МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відомість 8 2 страницаПри подальшому|дальшому| використанні матеріалів по різних напрямах|направленнях| визначається фактична їх собівартість при списанні з урахуванням|з врахуванням| транспортно-заготівельних|заготовчих| витрат. Наприклад: в процесі діяльності підприємства матеріали були використані:
а) на виготовлення продукції матеріали «А» в сумі 100 грн..; б) матеріали «Б» — 126 грн. на загальновиробничі потреби|нужду|; в) 84 грн. — реалізовано на сторону.
Після|потім| розподілу транспортно-заготівельних|заготовчих| витрат їх сума разом з сумою матеріалів по облікових цінах підлягає списанню по відповідних напрямах|направленнях| використання. Облік|урахування| транспортно-заготівельних|заготовчих| витрат ведеться по групах матеріалів в розрізі субрахунків або синтетичних рахунків в цілому|загалом| залежно від номенклатури матеріалів і конкретних умов їх придбання|надбання| на даному підприємстві. На підприємствах з|із| відносно невеликою номенклатурою виробничих запасів, а також в умовах швидких коливань цін, поточний облік|урахування| матеріалів здійснюється за фактичною собівартістю. При цьому відпуск|відпустка| матеріалів оцінюється за середньозваженою| вартістю виходячи з вартості їх залишку|остачі| на початок місяця і вартості матеріалів, що надійшли|поступили| за звітний місяць. Це вимагає щомісячного визначення вартості матеріалів по кожному найменуванню. Поточний облік|урахування| виробничих запасів здійснюється на кожному конкретному підприємстві виходячи з умов його роботи. Оскільки матеріальні витрати складають основну частку|частину| витрат виробничих підприємств, то належна організація їх обліку|урахування| і контролю за раціональним і економним їх використанням є|з'являється,являється| одним з основних завдань|задач| бухгалтерського обліку|урахування|.
2. Облік|урахування| процесу виробництва
Серед господарських процесів значне місце відводиться процесу виробництва, в якому узагальнюються витрати, відображені|відбивати| в інших процесах. Процес виробництва, з одного боку, є процесом споживання|вжитку| коштів|коштів| виробництва і жвавої|живої| праці, що є виробничими витратами підприємства, а з іншого боку - виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг як матеріального втілення понесених виробничих витрат. Всі витрати, пов'язані з виробництвом конкретного виду продукції, є виробничою собівартістю. Для її визначення ведеться аналітичний облік|урахування| витрат на виробництво. Аналітичні рахунки відкривають|відчиняють| по видах проведеної|виробляти,справляти| продукції, виконаних робіт або послуг. За способом віднесення витрат на конкретний вид продукції вони діляться на прямі і непрямі. Прямі витрати — це витрати, безпосередньо пов'язані з виготовленням конкретного виду продукції. Тому у момент їх здійснення їх відносять на собівартість тієї продукції, з|із| якою вони пов'язані. Непрямі витрати — пов'язані з організацією виробництва в цілому|загалом| або його підрозділів або пов'язані з виготовленням декількох видів продукції. Тому такі витрати в поточному обліку|урахуванні| відбиваються на окремих рахунках і лише після|потім| завершення звітного періоду їх розподіляють між окремими видами продукції пропорційно встановленій|установленій| базі. Облік|урахування| прямих витрат на виробництво здійснюється на рахунку 23 «Виробництво»; для обліку|урахування| непрямих витрат призначений рахунок 91 «Загальновиробничі витрати». Облік|урахування| процесу виробництва на даних рахунках ведеться з метою здійснення контролю за виконанням завдання|задавання| по випуску кожного виду продукції і визначення фактичної собівартості. На аналітичних рахунках виробництва в поточному обліку|урахуванні| протягом місяця відбиваються тільки|лише| прямі витрати, а в кінці|наприкінці,у кінці| місяця на них відносять і непрямі витрати в порядку їх розподілу. Таким чином, по дебету рахунків виробництва збираються всі витрати, пов'язані з випуском продукції. По кредиту цих рахунків відображають|відбивають| витрати, що увійшли до собівартості завершеної продукції, тобто виробництво продукції за фактичною собівартістю. Сальдо цих рахунків можуть бути тільки|лише| дебетовими і показують витрати, які відносяться до незавершеної продукції, тобто відображають|відбивають| вартість незавершеного виробництва. На аналітичних рахунках витрати відбиваються в розрізі окремих видів — статей, перелік яких визначається типовими положеннями|становищами| по складу собівартості для кожної галузі. За даними аналітичних рахунків визначається собівартість кожного окремого виду проведеної|виробляти,справляти| продукції. Непрямі витрати враховуються по групах в розрізі встановленої|установленої| номенклатури статей. В кінці|наприкінці,у кінці| звітного періоду непрямі витрати розподіляються між видами продукції пропорційно встановленій|установленій| базі (заробітна плата виробничих робітників|робочих|, вартість основних матеріалів і ін.).
