Т.В. Телятицкая 21 страница

основі міжнародних інтеграційних процесів у країнах, що розвиваються, лежить прагнення правлячих кіл об'єднати зусилля для подолання економічної відсталості. Ліквідація тарифів серед економічних угруповань країн, що розвиваються, розглядається як один із засобів індустріалізації через регіональне заміщення імпорту шляхом «обміну» ринків для кожного іншого товару. Регіональні об'єднання країн, що розвиваються, іноді досягають економії іноземної валюти шляхом заснування клірингових союзів.

До регіональних угруповань, що мають інтеграційний характер, можна віднести Латиноамериканську асоціацію інтеграції

(ЛАІА), Андський пакт. Центральноамериканський спільний ринок (КДКМ) Спільний ринок Південного Конуса (МЕРКОСУР). Виникнення альтернативних варіантів регіональної інтеграції всередині ЛАІА викликане труднощами інтеграційних процесів. У Південно-Східній Азії відомим угрупованням є АСЕАН, (СААРК), (ЕКОВАС).

Спільне історичне минуле, схожість економічних процесів, мовна і культурна близькість стали тим підґрунтям, на якому після Другої світової війни активно розгортались інтеграційні процеси в Латинський Америці. Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ) – торговельно-економічна організація, створена в 1981 р. за «Договором Монтевідео-80» замість Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі (ЛАВТ), що діяла з 1961 р. Учасниками ЛАІ є: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор. У рамках ЛАІ зберігається розподіл на три субрегіональні угруповання: договір басейну Ла-Плати; Андський пакт; Амазонський пакт. Деякі країни є одночасно і членами інших регіональних угруповань.

Внутрішньозональна торгівля і регіональна інтеграція ЛАІ здійснюються шляхом укладання регіональних і субрегіональних, а також функціональних (двосторонніх і багатосторонніх) угод, що передбачають конкретні заходи для торгівлі і митних питань. Договірні відносини можуть поширюватися не тільки на питання

торгівлі, але і на співробітництво в сфері промисловості і сільськогосподарського виробництва, транспорту, валютно-фінансових відносин.

Найбільшим з африканських інтеграційних груп є Економічне співтовариство держав Західної Африки (ЕКОВАС) засноване в 1975 році, зусилля якого направлене на створення митного союзу. Членами ЕКОВАС є: Бенін, Буркіна-Фасо, Гана, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Ліберія, Малі, Кабо-Верде, Мавританія, Нігер, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того. Цілями організації проголошені: розвиток всебічного економічного співробітництва; мобілізація природних ресурсів; вирівнювання рівнів розвитку країн регіону; поетапне створення протягом 15 років африканського загального ринку; проведення спільної економічної політики, координація планів розвитку держав-членів.

План лекції:

1. Сутність та основні ознаки процесу глобалізації сучасного світового господарства. Причини формування глобалізаційних процесів.

2. Основні ознаки глобалізацій них процесів.

3. Глобальні проблеми та їх класифікація.

4. Міжнародне регулювання глобальних проблем.

Ключові поняття: Глобалізація; глобалізація економічного життя; глобальні проблеми; світова економіка; форми економічної глобалізації; економічний розвиток у світовому контексті;

Список літератури:

1. Задоя А. О., Білоцерківець В. В., Завгородня О. О., Кузьмінов С. В., Летуча О. А.. Міжнародні стратегії економічного розвитку: Навч. посібник Д. : Видавництво ДУЕП, 2006. — 252с.

2. Гелд Д., МакГрю Е., Голдблатт Д., Перратон Дж. Глобальні трансформації. Політика, економіка, культура./ Пер. з англ. – К.: Фенікс,2003. – 584с.

3. Майєр Дж.М, Олесневич Д. Міжнародне середовище бізнесу.Конкуренція та регулювання у глобальній економіці./Джеральд М Майєр,Даніела Олесневич Пер. з англ. – К.: Либідь, 2002. – 703с.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

1. Сутність, основні ознаки та наслідки глобалізації.

2. Форми прояву фінансової глобалізації.

3. Класифікація глобальних проблем та шляхи їх вирішення.

1. Сутність та основні ознаки процесу глобалізації сучасного світового господарства.

Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, трансформують напрями і визначають тенденції розвитку національних економік.

Глобалізація (від англ. “globe” – земна куля) – складний, багатогранний процес, який має безліч проявів та включає багато проблем. Саме це робить проблематичним дати єдине, однозначно сформульоване визначення глобалізації, яке б охопило всі сторони цього вкрай складного явища, що має планетарні масштаби. Існують такі визначення:

Глобалізація – тривалий процес інтеграції національних економік світу з метою розв’язання глобальних проблем людства.

Глобалізація – складне явище взаємозалежності економік, що виникає у зв’язку з обміном товарів і послуг та потоками капіталів.

Глобалізація – процес, завдяки якому досягнення, рішення і діяльність людей в одній частині земної кулі справляють значний вплив на окремих людей і їхні спільноти в усіх частинах світу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Т.В. Телятицкая 20 страница	\|	Т.В. Телятицкая 22 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.