Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Ситников В.П. 12 страница

4. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. Міжнародна економіка. Навч. посіб. [3 –тє вид.] – К.: «Центр навчальної літератури», 2009. – 560 с.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

1. Сутність і структура сучасної валютної системи. Національна і світова валютні системи та їх основні елементи.

2. Валюта та Ії основні види. Конвертованість валют.

3. Валютний паритет і валютний курс.

4. Структура світового валютного ринку і основні види валютних операцій.

5. Еволюція світової валютної системи.

1.Поняття міжнародного валютного ринку та його суб’єктів, складові валютної системи.

Міжнародний валютний ринок можна розглядати як складову міжнародного ринку капіталу. Валютний ринок є системою міжнародних організаційних і економічних відносин, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют і платіжних документів, зафіксованих в іноземних валютах. Вирізняють чотири групи суб'єктів цього ринку:

- державні установи (чільне місце серед них посідають центральні банки і казначейства відповідних країн);

- юридичні та фізичні особи різної державної належності, що займаються міжнародним бізнесом;

- комерційні банківські установи, що обслуговують зовнішньоекономічну діяльність;

- валютні біржі, а також валютні департаменти фондових і товарних бірж.

Валютні ринки у територіальному аспекті тяжіють до великих валютних і валютно-біржових центрів. У ряді країн здійснюється міжбанківська торгівля валютою, а також діють спеціальні валютні біржі. Встановлений на них курс валют має назву офіційного валютного курсу.

Найбільшим світовим центром торгівлі валютою вважається Нью-Йорк. За іншою інформацією, найбільшими світовими валютними ринками є Лондонський, частка якого в обороті іноземних валют у середині 90-х років становила 30 %, за ним ідуть Нью-Йоркський (16 %), Токійський (10 %) і Сінгапурський (близько 7 %). До ряду великих фінансових центрів США також можна зарахувати Бостон, Чикаго, Сан-Франциско і Новий Орлеан. У США відсутні валютні біржі, на яких щодня встановлювалися б офіційні котирування валют. Валютою торгують лише на міжбанківському валютному ринку, на ньому формується середній курс, який є основою для курсів продавця і покупця для клієнтів банків. Валютні біржі відсутні також у Швейцарії та Великобританії, у Франції та Австрії є по одній валютній біржі, а в Італії та ФРН - по кілька.

Основні складові світової валютної системи: світовий грошовий товар; валютний курс; валютні ринки; міжнародна валютна ліквідність; міжнародні валютно-фінансові організації.

2. Структура валютного ринку.

1. За суб’єктами:

- Міжбанківський (прямий і брокерський) (біля 80% обсягу всіх операцій на світовому валютному ринку припадає на міжбанківський ринок, оскільки валютні біржі існують не в усіх країнах світу)

- Клієнтський

- Біржовий

- Торгівля через валютну біржу

- Торгівля деривативами

2. За терміном операцій

- Спот ринок (поточний)

- Форвардний ринок (терміновий)

- Своп ринок

3. За функціями

- Обслуговування міжнародної торгівлі

- Чисто фінансові трансферти (спекуляція, хеджування, інвестиції)

4.За валютними обмеженнями

- Вільні

- Обмежені

5.За застосуванням валютних курсів

- З одним режимом

- З кількома режимами

6.За об’ємом і характером валютних операцій

- Глобальні (світові)

- Регіональні (міжнародні)

- Внутрішні (національні)

7. За територіальною ознакою:

- Європейський ринок – Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюрих.

- Американський ринок – Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль.

- Азіатський – Токіо, Гонконг, Сингапур, Бахрейн.

3. Валютний курс:функції та види.

Валютний курс – мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн.

Функції валютного курсу:

1. Інтернаціоналізація грошових відносин

2. Забезпечення взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів.

3. Використовується для порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених в національних чи іноземних валютах.

Використовується для періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті компаній та банків.

5. Перерозподіл національного продукту між країнами.

Багатофакторність валютного курсу відображає його зв’язок з іншими економічними категоріями: вартістю, ціною, грошима, процентом, платіжним балансом тощо. При чому відбувається складне їх переплетення та висунення в якості вирішальних то тих, то інших факторів.

Фактори, що впливають на валютний курс: темп інфляції; стан платіжного балансу; різниця процентних ставок в різних країнах; діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції; ступінь використання визначеної валюти на євроринку та міжнародних розрахунках;прискорення чи затримка міжнародних платежів; ступінь довіри до валюти на національному та світових ринках; валютна політика; продуктивність праці; довгострокові темпи зростання національної валюти; місце і роль країни у світовій торгівлі; вивіз капіталу.

Види валютних курсів:

- Фіксований – в основу покладено монетний паритет (ваговий вміст золота в національних грошових одиницях)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ситников В.П. 11 страница	\|	Ситников В.П. 13 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.