Приклад|зразок| 1. За звітною місяць нарахована заробітна плата: —робітником|робочим|, зайнятим|заклопотаним| виробництвом продукції «В» — 200,0 грн. продукції «Е» — 450,0 грн..; - АУП - 380,0 грн. Дт 23 <Виробництво» - 650,0 = (200,0 + 450,0) Дт 91 «Загальновиробничі витрати» — 380,0 Кт 66 «Розрахунків але|та| виплатам працівникам» — 1030,0.
2. Проведені|виробляти,справляти| відповідні нарахування на заробітну плату (умовно 50 %): — робітником|робочим|, зайнятим|заклопотаним| виробництвом продукції «В» — 100,0 грн. продукції «Е» — 225,0 грн..; - АУП - 190,0 грн. Дт 23 «Виробництво» — 325,0 Дт 91 «Загальновиробничі витрати» — 190,0 Кт 65 «Розрахунків по страхуванню» — 515,0.
3. Списані згідно|згідно з| лімітно-забірним|огорожа| карткам|карточкам| матеріали: — на виробництво — 100,0 — на загальновиробничі потреби|нужду| — 126,0; Дт 23 «Виробництво» - 100,0 («В» - 50,0; «Е» - 50,0) Дт 91 «Загальновиробничі витрати» — 126,0 Кт 20 «Виробничі запаси» — 226,0.
4. Списані транспортно-заготовчі|заготовчі| витрати: - на виробництво — 16,0 («В» — 8,0; «Е» — 8,0) - на загальновиробничі потреби|нужду| — 20,16 Дт 23 «Виробництво» — 16,0 Дт 91 «Загальновиробничі витрати» — 20,16 Кт 20 «Виробничі запаси» — 36,16. 5. Нарахована амортизація на основні кошти|кошти|: —виробничого призначення (прод|. «В») — 70,0 —будівлі заводоуправління — 45,0 Дт 23 «Виробництво» — 70,0 Дт 91 «Загальновиробничі витрати» — 45,0 Кт 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» —| 115,0. Відкрити|відчиняти| рахунку 23 «Виробництво» і 91 «Загальновиробничі витрати» і відобразити|відбивати| на них господарські операції.
«Виробництво» «Загальновиробничі витрати» Дебет 23 Кредит Дебет 91 Кредит
В кінці|наприкінці,у кінці| місяця проводиться|виробляє,справляє| розподіл загальновиробничих витрат. Розподіл здійснюється пропорційно заробітній платі виробничих робітників|робочих|.
Відомість розподілу загальновиробничих витрат
6. Списуються загальновиробничі витрати в кінці|наприкінці,у кінці| місяця в сумі 761,16 грн. Дт 23 «Виробництво» 761, 16 Кт 91 «Загальновиробничі витрати» Згідно|згідно з| чинному законодавству проведена|виробляти,справляти| продукція відбивається в обліку|урахуванні| за фактичною собівартістю. Протягом місяця по кожному виду виготовленої продукції складається аналітичний рахунок.
