу і позиції країни на світовому ринку, оскільки стимулюють відплив капіталу за кордон, порушення виробничих циклів усередині країни та зниження обсягів експортних операцій.

Зовнішні фактори, які впливають на платіжний баланс країни, пов’язані і станом світової економіки. До зовнішніх факторів належать такі:

1. Міжнародний рух капіталів є тим фактором, який визначає вплив на платіжні баланси країн великих обсягів фінансових потоків, що є нині однією з головних форм міжнародних економічних зв’язків. Це пов’язано з процесом подальшої лібералізації умов міжнародних угод та активним розвитком міжнародного ринку позичкових капіталів. Відмінності у рівнях процентних ставок у різних країнах визначають спрямованість значних потоків капіталів ( утому числі спекулятивних) на ті ринки, де їх дохідність вища.

Ввезення і вивезення капіталів мають двоякий вплив на стан платіжного балансу. Так вивезення капіталу зумовлює відплив валютних коштів із країни, що загострює проблему дефіциту платіжного балансу і негативно позначається на фінансуванні інвестиційних програм у країні. Водночас позитивним моментом відпливу капіталів може бути те. Що в перспективі він може бути основою для надходження процентів і дивідендів від закордонних інвестицій, здійснених резидентами. Втім, приплив таких доходів може зменшитися внаслідок репатріації частини прибутку аз кодоном – у країні застосування капіталу або офшорних зонах.

Ввезення капіталів у країну спочатку збільшує обсяг валютних находжень, унаслідок зростання обсягів іноземних інвестицій ,і дає змогу спрямувати отриманий дохід на погашення зовнішньої заборгованості країни. Однак у перспективі приплив капіталу в країну породжує і ряд проблемних моментів:

- збільшення зобов’язань країни-імпортера з виплат процентів, дивідендів, та суми основного боргу;

- погіршення стану платіжного балансу, якщо сума вивезених доходів при репатріації прибутку перевищує обсяги припливу нових капіталів;

- підвищення цін на внутрішні активи, що спричиняє також зростання цін на товари і послуги порівняно з цінами на зовнішніх ринках, тобто стимулює внутрішню інфляцію

- зростання курсу національної валюти породжує збільшення імпорту і скорочення експорту внаслідок зниження конкурентоспроможності національного виробництва.

Очевидно, що у цьому разі чим вищою буде норма внутрішніх інвестицій, тим кращі наслідки дл національної економіки.

Глобалізація економічних процесів істотно спростила переміщення капіталів між країнами, що зумовило рух значних обсягів короткострокових вкладень, що часто-густо мають виключно спекулятивний характер та за обставин кризових явищ на світових фінансових ринках (кризи 90-х рр.. минулого століття у Мексиці, Аргентині, країнах південно-Східної Азії) можуть призводити до значних дефіцитів платіжних балансів.

2. Рівень міжнародної конкуренції визначає частку кожної країни у світовій економіці. Здобутки у конкурентній боротьбі на світових ринках дають змогу збільшити обсяг експорту товарів і послуг та, відповідно, частку країни у міжнародній торгівлі. Це, у свою чергу, приводить до зростання активного сальдо балансу поточних операцій, тобто визначає приплив валютних коштів у країни з вищою конкурентоспроможністю економіки і відплив із нижчою.

На конкурентні позиції різних країн на світових ринках активно впливає нерівномірність економічного розвитку, що визначає місце у світовій торгівлі. Цей фактор, наприклад, указує на роль міжнародної конкуренції між основними світовими центрами економічного розвитку (США, Західна Європа, країни Південно-Східної Азії) у формуванні їхніх платіжних балансів, виявом чого є поступова зміна їх позиції на світових ринках – від активного сальдо платіжного балансу США і дефіцитів балансів країн Західної Європи та Японії одразу після Другої світової війни до значного дефіциту торговельного балансу США в сучасних умовах і активного сальдо їхніх основних конкурентів.

