Список рекомендованої літератури

Контрольні питання до теми

Особливості змін у розвитку людського фактора в Україні.

ПЛАН

ЛЕКЦІЯ № 2

УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ

Тема 7. Структурні зміни

План лекції:

Сутність реструктуризації. Реструктуризація з позиції індивідуальних змін. Триступінчата модель Льюіна. Причини реструктуризації. Стратегічний аналіз і причини змін. Критичні чинники успіху змін. Проекти з управління змінами в організаціях. Моніторинг та аналіз змін. Реструктуризація з погляду індивідуальних змін: особливий випадок скорочення штатів (модель Ноєра). Команди у процесі реструктуризації.

Нормативна база здійснення структурних змін.

Тема: ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗМІНИ (2 год.)

Великий В.М., кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту організацій

Ключові слова: ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ,

У процесі аналізу інноваційних можливостей організації необхідно враховувати комплекс параметрів (табл. 5.2).

Таблиця 5.1. Вплив параметрів технологічної системи на сприйняття нововведень [60, с. 275]

Параметр технологічної системи	Чинники сприйняття, зумовлені параметром технологічної системи	Гіпотези про вплив параметрів на сприйняття нововведень
Ступінь цілісності та відокремленості елементів системи	— наступність у розвитку властивостей наступних поколінь системи; — політика і тактика розвитку системи, що реалізується підприємством	— технологічні системи 3 високим ступенем відособленості їхніх елементів відкриті для незначних нововведень малої радикальності; — цілісно-відокремлені системи більш відкриті для нововведень середнього розмаху і середньої радикальності та напівзакриті для нововведень малого розмаху і малої радикальності; — високо цілісні системи відкриті для нововведень високої радикальності, що охоплюють практично всю систему, і напівзакриті чи закриті для мало радикальних нововведень
Наукоємність продукції	— наявність належно оснащених дослідницьких лабораторій і випробувальних виробництв; — раціональна стандартизація; — раціональне поєднання ступеня цілісності і відокремленості технологічної системи	— чим вища наукоємність виробленої продукції, тим більша потреба в нововведеннях, тим вища відкритість технологічної системи для радикальних нововведень
Мінливість технології	— кваліфікований підбір нововведень; — функціонування конвеєра нововведень; — система пріоритетів у конвеєрі нововведень; — наявність власної або цілісної систем розвитку, сформованих з внутрішніх і зовнішніх структур	Із посиленням мінливості у технології збільшується потреба у радикальніших нововведеннях і одночасно знижується ступінь відкритості технологічної системи для нововведень: — стабільні технології мають потребу в мало радикальних нововведеннях і відкриті для них; — плідні технології мають потребу в нововведеннях малої і середньої радикальностей і відкриті для конвеєра нововведень; — мінливі технології закриті для радикальних нововведень, підтримуються нововведеннями малої і середньої радикальностей і розвиваються завдяки докорінним перетворенням чи заміною на нові
Науково-технічний рівень (НТУ) технологічної системи	— дотримання наступності властивостей у рядах розвитку елементів системи; — розвиток технологічної системи заміною елементів	— чим вищий НТУ технологічної системи, тим вона більш відкрита для нововведень

Таблиця 5.2. Вплив властивостей організації па сприйняття нововведень [60, с. 276]

Параметр організації	Гіпотеза про вплив параметра на сприйняття нововведень	Чинники сприйняття, зумовлені параметром

І. СТРУКТУРНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПАРАМЕТРИ ПІДПРИЄМСТВА
Наукоємність продукції (як параметр організації)	Чим вища наукоємність продукції, тим більша необхідність у нововведеннях, тим легше сприймаються радикальні нововведення і менш складною є реадаптація до них	— висока питома вага інженерної праці; — наявність умов для залучення і навчання кадрів високої кваліфікації; — високий рівень мотивів творчої праці.
Масштаб організації	Вплив масштабу організації суперечливий: — більші підприємства мають, зазвичай, вищий інвестиційний потенціал і зосереджують кваліфіковані кадри, що забезпечує сприйняття нововведення; — більші інерційні підприємства, що перешкоджає нововведенням Чим вищий масштаб організації, тим легше сприйняття нововведень широкого розмаху	— прибуток, наявність інвестиційних ресурсів; — престиж у ділових колах і на ринку; — наявність умов для інженерної творчості; — гнучкість системи керування; — звичність організації до здійснення масштабних заходів; — наявність вигідних стратегічних позицій у стратегічних зонах господарювання компанії
Структура організації	— висока цілісність структури підприємства сприяє радикальним нововведенням і перешкоджає еволюційним змінам; — високий ступінь відособленості сприяє еволюційним нововведенням; — раціональне поєднання параметрів цілісності і відособленості структури організації дозволяє здійснювати нововведення в широкому спектрі їхньої радикальності	— гнучкість структури, її здатність адаптуватися до нововведень; — стиль керівництва (у цілісних структурах — наявність авторитарного стилю, у відособлених — наявність ліберально-демократичного стилю; при комбінуванні властивостей цілісності і відособленості — поєднання авторитарного і ліберально-демократичного стилів)
Стан системи розвитку	— наявність власної системи розвитку дозволяє поєднати різні стратегії і гнучку тактику розвитку, забезпечує прогресивне сприйняття власних проектів нововведень у широких межах їхньої радикальності;	— наявність власної підсистеми розвитку продукції: лабораторно-пошукових і конструкторських підрозділів, пробних виробництв і бази для проведення досліджень, що забезпечують розвиток продукції;

Продовження табл. 5.2


	— наявність цілісно-відокремленої системи розвитку, що складається з внутрішніх і зовнішніх елементів, забезпечує прогресивне сприйняття нововведень за власними проектами і копіювання нововведень за зовнішніми проектами	— наявність власної підсистеми розвитку технології; — наявність власних проектних і монтажно-будівельних організацій; — наявність цілісно-відокремленої системи розвитку, що складається з внутрішніх і зовнішніх елементів (їхня кооперація і взаємопроникнення)
ІІ. СОЦІАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ ОРГАНІІАЦІЇ
	— державна форма власності забезпечує сприйняття радикальних нововведень у великому наукоємному виробництві;	— централізація керування технічним розвитком; — підтримка перетворюючих нововведень державою (можливість централізованих капітальних вкладень, пільгових кредитів, податкових пільг, вигідного державного замовлення);
	— акціонерна форма власності забезпечує сприйняття нововведень конкурентного й інноваційного характеру;	— наявність в акціонерному товаристві справжнього осередку зацікавлених у збільшенні власного капіталу компанії;
	— колективна форма власності з розподілом за вкладом працівників підприємства забезпечує сприйняття нововведень виробничого і конкурентного характеру;	— активна участь працівників у керуванні; — високий рівень доходів при високій внутрішній мотивації праці окремих працівників і мікрогруп; — нагромадження власного капіталу;
	— приватна форма власності забезпечує сприйняття нововведень виробничого і конкурентного характеру на підприємствах малого масштабу	— високий рівень доходів при високій внутрішній мотивації праці; — компетентність власника в керуванні технічним розвитком.
Рівень соціального розвитку	— чим вищий рівень соціального розвитку організації, тим прогресивніше сприйняття нововведень у всьому діапазоні їхньої радикальності	— внутрішня мотивація праці; — кваліфікація персоналу; — залучення працівників підприємства в процеси технічної творчості

Продовження табл. 5.2


Соціальна захищеність персоналу	— Відсутність соціальної захищеності персоналу від негативних наслідків технічного розвитку спричиняє опір нововведенням	— спрямування технічного розвитку на соціальні інтереси працівників підприємства і посилення мотивації праці; — організаційні нововведення, що компенсують негативні наслідки технічного розвитку; — наявність (створення) внутрішнього ринку робочої сили
ІІІ. ЕКОНОМІЧНІ ПАРАМЕТРИ ОРГАНІЗАЦІЇ
Конкурентоспроможність	— чим вища конкурентоспроможність, тим прогресивніше сприймаються нововведення, що відповідають характеру змін зовнішнього середовища (конкурентного, інноваційного і підприємницького типів)	— високий НТУ виробничого процесу; — маркетинговий підхід до розвитку асортименту і планування НДКР та виробництва; — гнучкість реакції на зміни зовнішнього середовища компанії
Тип реакції на зміни зовнішнього середовища	— вирощувальний стиль поведінки викликає консервативне сприйняття нововведень; — підприємницький стиль поведінки викликає прогресивне сприйняття нововведень; — чим вищий рівень підприємницької реакції (конкурентна — інноваційна — підприємницька реакції), тим прогресивніше сприймаються нововведення середньої і високої радикальностей	— нестабільність зовнішнього середовища; — рівень державної підтримки підприємництва; — ефективність системи інформації про стан зовнішнього середовища компанії, у тому числі про поведінку конкурентів
Структура капіталу	Наявність у структурі капіталу компанії великих сум нерозподіленого прибутку і (або) велика частка оплаченого капіталу в структурі власного капіталу, що дозволяє успішно здійснити додаткову емісію акцій, дають змогу фінансувати вигідні інвестиції в радикальні нововведення з власного капіталу	— дивідендна політика, що забезпечує нагромадження прибутку при відсутності вигідних інвестиційних проектів; — перевищення фактичного значення показника "ціна акції/ прибуток на акцію" над середньо-ринковим значенням