Аналітичний рахунок по виробництву продукції «В» до рахунку 23 «Виробництво»
7. Оприбуткована за плановою собівартістю готова продукція: —продукція «В» — 700,0 грн. —продукція «Е» — 1300,0 грн. Разом - 2000,0 грн. Дт 26 «Готова продукція» 2000 0 Кт 23 «Виробництво»
Після закінчення звітного періоду приступають до визначення фактичної собівартості продукції. Джерелом даних для складання калькуляції є|з'являються,являються| аналітичні рахунки по обліку|урахуванню| витрат кожного виду продукції. Важливим|поважним| етапом складання калькуляції є|з'являється,являється| розмежування між готовою (проведеною|виробляти,справляти|) продукцією і незавершеним виробництвом. Розподіл витрат на практиці здійснюється інвентарним методом, при якому для кожного об'єкту, що знаходиться|перебуває| в незавершеному виробництві, встановлюється відсоток|процент| готовності, а оцінюють об'єкт виходячи з планової собівартості і її структури. Наприклад: у незавершеному виробництві залишився виріб «Д», його готовність 60 %, планова собівартість 500,0 грн., тобто сума незавершеного виробництва виробу «Д» складає: 500 х 0,60 = 300,0 (грн.). Якщо в плановій собівартості заробітна плата складає 30 %, то в незавершеному виробництві її сума дорівнює|рівняється|: 300 х 0,3 « 90,0 (грн.). Таким чином розраховуються всі витрати. Порівнюючи фактичну собівартість з|із| плановою визначають суму відхилень. У нашому прикладі|зразку|: —планова собівартість — 2000,0 грн..; —фактична собівартість — 1922,16 грн. (дебетовий оборот|зворот,оберт| рахунку 23) Тобто|цебто| планову собівартість потрібно зменшити на (1922,16 - 2000,0) - 77,84 грн., відобразити|відбивати| негативне|заперечне| число. У бухгалтерському обліку|урахуванні| такі операції відбиваються способом «червоне сторно». 8. Відображена|відбивати| сума відхилень фактичної собівартості від планової: Дт 26 «Готова продукція» Кт 23 «Виробництво» 77,84. Таким чином, процес виробництва завершується складанням калькуляції і визначенням фактичної собівартості проведеної|виробляти,справляти| продукції, яка має велике значення для визначення фактичних фінансових результатів діяльності підприємства.
3. Облік|урахування| процесу реалізації
Процес реалізації продукції, робіт і послуг є|з'являється,являється| завершуючим етапом обороту|звороту,оберту| коштів|коштів| підприємства. По суті він є сукупністю операцій, в результаті|внаслідок,унаслідок| яких продукція (роботи, послуги), проведена|виробляти,справляти| підприємством, передається іншому підприємству; при цьому натуральна форма перевтілюється в грошову. Основними завданнями|задачами| процесу реалізації є|з'являються,являються| забезпечення інформацією про об'єми|обсяги| реалізації продукції по її видах я виявлення фінансового результату як підприємства в цілому|загалом|, так і окремих видів реалізованої продукції. Процес реалізації включає: а) передачу відповідної продукції від виробника до споживача; б) проведення розрахунків з|із| покупцями за передану продукцію
У зв'язку з цим передана (реалізована) продукція має дві оцінки: а) для виробника — виробнича собівартість; б) для покупця — продажна|підкупна| вартість (ціна реалізації).
Облік|урахування| процесу реалізації відбивається на рахунках класів 7 і 9. По дебету рахунків класу 9 відображають|відбивають| виробничу собівартість реалізованої продукції, а по кредиту рахунків класу 7 — вартість її реалізації (суму виручки). Крім того, по дебету рахунків класу 7 відбиваються податки, що підлягають сплаті|виплаті|. Порівняння сум, відображених|відбивати| на рахунках класів 7 і 9, показує фінансовий результат від реалізації. Готова продукція протягом місяця списується з|із| виробництва за плановою собівартістю. Тому протягом місяця реалізована готова продукція також списується за плановою собівартістю. Таким чином, в кінці|наприкінці,у кінці| місяця виникає необхідність визначити і списати відхилення фактичної собівартості від планової на реалізовану частку|частину| готової продукції. Наприклад. Реалізована підприємством за плановою собівартістю: - продукція «В» на суму — 500,0 грн. - продукція «Е» на суму — 700,0 грн. Разом - 1200,0 грн. Дт 90 «Собівартість реалізації» Кт 26 «Готова продукція» 1200,0 Проведемо|вироблятимемо,справлятимемо| розрахунок відхилень фактичної собівартості від планової але|та| реалізованій продукції. додаткові дані: - залишок|остача| готової продукції на Початок місяця по даному підприємству склав: продукції «В» - 1000,0 грн. продукції «Е» - 2300,0 грн.
