Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Лекція 3. Площина в геометричному просторі.

Поняття площини є одним із первісних геометричних понять. Вважатимемо, що у просторі обрана та зафіксована деяка ПДСК. Якщо визначити деякий напрямок з допомогою, наприклад, вектора , то тим самим визначена множина площин, перпендикулярних даному напрямку. Вектор зветься нормаллю цих площин. Щоб визначити серед цієї множини конкретну площину, досить вказати точку на ній (див рис. 1). Позначимо довільну точку цієї площини. Тоді вектори та будуть ортогональними, а отже, (1)

є векторним рівнянням площини. Тут та – відповідно радіус-вектори точок та . Записавши рівність (1) у координатній формі, матимемо рівняння площини, заданої точкою та нормаллю:

Рис. 1 (2)

Рівняння (2), яке задає площину, є рівнянням першого порядку виду (3)

Покажемо, що й навпаки, будь-яке рівняння першого порядку (3) визначає деяку площину у просторі. З цією метою розглянемо точку , яка задовольняє рівняння (3). Для неї виконана рівність . Віднявши її від рівняння (3), одержимо рівність (2), яка виражає умову ортогональності вектора , який належить розглядуваному геометричному об’єкту, та деякого фіксованого вектора . Отже, рівняння (3) задає деяку площину. Воно називається загальним рівнянням площини. Дослідимо частинні випадки цього рівняння, коли деякі коефіцієнти в ньому рівні нулеві.

Припустимо, що . Тоді вектор нормалі площини, очевидно, ортогональний до осі ОХ, а сама площина їй паралельна.
Припустимо, що . Тоді площина паралельна обом осям і ОХ, і OY, тобто паралельна координатній площині ХOY і перпендикулярна осі ОZ.
Нехай . Дана площина проходить через початок координат – точку .
Припустимо, що – площина паралельна осі ОХ та проходить через початок координат, отже, вісь ОХ належить площині.
Якщо , то маємо рівняння , яке задає координатну площину ХOY.

Площина також може бути визначена трьома своїми точками. Нехай , та – три точки відповідно з радіус-векторами , та , які визначають деяку площину (див. рис. 2). Щоб записати її рівняння розглянемо довільну точку цієї ж площини. Тоді вектори , та – компланарні, отже, їх мішаний добуток нульовий, тобто (4)

Рис. 2 є векторним рівнянням площини, заданої трьома точками. Відповідне рівняння у координатній формі має вигляд: (5)

Приклад 1. Знайти рівняння площини, що проходить через початок координат перпендикулярно до вектора .

Заданий вектор є нормаллю даної площини, а оскільки початок координат належить площині, в загальному рівнянні (3) слід покласти . Таким чином, шукане рівняння має вигляд .

Приклад 2. Скласти рівняння площини, що проходить через три дані точки , та .

Запишемо рівняння площини у вигляді (5): , або , або нарешті, .

Припустимо, що площина (3) не проходить через початок координат, тобто коефіцієнт , тоді рівняння площини можна подати у вигляді: , або , (6)

де – відповідно точок перетину площини (3) з осями ОХ, OY та ОZ. Зверніть увагу, якщо, наприклад, , то координату точки перетину площини із віссю ОХ визначити неможливо – площина їй паралельна. Рівняння (6) носить назву рівняння площини у відрізках на осях.

Двогранний кут між двома площинами, заданими рівняннями , можна визначити як кут між їх нормалями та :

(7)

Зауваження. Зрозуміло, що таким чином буде визначений лише один з двох двогранних кутів, інший рівний .

З формули (7) випливає умова перпендикулярності двох площин, а саме: дві площини перпендикулярні тоді і тільки тоді, коли . (8)

Умова паралельності двох площин еквівалентна умові колінеарності їх нормалей: . (9)

Приклад 3. Визначити кути між площинами та .

Нормалями до заданих площин є вектори та . Легко переконатись, що скалярний добуток цих векторів рівний нулю, тобто виконана умова (8): – площини перпендикулярні.

Приклад 4. Скласти рівняння площини, що проходить через точку перпендикулярно до площин та .

Оскільки шукана площина перпендикулярна до площин з нормалями та , то її нормаль є перпендикулярною до обох нормалей та , а отже, колінеарна їх векторному добутку . Визначимо . Таким чином, можна вважати, що . Шукана площина тепер визначається рівнянням (2): , або .

Приклад 5. Знайти об’єм тетраедра, утвореного координатними площинами та площиною .

Запишемо рівняння даної площини у вигляді рівняння (6), перенісши вільний член у праву частину та поділивши обидві частини рівняння на -12. Одержимо рівняння . Отже, прямокутний тетраедр має ребра з довжинами , та . Його об’єм рівний 12 кубічним одиницям.

Приклад 6. Скласти рівняння площини, що проходить через точку та відтинає рівні відрізки від координатних осей.

З умови випливає, що шукана площина може бути описана рівнянням виду (4), в якому . Залишилось підставити в це рівняння координати точки .Одержимо рівняння: , звідки . Отже, шукана площина визначається рівнянням .

Розглянемо (рис. 3) орт нормалі, проведеної із початку координат до площини. Якщо позначити через відстань від початку координат до площини, то для довільної точки площини маємо рівність , або (10)

Дане рівняння називається нормальним рівнянням площини, оскільки в ньому фігурує орт особливої нормалі площини – проведеної із початку координат. Щоб записати рівняння (3) у нормальній формі, необхідно помножити обидві частини рівняння на коефіцієнт , Рис. 3 підібравши знак так, щоб виконувалось .

Нехай – довільна точка простору, яка розташована з протилежного боку ніж початок координат відносно площини. Тоді для неї справджується очевидна рівність (див рис. 4): , де – відстань від точки до площини. Отже, в цьому випадку маємо . Якщо точка розташована по той самий бік від площини, що й початок координат, то аналогічними міркуваннями (зробіть малюнок самостійно) доходимо висновку, що , отже, . Введемо у розгляд величину . (11)

Вона зветься відхиленням точки від площини і є результатом підстановки її координат у нормаль-

не рівняння площини (10). Відхилення точки додатне, якщо точка та початок координат розташовані по різні боки від площини і від’ємне, якщо точка та початок координат розташовані по один бік площини. У будь-якому випадку, .

Приклад 7. Знайти відстань та відхилення точки від площини .

Довжина нормалі заданої площини дорівнює . Щоб записати нормальне рівняння цієї площини, досить поділити обидві частини заданого рівняння на коефіцієнт . Отже, нормальне рівняння матиме вигляд: . Визначимо відхилення точки : – точка та початок координат знаходяться по один бік площини; відстань точки від площини рівна .

Приклад 8. Скласти рівняння площин, паралельних площині та розташованих на відстані одиниць від неї.

Щоб записати нормальне рівняння цієї площини, досить поділити обидві частини заданого рівняння на коефіцієнт , причому знак треба вибрати так, щоб вільний член нормального рівняння був від’ємним. Отже, нормальне рівняння заданої площини матиме вигляд: . Тому рівняння паралельних площин, які розташовані на відстані одиниць від неї, матимуть вигляд: . Таким чином, шуканими є площини та .

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мішаний добуток трьох векторів.	\|	Лекція 4. Прямі в просторі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.