Закінчення табл. 5.2


IV. ПАРАМЕТРИ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ
Тип системи керування	— організована система керування, в якій поєднується цільове, програмне і функціональне керування, підвищує прогресивність сприйняття власних проектів нововведень, а також темпи дифузії і готовність до раціоналізації сторонніх проектів у всьому діапазоні їхньої радикальності; — наступність систем стратегічного й оперативного керування сприяє упровадженню високо радикальних нововведень, здійснюваних за стратегічними програмами	— гнучкість взаємозв'язків менеджерів по вертикалі і по горизонталі організаційних структур керування; — високі професійні якості менеджерів; — наявність системи відповідальності в керуванні; — керування сприйняттям нововведень; — поєднання функцій стратегічного й оперативного керування
Комплексність механізму керування розвитком виробництва	— оптимальне поєднання мотиваційних, економічних і організаційних механізмів сприяє підвищенню прогресивності сприйняття нововведень	— вплив на чинники керування різного походження; — підприємницький тип організації
Технічна політика і культура організації	— наявність програми технічного розвитку, орієнтованого на перспективні проекти, і послідовність керівництва в реалізації програми підвищує сприйнятливість до нововведень; — сукупність уявлень фахівців підприємства про шляхи його технічного розвитку визначає радикальність нововведень, які прийнятні для підприємства	— наявність керівника-лідера, що має "бачення" підприємства, майбутнього; — наявність у керівника-лідера справжніх послідовників
Підприємницькі стратегії	— постійна орієнтація на стратегію лідерства сприяє здійсненню радикальних нововведень, у тому числі технологічного стрибка;	— наявність інвестиційних ресурсів; — домінування власних елементів у системі розвитку виробництва;
	— постійна орієнтація на стратегію наслідування лідера гальмує здійснення нововведень, обмежує їхню радикальність і унеможливлює технологічний стрибок, але забезпечує добір і адаптацію нововведень, що зарекомендували себе у лідера	— високий науково-технічний потенціал; — ефективна система науково-технічної і маркетингової інформації; — науково-виробнича кооперація з лідером; — наявність цілісно-відокремленої системи розвитку, що складається з внутрішніх і зовнішніх елементів; — наявність і систематичне відновлення банку науково-технічної і маркетингової інформації

На відміну від активної участі малих підприємств у інноваційній діяльності па Заході, за даними офіційної статистики, ступінь поширення інноваційних процесів у вітчизняному малому підприємництві помітно відстає. Так, у середньому лише близько 6 % промислових малих підприємств є інноваційно-активними, при тому, що для середніх підприємств Німеччини аналогічний показник — 16 %, великих — 40 %, а, наприклад, малих — понад 60 %. Більшість малих фірм України не має змоги або внаслідок низького рівня менеджменту не бачить перспективної вигоди у залученні досягнеш, високих технологій. Інноваційний потенціал — здатність і готовність проводити інноваційну діяльність. Отже, ця категорія характеризує потенційні можливості і наявність ресурсів для здійснення інноваційної діяльності. У темі 3 поняття потенціалу (лат. potentia — сила, потужність) розглядалося на макрорівні, але економіка вивчає це явище і на рівні підприємства. Більшість науковців розглядають потенціал підприємства як єдність технічних, економічних, соціальних, психологічних, управлінських і інших аспектів (рис. 5.1). Однак можна стверджувати про наявність і науково-технічного та інноваційного потенціалів. Вони формуються внаслідок розвитку науково-технічної революції, глобалізації конкуренції, виробництва, інтеграції, посилення ролі ексклюзивних видів продукції та інших чинників.

Рис. 5.1. Потенціал підприємства, як єдність технічних, економічних

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Послідовність упровадження змін і прояв елементів опору	\|	Як правильно впровадити управління версіями та змінами в софтверної організації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.