Відхилення фактичної собівартості від планової: продукції «В» — 100,0 грн. — економія; продукції «Е» — 200,0 грн. — перевитрата.
Поступило за місяць (операція 7): продукції «В» — 700,0 грн..; продукції «Е» — 1300.0 грн. Разом - 2000,0 грн.
Відхилення фактичної собівартості від планової: продукції «В» — -155,0 грн.; продукції «Е» — +160,0 грн.: Разом — +5,0 грн.
Проведемо|вироблятимемо,справлятимемо| розрахунок відхилень фактичної собівартості від планової по реалізованій продукції.
На підставі зробленого розрахунку списується сума відхилень фактичної собівартості від планової по реалізованій продукції. На рахунках синтетичного обліку|урахування| списується сумарна величина відхилень по всіх видах реалізованої продукції: + 290 - 180 = +110 (перевитрата). Сума перевитрати відбивається способом «червоне сторно», сума економії — звичайним способом. Дт 90 «Собівартість реалізації» 110. Кт 26 «Готова продукція» У аналітичному обліку|урахуванні| економія і перевитрата відбиваються по кожному виду продукції на відповідних аналітичних рахунках. При реалізації продукції на підприємстві можуть виникати витрати, пов'язані з установкою, транспортуванням, відвантаженням реалізованої продукції, її рекламою і передпродажною підготовкою. Облік|урахування| таких витрат ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут». Цей рахунок є|з'являється,являється| активним, по дебету рахунку відбиваються суми визнаних витрат на збут, по кредиту — списання їх на рахунок 79 «Фінансових результатів» в кінці|наприкінці,у кінці| звітного періоду. Згідно|згідно з| чинному законодавству всі підприємства, що реалізовують продукцію (роботи, послуг), повинні в ціну реалізації включати суму податку на додану вартість (ПДВ). Цей податок складає 20 % суми виручки. Отриману|одержувати| суму податку від покупця у встановлені|установлені| законодавством терміни необхідно перерахувати до бюджету. Сума ПДВ в документах, пред'явлених до сплати|виплати|, відбивається окремим рядком. Приклад|зразок|. 1) підприємство реалізувало покупцям: продукцію «В» — 600,0 грн. продукцію «Е» — 900,0 грн. Разом: 1500,0 грн. ПДВ - 20 % - 300,0 грн. Разом до сплати|виплати| — 1800,0 грн. Дт 36 «Розрахунків з|із| покупцями і замовниками» Кт 70 «Доходів|доходи| від реалізації» 1800,0.
Відображена|відбивати| сума ПДВ (податкове зобов'язання): Дт 70 «Доходів|доходи| від реалізації» Кт 64 «Розрахунки по податках і платежах» 300,0; 2) надійшли|поступили| від покупця грошові кошти в погашення дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію на суму 1800,0 грн. Дт 31 «Рахунку в банках» Кт 36 «Розрахунків з|із| покупцями і замовниками» 1800,0; 3) перерахована до бюджету сума ПДВ — 300,0 грн. Дт 64 «Розрахунки по податках і платежах» 300,0; Кт 31 «Рахунку в банках» 4) відображена|відбивати| в обліку|урахуванні| сума реклами проведеної|виробляти,справляти| продукції — 150,0 грн. Дт 93 «Витрати на збут» Кт 68 «Розрахунків по інших операціях» 150,0.
В кінці|наприкінці,у кінці| місяця для визначення фінансового результату діяльності підприємства суми доходів, відображені|відбивати| на рахунках класу 7, і суми витрат, які відбивалися на рахунках класу 9, списуються на рахунок 79 «Фінансових результатів»; 5) в кінці|наприкінці,у кінці| місяця списується собівартість реалізованої готової продукції на суму 1090,0 грн.
Дебет 90 «Собівартість реалізації» Кредит
Дт 79 «Фінансових результатів» Кт 90 «Собівартість| реалізації» 1090,0; б) списуються витрати на збут на фінансові результати - 150,0 грн. Дт 79 «Фінансових результатів» 150 0; Кт 93 «Витрати на збут»
7) списуються доходи від реалізації готової продукції на фінансові результати -1500,0 грн.
