• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 6. Європейська філософія Нового часу

1. Особливості соціально-культурних і духовних процесів та їх вплив на трансформацію філософського знання.

2. Теорія пізнання та методології філософії XVII ст.

3. Вчення про субстанцію.

4. Антропоцентризм і раціоналізм філософії Просвітництва

5. Соціальні теорії в філософській думці XVII – XVIII ст.

Новий час : XVI – XIX ст.

Етапи :

1. Період філософії XVII ст. – пов язаний з науково-технічним розвитком,розвитком науки,посилення її ролі.

2. Просвітництво – XVIIІ ст. здійснюються соціальні революції,буржуазне суспільство,не тільни наукові проблеми,а і соціальні

3. Німецька класична філософія – ІІ пол.XVII – ІІ пол.ХІХ ст.

Поступовий перехід до буржуазного суспільства,акцент – на міста.Бурхливий розвиток науки,формування національностей,держав,свободи людини,що впливає на гуманітарну сферу.Виникають академії наук,мистецтв – потреба організації (світської).Орієнтація на розум : логіка,прагнення чіткої побудови системи знань.Пануюча роль належить науці. Основний об єкт науки – природа.Поділ світу на суб єкт і об єкт.Особливе місце в суспільстві займає філософія,яка формується як наука,як дійсне обгрунтування знання (а не любов до мудрості).Внесення математичного методу в філософії (філософами стають науковці).

Зміни в розвитку філософії :

1. Філософія прагне стати наукою, тому важливе місце займають проблеми гносеології та методології, але є проблеми онтології, гносеології, виникає розгляд історії).

2. Тісний зв язок у розвитку з науками (XVІІІ – хімія,біологія,психологія).

3. Здійснюється перехід від філософування латиною до національною мовою : особливості в різних країнах (національні особливості).

4. Формування філософських шкіл і систем.Декарт – картеріанство,Лейбніц – школа Лейбніца-Вольфа,система Канта...

Декарт : дерево.Філософські погляди Нового часу є продовженням попередніх тенденцій.На Новий час вплинула античність і епоха Відродження (Декарт,Спіноза). Механічне спрямування - обмеженість в тлумаченні людини.Ідея людини,як гвинтика (марксизм) є уже в Просвітництві.

Пізнання. «Знання – це сила» (Ф.Бекон). Людина стає машиною,але здатна пізнавати і перетворювати світ.Спіноза «Етика» - місце обєкта... Гімн розуму,прблема свободи і необхідності (перевага – необхідності).Можна все пізнати,прорахувати будь-яку необхідність.Продовження культури традицій,філософські традиції,формування як науки.Але ці проблеми розглядаються через призму методологічних проблем

Теорія пізнання. 2 напрямки :

1) Пізнавальний оптимізм

2) Пізнавальний песимізм

Оптимізм – визнання істинності людського пізнання та обгрунтування способів досягнення такого пізнання.Взаємодіють такі напрямки,як сенсуалізм,емпіризм та раціоналізм.Досліджують можливості почуттів,досвіду та розуму в досягненні істинних знань.При цьому важлива проблема – пошук методу отримання знання («який метод є більш істинним»?).Ф.Бекон і Р.Декарт

Бекон опирається на почуття і досвід та експеримент як основу істинного пізнання (наука).Виділяє «плодоносне» і «світлоносне» знання.Розум без досвіду не може дати істинного пізнання.»Новий органон».Критика старої логіки.Бджола,мураха,паук.

Індуктивнийметод пізнання як найдосконаліший (рух від одиничного до загального):

1) Не зупинятись на одних фактах

2) Не зосереджуватись лише на одному виді діяльності

3) Не користуватись тільки тим,що наявне

Не стояти на різних полюсах

Декарт – можливості раціонального пізнання.Емпіричний досвід мінливий,нестійкий,за допомогою почуттів людина сприймає світ залежно від обставин,тому потрібно виробити певні закони і правила,які б найповніше могли розкрити можливості людського інтелекту.Пізнання залежить від інтелекту,а не навпаки.Принцип сумніву – сумнів гарантує,що розум не буде «самозакоханим».Аксіоматичний метод - розум повинен перевірити все.Родоначальник лінії самосвідомості у європейській філософії «Я мислю,отже я існую».

4 правила методу розуму,що сприяє правильності роботи інтелекту :

Дедуктивний метод (рух від загального до індивідуального).Розум у всіх людей однакові.Якщо пізнання залежить від розуму,він повинен містити в собі певні початки ідей. 3 види ідей,які існують в розумі :

1) вроджені (ідея Бога,буття,часу,тілесності,свободи волі,свідомості,існування самих понять,аксіоматичні судження,ідеї про ідеї;

2) ті,що виникають з чуттєвого досвіду;

3) ті,які формує сама людина.

