Методи опрацювання нового матеріалу на уроках математики

Методи опрацювання нового матеріалу на уроках математики

Вибір і поєднання методів навчання

Класифікація методів навчання

За джерелом знань (зовнішня сторона прояву):

1. Словесні методи (розповідь, пояснення, бесіда).

2. Практичні методи (експериментально-практичний, метод вправ).

3. Наочні методи (застосування підручників, навчальних, образот
ворчих посібників, моделей).

За рівнем пізнавальної активності і амостійності(внутріишя психологічна структура):

1. Пояснювально-ілюстративний.

2. Репродуктивний.

3. Проблемного викладу.

4. Евристичний (частково-пошуковий). V- Методи проблемного

5. Дослідницький (самостійно-пошуковий).
На основі логічного засвоєння знань:

1. Аналітичний;

2. Синтетичний;

3. Аналітико-синтетичний;

4. Індуктивний;

5. Дедуктивний;

6. Метод порівняння;

7. Метод аналогії.

Вибір і поєднання методів (прийомів) навчання зумовлюється:

- конкретно дидактичною задачею;

- специфікою предметного змісту;

- рівнем його узагальнення;

- засобом навчання, який виконує вчитель;

- особливостями учнів, їх рівнем розвитку;

- загальною та локальною підготовкою.

М. В. Богданович пропонує при вивченні нового матеріалу на уроках математики в початкових класах такі методи навчання, які поєднують у собі розглянуті нами класифікації, враховуючи при цьому і зовнішню і внутрішню сторони прояву методу, і логіку засвоєння знань.

Таким чином, маємо чотири групи методів опрацювання нового матеріалу на уроках математики: усного монологічного викладу знань, методи бесіди, експериментально-практичний метод, методи самостійної роботи учнів.

І ГРУПА: МЕТОДИ УСНОГО МОНОЛОГІЧНОГО ВИКЛАДУ

Назва методу	Характеристика	Критерії вибору	Приклади матеріалу
Розповідь	Конкретність, образність, доступність, стислість, динамічність. Після розповіді вчитель пропонує учням повторити зміст за запитаннями.	Зміст: повністю новий для учнів; складний, великий за обсягом, містить систему взаємозв'язків, потребує логічної послідовності викладу. Загальна готовність учнів до сприймання монологу. Мета: ознайомлення з	Загальні математичні поняття (десяткова система числення, принцип нумерації, поняття виразу, рівняння іт.д.) Теоретичні відомості, (правила порядку виконання арифметичних дій, терміни, історія математики.) Деякі прийоми обчислень (множення на 1 та 0, ділення на 1, алгоритми письмового виконання арифм. дій). Окремі види нових задач. Будова та інструкція використання інструментів і вимі-
Пояснення	Ускладнений вид розповіді, з високою доказовістю твердження.
Проблемний виклад знань	Учитель ставить проблему і сам її розв'язує. Учням пропонується зразок розв'язування проблеми, пояснюється хід думки.	правильною математичною мовою; надання зразка пояснення прийомів обчислень і розв'язування задач.
рювальних приладів (лінійка, циркуль, терези, палетка).

II ГРУПА: МЕТОДИ БЕСІДИ

Назва методу	Характеристика	Критерії вибору	Приклади матеріалу
Репродуктивна бесіда	Бесіда - діалог. Репродукція - відтворення. Близька до пояснення, проводиться за планом, питання здебільшого навідні.	Матеріал, логічно членимий. Мета: формування умінь будувати відповіді на запитання; активізація діяльності учнів; розвиток уміння спостерігати і аналізувати математичні явища, робити узагальнення, підводити окреме під загальне; організація колективної роботи та індивідуальної підходу.	Закономірності (властивості арифметичних дій, взає-мозв 'язки між" математичними поняттями, компонентами і результатами арифметичних дій, пропорційна залежність між¹ величинами) Знання практичного
Бесіда із застосуванням прийому аналогії	Аналогія - умовивід, встановлення подібності між об 'єктами, формування думки від одиничного до одиничного. Знання переноситься з раніше вивченого об'єкта на інший, менш вивчений
Евристично-дедуктивна бесіда	Дедукція - умовивід, формування думки від загального до одиничного. Учитель повідомляє загальні положення і за допомогою запитань спрямовує учнів до з'ясування конкретних прикладів.
характеру, які вводяться на основі теоретичних знань (обчислювальні прийоми, прийоми розв 'язування рівнянь, знаходження числових знамень величин за відомими формулами): Задачі нового типу.
Евристично-індуктивна бесіда	Індукція - умовивід. Формування думки від одиничного до загального. Учитель пропонує розглянути конкретні приклади (однотипні). Проаналізувавши їх, учні приходять до загального висновку.

III ГРУПА: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО ПРАКТИЧНИЙ МЕТОД

Назва методу	Характеристика	Критерії вибору	Критерії вибору
Експереме-нтально-практичний	Істинність нових знань стверджується зіставленням їх із реальною дійсністю. Робота проводиться за допомогою інструктажу.	Матеріал дозволяє легко знайти предметну (наочну) модель математичної проблеми чи застосувати вимірювання.	Властивості арифметичних дій. Вимірювання (довжини, площі). Побудова (геометричних фігур).

IV ГРУПА: МЕТОДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ

Назва методу	Характеристика	Критерії вибору	Критерії вибору

Самостійна робота учнів з підручником	Діти вчаться сприймати математичний текст, розглядати малюнки, структурні записи, роблять висновки, узагальнення.	Зміст: знайомий, певною мірою, учням. Учні володіють опорними знаннями, уміннями і навичками для розв'язання проблеми. Мета, розвиток умінь самостійно працювати	Математичні закономірності; способи виконання арифметичних дій; правила і формули, пов’язані з деякими конкретними знаннями дітей.
Самостійно-	Невеликі пошукові завдання, що розкривають основні етапи процесу дослідження: спостереження і вивчення математичних фактів, з ясування незрозумілих явищ, висунення гіпотези, складання плану дослідження та його здійснення, формування висновку.
пошуковий

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗАКРІПЛЕННЯ РУХОМОГО СКЛАДУ	\|	Дидактична гра як метод навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.