• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД

Недоліком освітніх систем є те, що вони

являють собою засіб обробки молодого

покоління, за допомогою ідей, прийнятих

старшим поколінням.

М. Хантфорд

Сучасна наука має тенденцію до аналізу й дослідження не окремих сторін об'єкта вивчення, а розгляд елементів об'єкта у зв'язку з їхнім місцем і роллю в цілісній системі.

Поняття „система” походить від грецького – systema – ціле. По визначенню філософського словника система — це об'єднання деякої розмаїтості в єдине й чітко розділене ціле, елементи якого відносно цілого й інших частин займають відповідні їм місця.

Системний підхід — являє собою створену на базі багатовікового досвіду людства концепцію вирішення завдань, які слабко формалізуються, мають більшу кількість факторів, які треба враховувати при їхньому вирішенні в умовах відсутності достатньої й достовірної інформації про них. Системний підхід дозволяє виявити й досліджувати ті елементи системи, діяльність яких перебуває не на належному рівні, нейтралізувати внутрішні й зовнішні впливи з метою утримання функціонування системи в певному стані.

В узагальненому вигляді можна сформулювати такі головні принципи системного підходу (по Торокіному А.):

• проблеми, завдання, сукупності сил і засобів, які їх вирішують,
представляються у вигляді системи;

• кожна система є підсистемою іншої, більш складної системи,
що впливає на меншу (і навпаки) (так, урок є елементом системи
загального курсу викладання базової дисципліни, а той у свою чергу є елементом системи загальної освіти школяра);

• Система має ієрархічну структуру, елементами й зв'язками якої не можна зневажати;

• система як ціле набуває властивостей, які відсутні в її частин.

Навчальний процес являє собою складну соціально-педагогічну систему, елементами якої є цілі, зміст, методи, форми, результат навчання й учасники навчального процесу (вчителі й учні). Якщо вносяться активні зміни у функціонування якого-небудь елемента, - це відчуває вся система. У педагогічній практиці відомі приклади, коли з'являлися й вгасали окремі інновації, тому що при цьому не відбувалося змін в інших елементах системи (згадаємо, наприклад, педагогів-новаторів з їхніми специфічними методиками й технологіями навчання, які не знайшли широкого застосування). Тому відновлення навчального процесу повинне відбуватися у всіх його складових. Особливо це актуально під час здійснення освітніх реформ. Змінилися цілі освіти, структура навчального року, система оцінювання навчальних досягнень учнів - необхідно обновляти й ставлення до відбору змісту навчального матеріалу, до організації навчально-виховного процесу, до взаємин „вчитель-учень».

Читайте також:

1. III етап. Системний підхід
2. IV етап. Ситуаційний підхід
3. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
4. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
5. Асимптотичний підхід до порівняння оцінок
6. Багатоаспектний підхід до прийняття управлінськихрішень
7. Багаторівневий підхід. Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів.
8. Витратний підхід
9. Віковий підхід і взаємодія різних рівнів соціального досвіду в діяльності різновікових дитячих об’єднань. Функції різновікової групи.
10. Гібридний підхід
11. Глобалітсика і глобальний підхід у науці
12. Даний підхід передбачає, що покупець не заплатить за об»єкт суму, більшу вартості відомої йому власності, що має таку ж корисність.

Переглядів: 543