Зараз неможливо точно визначити, скільки теорій, шкіл, концепцій менеджменту існує у світі. Але все ж таки про певну логіку розвитку управлінської думки говорити можна. Звичайно, поява нових ідей при цьому не означає, що більш ранні школи не використовуються в практиці. У житті все переплетено: нові підходи діють разом із попередніми. Нерідко виникають своєрідні ренесанси минулих ідей, як це сталося з макіавеллізмом. Тому ми прагнемо запропонувати розвиток науки і практики менеджменту як загальне та інтелектуальне надбання, з якого користувач вибирає те, що йому до вподоби.
З метою своєрідної систематизації запропонованої схеми на рис. 2.1 представлено історичну періодизацію основних наукових шкіл. І хоча, наприклад, класична школа наукового управління на схемі завершується у 1950 році, це не значить, що вона зникла зовсім. Просто після цього вона не розвивається, але ніхто не заперечує її застосування. Завершення адміністративної школи 20-ми роками теж означає лише період написання
А. Файолем основних праць.
Школа в управлінні
Часові періоди
Наш час
Школа наукового управління
Адміністративна школа
Школа людських відносин
Поведінкова школа
Кількісний підхід в управлінні
Процесний підхід в управлінні
Системний підхід в управлінні
Ситуаційний підхід в управлінні
Рисунок 2.1 – Еволюція науки менеджменту
Рис. 2.2 дає уявлення про змістові взаємозв'язки між різними теоріями. З нього, наприклад, видно, що систематичний менеджмент став основою формування наукового, адміністративного і людського менеджменту, з якого, у свою чергу, вийшов поведінковий і, нарешті, ситуаційний менеджмент.