Ситников В.П. 5 страница

2. Розвиток боргових тенденцій. Внутрішні проблеми країни-боржника призводять до зниження ефективності видів економічної діяльності та порушується баланс між власними і позичковими коштами суб'єктів господарювання. Це вимагає додаткового залучення коштів з-за кордону.

3. Зниження довіри міжнародних інвесторів. Проблеми країни-боржника постають достатньо явно, що змушує інвесторів переглянути свою політику стосовно цієї країни.

4. Масовий відтік капіталів.

5. Девальвація національної валюти. Вилучення інвестицій призводить до підвищення попиту на іноземну валюту. Яскравим прикладом є девальвація долара в цьому році. Хочу відзначити, що сила і слабкість долара полягає в тому, що він є світовою резервною валютою. Сила в тому, що кожен суб'єкт господарювання, купуючи долар, кредитує США, а слабкість – в тому, що будь-яка відмова від долара обрушує його. Тобто, світовий монополіст із страхування валютних ризиків не в змозі захистити сам себе.

6. Скорочення загальносвітового експорту і імпорту. Зменшення імпорту в країні-боржнику автоматично призводить до зниження експорту в інших країнах. Тому, відбувається зниження загальносвітового зовнішньоторговельного обороту та спад економічної активності. В свій час Роланд Бубик відмітив, що організаційна модель, яка забезпечує баланс між інтересами великого бізнеса і держави, була зруйнована в процесі глобалізації. Глобалізація розмиває всі кордони, народ як політично кероване своїми урядами товариство, відходить на другий план. Його місце займають світовий ринок і світова економіка.

7. Географічна переорієнтація потоків капіталу.

8. Затухання кризи – відбувається в міру вирішення внутрішніх проблем країн.

Коротко зупинимось на факторах, які спричинили виникнення світової іпотечної кризи, це:

Фактор 1 – кредитний бум за умови зниження кредитної дисципліни - стрімкий розвиток фінансових установ, розширення доступу до фінансових послуг значної кількості клієнтів, низький рівень відсоткових ставок, дисперсія ризиків (поява нових фінансових інструментів для хеджування ризиків).

Фактор 2 – несумлінність ринку та регуляторів. На хвилі споживчого буму, глобалізації та боротьби за ринки регулятори не змогли своєчасно оцінити системні ризики, а рейтингові агенції – адекватно оцінити ризики нових фінансових інструментів. Регулятори у відповідь на виклики ринку вживали лише монетарні заходи; використовуючи складні фінансові інструменти, фінансові установи перекладали ризики на ринок; основними гравцями на ринку були нерегульовані інститути – хедж-фонди та інвестиційні компанії.

Наслідком цього стало банкрутство фінансових інститутів (у першу чергу іпотечних кредиторів), проблеми з рефінансуванням кредиторів та інвесторів на ринках, криза довіри на світових ринках. За оцінками експертів, світові фінансові установи уже списали близько 38 млрд. дол. США і готуються списати ще близько 25 млрд. дол. США. Головним уроком для світової економіки має стати необхідність забезпечення ефективної роботи регуляторів ринків фінансових послуг, розроблення додаткових інструментів для впливу на ринки для запобігання кризам, підвищення ефективності оцінки ризиків безпосередньо самими фінансовими установами.

План лекції:

Суть та значення прямих іноземних інвестицій (ПІІ).

2. Основні чинники ПІІ.

3. Поняття та сутність портфельного інвестування.

Ключові поняття:прямі іноземні інвестиції, портфельні інвестиції, інтеграція виробництва, інвестиційна активність.

Список літератури:

1. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. 2-е вид. – К., 2000. – 241 с.

2. Воронкова А.Е., Єрохіна Л.В., Рябенко Л.І. Міжнародні економічні організації: навчальний посібник. Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2006. – 352 с.

3. Дахно І.І. Світова економіка. – К.: ЦУЛ, 2006. – 264 с.

4. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. Міжнародна економіка. Навч. посіб. [3 –тє вид.] – К.: «Центр навчальної літератури», 2009. – 560 с.

5. Ломакин В.К. Мировая экономика: Учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 735 с.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

1. Причини активізації прямого інвестування.

2. Визначення прямих іноземних інвестицій.

3. Чинники прями іноземних інвестицій.

4. Субєкти прямого інвестування.

5. Принципи формування інвестиційного портфелю.

1. Суть та значення прямих іноземних інвестицій (ПІІ).

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) займають особливе місце серед форм міжнародного руху капіталу. Це зумовлено двома основними причинами:

§ прямі іноземні інвестиції - це реальні інвестиції, які, на відміну від портфельних, не є чисто фінансовими актами, шо виражені в національній валюті. Вони здійснюються у підприємства, землю та інші капітальні товари;

§ прямі іноземні інвестиції, на відміну від портфельних, звичайно забезпечують управлінський контроль над об'єктом, в який інвестовано капітал.

До виникнення транснаціональних корпорацій (ТНК) усі приватні іноземні інвестиції були в основному "портфельними". З появою ТНК (тобто підприємств, що є власниками або контролюють виробництво товарів та послуг за межами країни, в якій вони базуються) частина міжнародного руху капіталу набуває форми ПІІ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ситников В.П. 4 страница	\|	Ситников В.П. 6 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.