• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Неформальні групи

Неформальна група – це:

- соціальна спільність, яка формується на основі міжособистих відносин і не має офіційно визначеного статусу.

- спонтанно, самостійно створена група людей, які вступають у регулярну взаємодію для досягнення певних цілей.

Неформальні групи виникають у складі формальних організацій стихійно, поза сферою впливу офіційного керівництва, а іноді всупереч йому. Основою виникнення неформальних груп є постійна взаємодія, спільні погляди, інтереси, симпатії та антипатії людей.

Працівники стають учасниками неформальних груп за такими причинами:

1. Потреба в належності, бажання людей мати друзів, знайомих, підтримувати з ними соціальні контакти.

2. Одержання і надання допомоги. Формальні організації обмежують можливості працівника у одержанні допомоги через завантаженість керівництва. Тому люди звертаються за порадами, допомогою до своїх колег, більш досвічених співробітників.

3. Захист від ворожих прояв зовнішнього середовища (конкуренції, безробіття, складності життя, тиску з боку керівництва, старших колег, тощо).

4. Потреба у спілкуванні, одержанні необхідної інформації, яка не доводиться до працівників керівництвом своєчасно і у повному обсязі. Це примушує людей звертатися до неформальних джерел інформації. Крім того, існує звичайна потреба у доброзичливому людському спілкуванні з колегами, обміні інформацією, консультаціях і порадах, що сприяє активній участі працівників у неформальних комунікаціях.

5. Симпатія. Люди часто приєднуються до неформальних груп для того, щоб бути ближче до тих, кому вони симпатизують.

Характерні особливості неформальних груп

У складі великих формальних колективів може біти не одна, а декілька неформальних груп.

· між учасниками неформальної групи існують більш тісні взаємовідносини, ніз з іншими співробітниками;

· службові та робочі проблеми у неформальних групах відходять на другий план;

· термін виникнення неформальних груп коливається від 4-х неділь до 4-х місяців після створення формальної організації;

· склад неформальної групи звичайно не перевищує 8-10 чоловік; найбільш тісні відносини встановлюються між 2-5 учасниками;

· на відміну від адміністративних підрозділів у неформальної групи відсутні штатний розклад, організаційна структура , посадові інструкції, але вона також проходить процес поступової структуризації, створення стабільної функціональної та рольової структури. У добре структурованій неформальній групі внутрішні зв’язки визначаються і підтримуються лідером, інакше він може втратити контроль за групою.

Звичайно неформальні групи мають явно чи неявно виражених лідерів.

Їх визначальними рисами є впевненість у собі, активність, відчуття справедливості, захист інтересів групи, помірна фізична (моральна, інтелектуальна) перевага над іншими, особисте прагнення до лідерства.

В залежності від видів діяльності групи, ситуації, типи неформальних лідерів можуть бути наступними:

- лідер-організатор

- лідер-ініціатор (чи провокатор)

- лідер-ерудит (майстер)

- емоційний лідер (позитивний, негативний)

- лідер-„зірка” (еталон)

· всередині групи шляхом взаємодії, дискусій, знайомств із точками зору учасників формується свої погляди, установки, мораль, свій соціальний і психологічний мікроклімат, який визначає норми поведінки членів групи;

· неформальна група здійснює соціальний контроль за дотриманням норм поведінки її членами. Соціальний контроль може бути значно ширшим формального дотримання норм поведінки і розповсюджуватися на зовнішній вигляд, жести, потреби людей. Група може застосувати жорсткі санкції до порушників норм;

· з часом група здійснює все більший вплив на своїх членів, зменшує індивідуальні розбіжності поведінки і оцінки тих чи інших явищ;

· сила впливу групи залежить від її привабливості, престижності, згуртованості частоти колективів.

Рекомендації менеджерам по роботі з неформальними групами у складі організацій:

1. Признати наявність неформальної групи, працювати з нею і не загрожувати її існуванню.

2. Кожному керівнику колективу необхідно знати неформальних лідерів і співпрацювати з ними, заохочуючи тих, хто своїми діями сприяє досягненню організаційних цілей.

3. Вислуховувати точки зору членів і особливо лідерів неформальних груп і враховувати їх в ході прийняття організаційних рішень.

4. Перед виконанням будь-яких управлінських дій потрібно прораховувати їх можливий вплив на неформальну групу.

5. Для послаблення опору змінам з боку неформальної групи бажано дозволити її членам приймати участь у процесі прийняття рішень.

6. Оперативно доводити повну інформацію підлеглим для недопущення розповсюдження пліток і чуток.

Читайте також:

1. Алгоритми групи KWE
2. Важливою ознакою класифікації є принцип побудови перетворювачів кодів, згідно з яким їх можна поділити на чотири групи.
3. Варіанти групи крові
4. Вимоги до керівника групи
5. Вимоги до професійних і особистісних якостей керівника групи АСПН
6. Витрати, пов'язані з одержанням освіти, можна розділити на три групи
7. Відмінювання іменників другої відміни. Особливості поділу на групи іменників з основою на –р. Особливості відмінкових закінчень іменників другої відміни родового відмінка.
8. Відновлення металів може проводитись різними методами, які зручно об'єднати в такі групи: пірометалургійні, гідрометалургійні та електрометалургійні.
9. Віковий підхід і взаємодія різних рівнів соціального досвіду в діяльності різновікових дитячих об’єднань. Функції різновікової групи.
10. Властивості елементів підгрупи берилію
11. Вплив групи однолітків на формування особистості дошкільника.
12. Вплив чисельності групи на її організованість і психологічний клімат

Переглядів: 5630