3. Зміни у світовій валютній системі є тим чинником, який визначає залежність стану платіжного балансу від стабільності й ефективності міжнародних валютно-кредитних відносин. Міжнародні валютно-фінансові кризи призводять до різкого погіршення стану платіжних балансів, що проявляється у відпливі капіталу, затримках платежів з імпорту, проблемах з оплатою зовнішньої заборгованості, осіданні виручки від експорту за кордоном тощо. За таких обставин регламентація за допомогою міжнародних угод режимів курсоутворення, умов міжнародних розрахунків і надання кредитів, що є ключовими елементами світової валютної системи, може сприяти стабілізації платіжного балансу країни.

4. Циклічні коливання світової економіки, що виражаються у підйомах і спадах ділової активності, позначаються на стані платіжного балансу, оскільки розвиток національного господарства і рівень зовнішньоекономічної діяльності в умовах масштабної глобалізації ринків і лібералізації умов міжнародного руху факторів виробництва значною мірою залежить від зовнішньої кон’юнктури. Тісний взаємозв’язок національних господарств зумовлює за таких умов можливість перенесення динаміки ділових циклів з однієї країни в іншу, що визначає перенесення виробничого спаду або підйому з країни в країну і впливає на стан їхніх платіжних балансів. А світові економічні кризи призводять до масштабних дефіцитів платіжних балансів у кількох країнах і цілих регіонах світу.

5. Структура світової торгівлі є фактором, що визначає вплив інтенсифікації виробництва і впровадження новітніх технологій на перелік товарів і послуг, купівля-продаж яких займає провідне місце на міжнародних ринках. Останнім часом усе інтенсивнішою стає торгівля наукомісткою продукцією і телекомунікаційними послугами, а також енергоресурсами. Відтак країни, що просувають на ринок ці види продукції мають активне сальдо торгових балансів.

Усі зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на стан платіжного балансу країни, перебувають у тісній взаємодії і взаємозв’язку, а відтак потребують ретельного прогнозування і врахування при розробці основних напрямів валютної політики країни.

Серед факторів, що впливають на стан платіжного балансу держави, особлива роль належить економічним:

- темп інфляції;

- реальне зростання ВВП;

- процентні ставки;

- валютний курс «спот».

Так, якщо спостерігається реальне зростання ВВП, збільшується обсяг імпорту товарів та послуг. Це пов’язано з тим, що за умови зростання ВВП відбувається підвищся рівня прибутків у країні, частина яких може бути використана на імпорт. Низькі темпи зростання ВВП, навпаки, ведуть до зниження рівня імпорту товарів та послуг.

Рівні процентних ставок за депозитами впливають на потоки капіталу грошового й інвестиційного ринків. Підвищення процентних ставок в країні за депозитам веде до збільшення припливу капіталу в облігації з високою прибутковістю та в інші інструменти інвестиційного і грошового ринків. І навпаки, у разі зниження процентних ставок, очікується відплив капіталу, бо приваблюють інвесторів країни з високими процентними ставками за депозитами.

Вплив валютного курсу «спот» на платіжний баланс держави полягає в тому, що від нього залежить відносна вартість імпортних товарів порівняно з вартістю національних товарів. А також відносна вартість експортованих національних товарів порівняно з товарами інших країн у країнах-імпортерах. Високий курс іноземної валюти перешкоджає проведенню імпортних операцій та сприяє здійсненню експортних операцій. І навпаки, низький курс іноземної валюти створює сприятливі умови для імпорту та перешкоджає експорту.

Читайте також:

1. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
2. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
3. Аналіз ліквідності балансу
4. Аналіз факторів, що впливають на цінову політику.
5. Балансувальні роботи.
6. Балансування деталей
7. В обох випадках основним розрахунковим рівнянням є рівняння теплопередачі і теплового балансу
8. Вертикальний формат балансу
9. Взаємозв'язок між показниками Балансу та Звіту про власний капітал
10. Види виробничої потужності, чинники, що її визначають, послідовність розрахунків
11. Врахування витраті втрат електроенергії. Приклад складання електробалансу.
12. Головні чинники, що зумовили процес перебудови

Переглядів: 1907