Мережі і споруд

Тема 4. Планово-попереджувальний ремонт

ЗМ 1.2. ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ

Планово-попереджувальний ремонт споруд і устаткування мереж і водоводів виконують за наперед складеним планом для забезпечення нормальної роботи мереж і водоводів, санітарного режиму їх експлуатації, попередження передчасного зносу та запобігання аварій.

Цей план містить роботи, пов’язані з оглядом трас мереж і водоводів, їх поточним та капітальним ремонтом.

Санітарний режим експлуатації водопровідних мереж регламентується чинними нормативними документами: державними стандартами, інструкціями та пам’ятками.

У разі незадовільного стану водопровідних ліній або водорозбірних пристроїв можливе повторне забруднення води в мережі, що становить значну епідеміологічну небезпеку. Тому Управління міським водопроводом повинно забезпечувати ефективний лабораторно-виробничий контроль за якістю води в розподільній мережі, правильно вибираючи точки для відбору проб.

У процесі визначення лабораторіями якості води в розподільній і мережі виконують аналіз: на залишковий хлор (під час знезараження води хлором або хлорним вапном), прозорість (мутність), кольоровість, запах і присмак води, вміст кишкових паличок та загального числа бактерій.

Проби води відбирають з вуличних водорозборів, мережних артезіанських свердловин та із кранів внутрішніх водопроводів в найхарактерніших точках мережі: у найближчих до насосної станції та найвіддаленіших від неї, у найвищих, тупиках, водонапірних баках жилих будинків і в точках, особливо сумнівних відносно якості води.

Кількість і графік відбору проб у зазначених місцях встановлюють за погодженням з місцевими санітарно-епідеміологічними органами залежно від чисельності населення, що обслуговується даним трубопроводом:

Чисельність населення, тис.чол.	Місячна кількість відібраних проб
до 10



понад 100

Якщо бактеріальне забруднення перевищує допустимі норми, потрібно проводити повторні дослідження; забруднені ділянки мережі повинні бути відремонтовані, промиті та продезинфіковані. У разі незадовільних результатів бактеріологічного аналізу води в колонці останню потрібно розібрати, відремонтувати, промити розчином хлорного вапна та прохлорувати колодязь. У разі повторного виявлення кишкової палички необхідно промити та прохлорувати всю ділянку мережі в районі розміщення колонки.

У період виникнення шлунково-кишкових захворювань контроль за якістю води в мережі слід посилити, кількість точок відбору проб збільшити.

Для дотримання санітарного режиму експлуатації водопровідних мереж слід дезинфікувати мережі та запасно-регулюючі резервуари. При цьому необхідно дотримуватись таких правил:

Обов’язково дезинфікувати та промивати водопровідні мережі (нові – при введенні їх в експлуатацію, діючі – після виконання ремонтних робіт, пов’язаних з демонтажем трубопроводу, арматури або фасонних частин;
Включати нові або замінені ділянки трубопроводів до діючої мережі можна тільки з дозволу місцевих органів санітарно-епідеміологічної служби, після отримання двох задовільних контрольних аналізів, узятих з однієї точки;
Витримувати потрібну дозу активного хлору при дезинфекції: 40…50 мг/дм³, якщо тривалість контакту становить 24 год, і 75...100 мг/дм³, якщо 6 год.
Дотримуватись такої послідовності санітарної обробки труб, арматури та фасонних частин після ремонту: виконують механічне очищення труби; обмивають водою та змащують розчином хлорного вапна внутрішню поверхню всіх встановлених фасонних частин і труб; наповнюють виключену ділянку мережі водою та ретельно попередньо промивають її через спеціально встановлений випуск, подаючи в разі потреби і воду почергово з двох боків (для вимивання бруду, що засмоктався при аварії); дезинфікують лінію розчином хлорного вапна) після відстоювання або газоподібним хлором, дотримуючись наведеної раніше дози; після відстоювання) або часу контакту з хлором остаточно промивають лінію протягом 4…5 год за швидкості руху води не менше від 1 м/с.
На виконання дезинфекції потрібно попереджувати населення про неприпустимість користування водою з водозабірних колонок.
Усі регулювальні резервуари, водонапірні башти та інші ємкості чистої води мають утримуватись у справному технічному стані; періодично (весною після повені та восени) їх треба промивати та дезинфікувати.
Резервуари великої місткості рекомендується дезинфікувати методом зрошення. Розчин хлорного вапна (або хлору) з концентрацією 200…250 мг/дм³ активного хлору готують з розрахунку 0,3...0,5 л на 1 м² внутрішньої поверхні резервуара. Цим розчином зрошують стіни та дно резервуара із шланга або з гідропульта.
Через 1…2 год дезинфіковані поверхні слід промити чистою водопровідною водою, видаляючи відпрацьований розчин через грязьовий випуск. Роботи необхідно виконувати у спецодягу, гумових чоботах і протигазах; перед входом до резервуара встановити бачок в розчином хлорного вапна для обмивання чобіт.
Напірні баки малої місткості рекомендується дезинфікувати об’ємним методом, наповнюючи їх розчином з концентрацією 75...100 мг/дм³активного хлору. Після 5...6 год контакту розчин хлору видаляють через грязьову трубу та промивають бак чистою водопровідною водою до вмісту в промивній воді 0,3...0,5 мг/дм³ остаточного хлору.