Т.Гоббс намагається узгодити їх ідеї.Теорія пізнання,в якій поєднує сенсуалізм,емпіризм та раціоналізм.Індукція і дедукція – 2 взаємопов язаних методи пізнання.Критикує вроджені ідеї Декарта,вважає,що основою,пізнання будь-яких закономірностей,є виявлення таких властивостей речей,як : протяжність,місце,рух,якість

Джон Локк заперечував існування вроджених ідей,свідомість як чиста дошка (tabula rasa).Від народження мозок людини здатний лише бути органом пізнання і мислення.Рефлексія – одне з джерел пізнання (розсудок,спосіб поєднання відчуттів) : операції розрізнення і ототожнення.

Пізнавальний песимізм :

- скептицизм

- агностицизм

Д.Берклі,П.Бейль,Д.Юм. Сенсуалізм,емпіризм – приходять до протилежних позицій.Комплекс відчуттів.Критерію їх перевірки немає.Агностицизм Берклі – відсутність істини.Ідея саліпсизму – «Хто буде сприймати нас?».Ідея Бога. Наголошується,що лише відчуття можуть беззаперечно засвідчувати факт існування будь-чого.Бути – означає бути сприйнятим.

Існування можливе лише в трьох аспектах :

1) коли світ сприймаю я;

2) коли світ сприймає хтось;

3) коли світ сприймається у розумі Бога як сукупність ідей,а ці ідеї становлять єдину можливу основу людських відчуттів

Юм,Бейль – скептицизм – наполягає на недосконалості як людських відчуттів,так і розуму.Юм : практична корисність результатів,які ми отримуємо.Мораль і корисність,яку потім заперечить Кант.Інший вимір здорового глузду : практичність результатів.

Проблема субстанції розглядається як проблема першоначала.

Субстанція – те,що лежить в основі і визначається через себе.Підходи :

1) Монізм (XVIІ ст.) – як матеріалістичний.В основі світу – матеріальна субстанція.Вона є первинна до духовної (ідеалістичний)

2) Дуалістична позиція (Декарт) – існування двох незалежних субстанцій : мислячої і протяжної.Математичне пояснення існування Бога (вищі ідеї).Спіноза,щоб подолати дуалізм Декарта,змушений повернутися до пантеїзму.

3) Пантеїзм.Спіноза – системне вчення.Субстанція може бути лише одна.Бореться з дуалізмом.Субстанція – злиття Бога і природи,при цьому як фундамент,цілісність буття виступає як природа,а як причина і самопричина – як Бог. 2 атрибути субстанції (взаємопов язані) : протяжність і мислення. Зв язок за рахунок вічного модусу (руху),який забезпечує «існування субстанції» як причини самої себе. Деїзм.Намагання пояснити розвиток субстанції з неї самої.Раціоналіст

Геометричний метод ,який опирається на певні аксіоми,істинність яких засвідчена найвищою розумовою очевидністю. 3 рівні пізнання :

1) Чуттєве сприйняття

2) Судження розуму

3) Істинне (інтуїтивне) аналітичне знання,яке здобувається безпосередньо розумом і незалежне від чуттєвого досвіду.

Воля.Спіноза розглянув активну властивість людини – волю- як здатність перевершувати розум,і тому бажання та пристрасті можуть збивати людину зі шляху істини. «Свобода є усвідомленною необхідністю».Тобто людина повинна здолати силу бажань і пристрастей для того,щоб бути здатною до свободи.Свобода унікально розширює світогляд людини,дозволяє поглянути під кутом вічності,людина оволодіває своїми інтелектуальними можливостями (інтелект,інтуіція) на вищому рівні. Це дає подолати всі дуалізми.Ставить його в стороні від механістичності.

Лейбніц виступає як раціоналіст,який творить свою систему,опираючись на прагнення до охоплення всіх аспектів багатоманітності буття світу.Якщо правильно пізнати,то в принципі філософії не буде потреби

4. Плюралізм. Світ складається з множинності монад,які є одночасно духовними і конструктивними елементами буття (тілесні і духовні,вічні незнищувані,неповторні,самодостатні і активні).Монади замкнуті і не взаємодіють між собою.Хоче подолати дуалізм Декарта,духовне і пантеїстичну лінію.Взаємозвязок між монадами існує за рахунок наперед установленої гармонії (Божественної гармонії).

Принципи :

1. Усузагальної відмінності

2. Неперервності

3. повноти і всезагальної досконалості

4. Усезагального зв язку (гармонії).

Взаємозвязок цих принципів у пізнанні : в аналогії,формуванні теоретичних законів.Ідея антропного принципу – передбачає існування людини у світі.Лейбніц – подолання ідеї детермінізму

Філософія Просвітництва виникає в XVIII ст. і характерна увагою до раціоналістського вирішення організації суспільно-нолітичного розвитку,а не тільки теоретичному пізнанню проблем.Організація суспільного життя на засадах розуму.Дж.Толланд,Г.Лессінг,Гердер,Вольтер,Монтеск є,Руссо,Дідро.

