Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Неформальні групи

 

Неформальна група – це:

- соціальна спільність, яка формується на основі міжособистих відносин і не має офіційно визначеного статусу.

- спонтанно, самостійно створена група людей, які вступають у регулярну взаємодію для досягнення певних цілей.

Неформальні групи виникають у складі формальних організацій стихійно, поза сферою впливу офіційного керівництва, а іноді всупереч йому. Основою виникнення неформальних груп є постійна взаємодія, спільні погляди, інтереси, симпатії та антипатії людей.

Працівники стають учасниками неформальних груп за такими причинами:

1. Потреба в належності, бажання людей мати друзів, знайомих, підтримувати з ними соціальні контакти.

2. Одержання і надання допомоги. Формальні організації обмежують можливості працівника у одержанні допомоги через завантаженість керівництва. Тому люди звертаються за порадами, допомогою до своїх колег, більш досвічених співробітників.

3. Захист від ворожих прояв зовнішнього середовища (конкуренції, безробіття, складності життя, тиску з боку керівництва, старших колег, тощо).

4. Потреба у спілкуванні, одержанні необхідної інформації, яка не доводиться до працівників керівництвом своєчасно і у повному обсязі. Це примушує людей звертатися до неформальних джерел інформації. Крім того, існує звичайна потреба у доброзичливому людському спілкуванні з колегами, обміні інформацією, консультаціях і порадах, що сприяє активній участі працівників у неформальних комунікаціях.

5. Симпатія. Люди часто приєднуються до неформальних груп для того, щоб бути ближче до тих, кому вони симпатизують.

Характерні особливості неформальних груп

У складі великих формальних колективів може біти не одна, а декілька неформальних груп.

· між учасниками неформальної групи існують більш тісні взаємовідносини, ніз з іншими співробітниками;

· службові та робочі проблеми у неформальних групах відходять на другий план;

· термін виникнення неформальних груп коливається від 4-х неділь до 4-х місяців після створення формальної організації;

· склад неформальної групи звичайно не перевищує 8-10 чоловік; найбільш тісні відносини встановлюються між 2-5 учасниками;

· на відміну від адміністративних підрозділів у неформальної групи відсутні штатний розклад, організаційна структура , посадові інструкції, але вона також проходить процес поступової структуризації, створення стабільної функціональної та рольової структури. У добре структурованій неформальній групі внутрішні зв’язки визначаються і підтримуються лідером, інакше він може втратити контроль за групою.

Звичайно неформальні групи мають явно чи неявно виражених лідерів.

Їх визначальними рисами є впевненість у собі, активність, відчуття справедливості, захист інтересів групи, помірна фізична (моральна, інтелектуальна) перевага над іншими, особисте прагнення до лідерства.

В залежності від видів діяльності групи, ситуації, типи неформальних лідерів можуть бути наступними:

- лідер-організатор

- лідер-ініціатор (чи провокатор)

- лідер-ерудит (майстер)

- емоційний лідер (позитивний, негативний)

- лідер-„зірка” (еталон)

· всередині групи шляхом взаємодії, дискусій, знайомств із точками зору учасників формується свої погляди, установки, мораль, свій соціальний і психологічний мікроклімат, який визначає норми поведінки членів групи;

· неформальна група здійснює соціальний контроль за дотриманням норм поведінки її членами. Соціальний контроль може бути значно ширшим формального дотримання норм поведінки і розповсюджуватися на зовнішній вигляд, жести, потреби людей. Група може застосувати жорсткі санкції до порушників норм;

· з часом група здійснює все більший вплив на своїх членів, зменшує індивідуальні розбіжності поведінки і оцінки тих чи інших явищ;

· сила впливу групи залежить від її привабливості, престижності, згуртованості частоти колективів.

Рекомендації менеджерам по роботі з неформальними групами у складі організацій:

1. Признати наявність неформальної групи, працювати з нею і не загрожувати її існуванню.

2. Кожному керівнику колективу необхідно знати неформальних лідерів і співпрацювати з ними, заохочуючи тих, хто своїми діями сприяє досягненню організаційних цілей.

3. Вислуховувати точки зору членів і особливо лідерів неформальних груп і враховувати їх в ході прийняття організаційних рішень.

4. Перед виконанням будь-яких управлінських дій потрібно прораховувати їх можливий вплив на неформальну групу.

5. Для послаблення опору змінам з боку неформальної групи бажано дозволити її членам приймати участь у процесі прийняття рішень.

6. Оперативно доводити повну інформацію підлеглим для недопущення розповсюдження пліток і чуток.

 


Читайте також:

  1. Алгоритми групи KWE
  2. Важливою ознакою класифікації є принцип побудови перетворювачів кодів, згідно з яким їх можна поділити на чотири групи.
  3. Варіанти групи крові
  4. Вимоги до керівника групи
  5. Вимоги до професійних і особистісних якостей керівника групи АСПН
  6. Витрати, пов'язані з одержанням освіти, можна розділити на три групи
  7. Відмінювання іменників другої відміни. Особливості поділу на групи іменників з основою на –р. Особливості відмінкових закінчень іменників другої відміни родового відмінка.
  8. Відновлення металів може проводитись різними методами, які зручно об'єднати в такі групи: пірометалургійні, гідрометалургійні та електрометалургійні.
  9. Віковий підхід і взаємодія різних рівнів соціального досвіду в діяльності різновікових дитячих об’єднань. Функції різновікової групи.
  10. Властивості елементів підгрупи берилію
  11. Вплив групи однолітків на формування особистості дошкільника.
  12. Вплив чисельності групи на її організованість і психологічний клімат




Переглядів: 5613

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Дії менеджерів по згуртуванню колективу. | Тема 14. Критерії ефективності діяльності організації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.