Огляд трас водопровідних ліній дає змогу виявити причини, що порушують міцність споруд мереж і ускладнюють користування колодязями а також виявити зовнішні ознаки порушення нормального стану деяких споруд.

Водопровідні лінії обходить одна особа – майстер або досвідчений слюсар, який добре знає траси та може розібратись у можливих порушеннях роботи ліній. При цьому звичайно не відкривають кришки колодязів.

Якщо необхідно перевірити цілісність устаткування, встановленого в колодязях, під час обходу трас відкривають кришки колодязів, але не опускаються в них. У таких випадках майстру або слюсарю-обхіднику допомагає один робочий, якому видають лом і гачок для відкривання кришок.

Огляди виконують періодично щонайменше 6 разів на рік за календарним планом, затвердженим головним інженером. У районах інтенсивної забудови або будівництва комунікацій поблизу водопровідних ліній траси оглядають один-два рази на місяць, а іноді й частіше. Необхідно також обходити траси під час і після повені, у передзимовий і зимовий періоди (огляд ділянок мережі, схильних до замерзання).

Узимку за температури нижче – 15 °С рекомендується виконувати обходи без відкривання кришок колодязів і камер, щоб не охолоджувати їх і не наражати на небезпеку замерзання трубопроводи та арматуру. Огляд без відкриття кришок колодязів здійснюється також на упорядкованих проїздах з інтенсивним рухом транспорту.

У процесі огляду обхідник робить опис усіх помічених дефектів у дефектній відомості і вживає необхідних заходів на місці.

Під час обходу трас найчастіше зустрічаються такі порушення та заходи щодо їх усунення:

а) складування по трасі водопровідної лінії та поблизу неї землі, матеріалів, важкого устаткування та механізмів, забивання паль, робота екскаваторів, асфальтування вулиць тощо. У таких випадках обхідник зобов'язаний встановити назву організацій або осіб, відповідальних за порушення умов утримання траси, поставити вимогу її очищення або припинення робіт до погодження в управлінні міським водопроводом способу їх виконання.

Завалювання трас і кришок колодязів утруднює ремонт мереж і керування арматурою в колодязях, що особливо небезпечно при використанні гідрантів під час пожеж. Крім того, тимчасові навантаження по трасі створюють зовнішній тиск на трубі, що спричинює їх пошкодження. Відомі випадки сплющування сталевих труб (ненаповнених) під впливом навантаження, що тимчасово складується на трасі ґрунту;

б) руйнування колодязів і лінії по трасі: зсув люка, тріщини або відбиті краї кришки, неправильне насаджування кришки в люку (що спричинює її хлопання під час руху транспорту), руйнування стінок колодязя, відсутність або поломка скоб, риштувань і сходин у колодязі, наявність у ньому бруду або сміття, видимі течі, провали та осідання бруку та колодязя;

в) дефекти арматури, устаткування та їх з’єднань: зсув з місця або поломка водозабірної колонки, несправність пожежного гідранта (зірвано кріплення, збито нарізку, теча, замерзання тощо), теча в сальнику, у розтрубах і фланцевих з’єднаннях;

г) самовільне користування водою з гідрантів або з приєднань у колодязях для поливання, миття устаткування сатураторів, потреб будівництва, заливання ставків, котків та ін.;

д) пошкодження позначок і табличок – покажчиків колодязів – та їх відсутність.

Після повернення з обходу слюсар-обхідник зобов’язаний доповісти своє

му керівництву про всі помічені порушення на трасі водопровідних ліній і про вжиті ним на місці заходи.

У разі виявлення течі води на трасі або в колодязі слюсар-обхідник зобов’язаний після повернення з обходу (або в разі потреби з місця аварії по телефону) направити (викликати) аварійну або ремонтну бригаду для ліквідації течі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ	\|	Поточний ремонт мереж, водоводів та споруд на неї

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.