Раціоналізм – опирається на розум,організація світу і держави на засадах розуму.

Антрипоцентризм – розуміння людини як природної і колективної істоти (на відміну від індивідуалізму Відродження)

Філософія Історії – ідея прогресу як поступального удосконалення людського розуму.

Детеологізація світоглядних основ суспільства і атеїзм.Звільнення від впливу релігії

Матеріалізм – механістична картинка світу

Детеологізація (напрямки) :

1. Критика релігійного догматизму і фанатизму.Неспівпадання норм,які проголошуються ідейною ідеологією і рисами,які втілюються її носіями (священниками ) Вольтер.Релігійний догматизм веде до фанатизму : «Якби релігії не було,її варто булоб видумати».- форма управління масами.Акцент – щоб релігія не мела вплив на державника.

2. Атеїзм – критика основ релігії, Євангелія. Голюбах, Гельвецій, Ламетрі.

Тенденція боротьби з релігійною ідеологією.Вплив на Маркса,Леніна,атеїзм французських просвітників.Ленін оцінював їх як войовничих матеріалістів,пропонував їх перекладати.Ідеологічне підгрунтя.Формування останньої цілісної матеріалістичної системи класифікації філософії – механістичний матеріалазм (Дідро, Даламбер – енциклопедія).Ідеї виражені в роботах «Людина-машина»,філософські принципи роботи і руху (Дідро) «Про розум», «Про людину,її розум,здібності та виховання», «Про систему природи».Ламетрі – матеріалізм – єдина форма філософії,систематизує ідеї Г.Необхідність створення цілісної матеріалістичної системи.

Основні принципи матеріалізму :

1. Світ існує об єктивно і він матеріальний.Матерія вічна,є основною субстанцією,яка складається з атомів і молекул і нескінченна в просторі і часі.Властивість матерії : протяжність,внутрішня активність,здатність до відчуття.Це все те,що якимось чином діє на наші відчуття.

2. Рух – атрибутивна властивість матерії і характеризує її активність.Все відбувається на основі механістичних законів.Початок активності – ідея першопоштовху (деїзм)

3. Свідомість – властивість високоорганізованої матерії (мозку).Ідея є основою теорії відображення.(Ленін розвиває).Перша спроба пояснення виникнення свідомості (матеріалістична)

4. Теорія пізнання – намагання подолати однобокість сенсуалізму,емпіризму,раціоналізму.Виявлення зв язку між ними.Критика агностицизму.Дідро : ідея скептичного розуму,який спирається на чуттєві враження і експерименти і є основним знаряддям пізнавання дійсності.Розмежування сфери розуму і сфери віри.

5. Проблема співвідношення свободи і необхідності або свободи і причинності.Все причинно обумовлено,пізнання – це вивчення цих причин.Свобода не має підгрунтя у філософській системі,бо не має вибору (механіцизм).,до того ж провідною є механічна форма руху.Деїзм,хоча є вже ідея саморуху.Підхід до людини : природа має свідомість,але людське буття природне до природних закономірностей.Матеріалізм хоч і є системний,але носить механістичний характер.

6. Проблеми соціальної філософії : розуміння суспільства,його розвитку,проблема історії (філософія історії – Вольтер),співвідношення людини,держави і права.Людина – природна і колективна істота.

2 системи права :

- натуральне

- державне

Натуральне – приподна істота.

Державне – ідея суспільного договору,щоб люди могли існувати як колективні істоти.

Думки правлять світом.Проблема для всіх представників – проблема виховання,його ролі у формуванні людини.Виховання спрямоване на формування громадянина.Естетична проблеметика.Один з перших теоретиків реалістичного методу в мистецтві.Філософія історії : місце нового буржуазного суспільства.

Підходи до тлумачення історії :

1. Теорія суспільного круговороту (Віко) – італ. П. щоб зроб. предметом,треба виявити закономірність. 3 етапи розвитку історії : епоха богів,героїв,людей,які повторюються.

Боги – мова наочна

Герої – мова поетична,фаталізм,рок

Люди – мова прозаїчна

Аморальність,епоха закінчується.Починається нова.

2. Руссо був предтечею Шплендера.Культура гине,коли розвивається цивілізація.

3. Ідея прогресивного розвитку суспільства (Кондорсе).Розвиток суспільства – нескінченний прогрес розуму.Виділяє 10 епох,найвища – буржуазне суспільство.

Вплив на Німецьку класичну філософію.

Кант спочатку виступав як просвітник.

Читайте також:

1. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
2. IV. Вивчення нового матеріалу.
3. IV. Вивчення нового матеріалу.
4. IV. Подання нового матеріалу
5. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
6. V. Вивчення нового матеріалу.
7. V. Виклад нового матеріалу
8. V. Закріплення нового матеріалу – 5хв.
9. V. Пояснення нового матеріалу
10. V.Пояснення нового матеріалу
11. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
12. Академічна філософія кінця – XIX – поч. XX ст.

Переглядів: 914