• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД

ПЛАН

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МЕТОДИЦІ ВИКЛАДАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ШКОЛІ

Лекція № 14

ТЕМА:

1. Сучасні наукові підходи до моделювання й організації навчально-виховного процесу в середній загальноосвітній школі.

2. Інтерактивні технології навчання на уроках образотворчого мистецтва.

3. Колективно-творча діяльність на уроках образотворчого мистецтва

Без прагнення до наукової праці вчитель

елементарної школи попадає під вплив

трьох демонів: механічності, рутинності,

банальності, він - застигає, починає опускатися.

А. Дистверг

Шкільна практика частіше вказує на те, що вчитель середнього загальноосвітнього навчального закладу рідко прагне до науковості у своїй педагогічній діяльності. Але саме наука й відповідна їй теорія містять теоретичне обґрунтування, узагальнення досягнень практики, указують на перспективні шляхи її розвитку; роблять діяльність учителя свідомою, організованою на відміну від простого функціонування.

У сучасному діловому світі більше,

ніж у будь-які інші історичні часи,

єдиним настійним фактором є зміни.

М. Уоттерман

У наш нестабільний час швидких змін актуальним стає звернення до синергетичного підходу, що з'явився в середині XX ст. На рубежі століть ідея розвитку, еволюції проникає не тільки в усі галузі природних явищ, але й поширюється на соціальну сферу. Цей факт знайшов своє втілення у формуванні нового наукового напрямку, що спрямований на вивчення механізмів самоорганізації складних систем в умовах нестабільності — синергетики. Ученими було визначено, що природні системи (до яких відноситься людина) здатні до самовідновлення, пристосування до непостійних умов. У соціальних системах (до яких відноситься школа й навчальний процес) самовідновлення відбувається важче. Одне із завдань синергетики — вивчення механізмів самоорганізації й саморозвитку в природі й перенесення їх на людське суспільство.

Засновниками цього філософського напрямку є вчені П.Пригожин, Г. Хакен, С.П. Курдюмов і ін.

Синергетика походить від грецького «синергос» — спільно діючий. Користуючись головними положеннями синергетичного підходу, можна визначити такі найбільш істотні умови для здійснення процесу самоорганізації педагогічної системи:

1. Педагогічна система повинна бути відкритою для взаємодії й
взаємообміну інформацією й «енергією» з навколишнім середовищем.

2. Педагогічна система повинна мати активну «енергетичну»
основу — ініціативу до самовдосконалення й самоорганізації педагогів і учнів.

З. Педагогічна система повинна мати вибір шляхів розвитку без здійснення на неї тиску ззовні.

4. Педагогічна система повинна мати „енергетичний” вихід, а
саме, одержання емоційного задоволення від позитивних змін, результатів реалізованих ініціатив.

5. Педагогічна система повинна бути зорієнтована на мету саморозвитку учнів, формування в них ціннісних орієнтирів.

6. Основу педагогічної системи становить людина, з його неповторністю, як постійне джерело стихійності й у той же час розвитку.

7. Виділяється новий тип соціальних відносин — взаємодія,
взаємокоординація, співробітництво й співтворчість перед невідомим майбутнім.

8. Виникнення необхідності діалогу й спільного творчого пошуку фахівцями різних галузей знання.

Кожному педагогові варто пам'ятати, що нове розуміння освіченості, моральності, професійної майстерності й заповзятливості виводить на перший план у навчальному процесі розвиток здібностей учнів, самовизначення в діяльності й спілкуванні, самозміну, розкриття природного дару людини, розвиток здібностей мислити, говорити, діяти, а в підсумку — знайти своє місце в цьому світі, самореалізуватися. У процесі засвоєння знань і вмінь учням необхідно розвивати психологічні механізми самоорганізації, тобто знаходження учнями нових здібностей, нових способів дій з науковими поняттями, матеріальними об'єктами, а також звичками спілкування й самоаналізу.

Читайте також:

1. III етап. Системний підхід
2. IV етап. Ситуаційний підхід
3. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
4. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
5. Асимптотичний підхід до порівняння оцінок
6. Багатоаспектний підхід до прийняття управлінськихрішень
7. Багаторівневий підхід. Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів.
8. Витратний підхід
9. Віковий підхід і взаємодія різних рівнів соціального досвіду в діяльності різновікових дитячих об’єднань. Функції різновікової групи.
10. Гібридний підхід
11. Глобалітсика і глобальний підхід у науці
12. Даний підхід передбачає, що покупець не заплатить за об»єкт суму, більшу вартості відомої йому власності, що має таку ж корисність.

Переглядів: 1514