Дебет 70 «Доходи|доходи| від реалізації» Кредит
Дт 70 «Доходи|доходи| від реалізації» Кт 79 «Фінансові результати» 1500,0
Визначуваний фінансовий результат від реалізації готової продукції: Дебет 79 «Фінансових результатів» Кредит
Кінцеве|скінченне| сальдо рахунку 79 «Фінансових результатів» показує: а) прибуток, якщо воно кредитове; б) збиток, якщо воно дебетове.
В кінці|наприкінці,у кінці| звітного року сальдо рахунку 79 «Фінансових результатів» списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»: а) Дт 79 «Фінансові результати» якщо списується б) Дт 44 «Непокриті збитки» .....якщо списуються Подальший|дальший| розподіл прибутку (погашення збитків) здійснюється відповідно до нормативних і статутних документів, що діють. Прибуток може бути використана на сплату|виплату| дивідендів учасникам підприємства, створення|створіння| резервного капіталу. Суму збитків списують за рахунок раніше накопиченого нерозподіленого прибутку, створеного резервного або накопиченого капіталу. Якщо таких джерел на підприємстві немає, то непокриті збитки відбиваються в балансі в дужках (методом «червоне сторно») а складі власного капіталу (I розділ пасиву балансу) і віднімаються із|із| спільного|загального| підсумку (валюти балансу).
14. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1. Поняття та класифікація основних засобів. 2. Визнання та оцінка основних засобів (фондів). 3. Організація синтетичного обліку основних засобів.
1 Поняття та класифікація основних засобів
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». (Пункт 1 із змінами, внесеними відповідно до Наказу Мінфіну № 989 від 25.11.2002). Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство містить з метою їх використання в процесі виробництва або постачання товару, надання послуг, здачу в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних або соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного періоду експлуатації яких більше 1 року або операційного циклу якщо він довший за рік. Об'єкт основних засобів в бухгалтерському обліку визнається активом, якщо існує вірогідність, що в майбутньому підприємство отримає економічні вигоди від його використання і його вартість може бути достовірно визначена (п. 6 П(С) БО 7). Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій зі всіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відособлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, для їх обслуговування, що мають, загальні пристосування, приладдя, управління і єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складу комплексу, а не самостійно; інший актив, відповідний визначенню основних засобів, або частина такого активу, контрольована підприємством. (Абзац дев'ятий пункту 4 із змінами, внесеними відповідно до Наказу Мінфіну № 989 від 25.11.2002). Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може признаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів; Незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - капітальні інвестиції в будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, введення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва. (Пункт 4 доповнений абзацом шістнадцятим відповідно до Наказу Мінфіну № 989 від 25.11.2002); Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями і іншими юридичними особами (далі - підприємства) всіх форм власності (окрім бюджетних установ). Положення (стандарт) 7 не розповсюджується на: - операції з біологічними активами, які пов'язані з сільськогосподарською діяльністю і оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. - невідтворні природні ресурси, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. - основні засоби, що містяться з метою продажу, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. - інвестиційну нерухомість, особливості обліку якої визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (Пункт 3 із змінами, внесеними відповідно до Наказу Мінфіну № 353 від 05.03.2008) Основні засоби можна згрупувати за наступними ознаками: - за галузевою ознакою; - за функціональним призначенням; - за використанням; - за ознакою належності. За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, зв'язку. Наявність тих або інших засобів на конкретному підприємстві пов'язана із напрямком його діяльності, а також і з роботою допоміжних і обслуговуючих виробництв. За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі. Виробничими є ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва і пов'язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками, устаткуванням та ін. Основні засоби, які не приймають безпосередньо участі у процесі виробництва, робота яких спрямована на забезпечення соціальних і культурно-побутових потреб працівників підприємства, називаються невиробничими. Невиробничі основні засоби представлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільними закладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері. За використанням основні засоби поділяються на діючі та недіючі. Діючими є основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства на даний час. Недіючими, в свою чергу, є основні засоби, які не використовуються в даний період в господарській діяльності у зв'язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію. Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|