Сутність виробничого левериджу та методи визначення його рівня

Ефекти фінансового та виробничо-фінансового левериджу

Сутність виробничого левериджу та методи визначення його рівня

План

РОЗДІЛ 8. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВОГО ЛЕВЕРИДЖУ

Порівняльний аналіз розподілу та використання прибутку підприємства

Таблиця 7.5

№ з/п	Показники	За звітний період	За базовий період	Відхилення
Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Абсолютні, тис. грн.	Відносні, %	Структури
	Всього отримано прибутку за період
	Напрями розподілу прибутку:
2.1	Сплачено державі всього, в тому числі:
податку на прибуток
дивідендів
2.2	Виплачено власникам (акціонерам) дивіденди
2.3	Направлено на розвиток підприємства всього, в тому числі:
поповнення статутного капіталу
поповнення резервного капіталу
придбання необоротних і оборотних засобів
попвнення фонду матеріального стимулювання персоналу
забезпечення задоволення соцільних потреб

Для власників, акціонерів чи інвесторів прибуток є чи не ключовим індикатором ефективності функціонування підприємства. Проте особи, які вкладають кошти в капітал певного суб’єкта господарювання, сподіваючись на високий рівень віддачі, не зможуть задовольнити свій інтерес лише інформацією про динаміку, структуру чи напрями використання прибутку. Вони неодмінно будуть зацікавлені в пошуку шляхів покращення отриманих фінансових результатів (незалежно від величини таких результатів). Тому ще одним завданням аналізу ефективності діяльності підприємства є оцінювання резервів подальшого збільшення прибутку і рентабельності.

Дослідження резервів росту прибутку чи рентабельності базується на здійсненому попередньо аналізі динаміки і структури фінансових результатів, і особливо на факторному аналізі прибутку. Визначення таких резервів, в першу чергу, повинно зводитись до дослідження факторів, які призвели або до зменшення прибутку чи рентабельності, або до отримання збитків.

Одним з ключових завдань керівництва є забезпечення високого рівня фінансових результатів діяльності підприємства. Для виконання такого завдання керівники повинні знати ключові механізми та інструменти управління прибутком і рентабельністю. Такі механізми у фінансовому менеджменті називають важелями або левериджами.

Леверидж(з англ. leverage – важільна сила, виграш у силі) – фінансовий механізм управління формуванням прибутку підприємства, який забезпечує оптимальне співвідношення окремих видів капіталу чи окремих видів витрат. Розрізняють виробничий (операційний) і фінансовий леверидж.

Виробничий (операційний) леверидж – це механізм впливу зміни співвідношення постійних і змінних витрат на суму та рівень прибутку підприємства. Наявність у складі витрат підприємства певної частки постійних витрат зумовлює те, що зі зміною обсягу реалізації продукції сума операційного прибутку завжди змінюється ще вищими темпами. Постійні витрати самим фактом свого існування зумовлюють непропорційно вищу зміну суми операційного прибутку підприємства у разі зміни обсягу реалізації продукції незалежно від величини підприємства, галузевих особливостей його діяльності та інших чинників.

Рівень виробничого левериджу характеризують коефіцієнтом виробничого (операційного) левериджу та ефектом виробничого (операційного) левериджу. Коефіцієнт виробничого левериджу (к_вл) відображає співвідношення постійних і змінних витрат і розраховується як відношення величини постійних витрат підприємства (В_п) до загальної суми його операційних витрат (В_о) (8.1):

. (8.1)

Ефект виробничого (операційного) левериджу (Е_вл) визначають як відношення темпів приросту операційного прибутку (DП_о%) до темпів приросту обсягів реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (DОР%) (8.2). Цей показник показує на скільки відсотків збільшиться (зменшиться) операційний прибуток підприємства при збільшенні (зменшенні) обсягу реалізації на 1 %.

. (8.2)

Інколи ефект виробничого леверидж розраховують як відношення величини маржинального доходу (Д_м) до обсягу операційного прибутку (П_о) (8.3).

. (8.3)

З формул (8.1) і (8.3) можна зробити висновок, що у підприємств, в яких у складі операційних витрат постійні витрати мають значну частку, мають вищий рівень операційного левериджу. А це означає, що при всіх інших рівних умовах, такі підприємства зможуть збільшити свій прибуток при зростанні обсягу реалізації у значно вищій мірі.

Ефект виробничого леверидж проілюстровано на прикладі умовного підприємства ПАТ "Ватра" (табл. 8.1).

Таблиця 8.1

Результати діяльності ПАТ "Ватра"

№ з/п	Показники	Базовий період, тис. грн.	Звітний період, тис. грн.	Темп приросту, %
	Дохід від реалізації продукції (за вирахуванням непрямих податків)	1 000	1 200	20,0
	Змінні операційні витрати			20,0
	Постійні операційні витрати			0,0
	Разом операційних витрат (р.2+р.3)			12,5
	Операційний прибуток (р.1-р.4)			50,0
	Маржинальний дохід (р.1-р.2=р.3+р.5)			20,0

Відповідно до формули (8.1) коефіцієнти виробничого левериджу для ПАТ "Ватра" в базовому і звітному періодах відповідно дорівнюють:

; .

Відповідно до формул (8.2) і (8.3) ефект виробничого левериджу для ПАТ "Ватра" відповідно дорівнює:

або .

Як видно з розрахунків, значення коефіцієнта і ефекту виробничого левериджу є досить високими. Вони свідчать про те, що при зміні виручки від реалізації продукції ПАТ "Ватра" на 1 % його операційний прибуток зросте на 2,5%.

Проте, необхідно пам’ятати, що важіль діє не лише в сторону збільшення, але й у сторону зменшення: будь-яке зниження обсягу реалізації призводить до непропорційно більшого зменшення величини операційного прибутку. Таким чином, високий рівень операційного левериджу свідчить не лише про потенційні можливості різкого підвищення прибутку, але й про ризик його значного зниження. Рівні виробничого важеля і комерційного ризику є пропорційними. Свого максимуму операційний леверидж досягає в точці беззбитковості підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аналіз використання прибутку та резервів його зростання	\|	Ефекти фінансового та виробничо-фінансового левериджу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.