• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Система показників статистики державного бюджету

До основних показників статистики державного бюджету відносять [3]:

- показники доходів;

- показники видатків;

- перевищення доходів над видатками (профіцит) або пере­вищення видатків над доходами (дефіцит);

- державний борг.

Для аналітичних розрахунків та аналізу поряд з основними показниками застосовують інші показники, що дозволяє більш повно характеризувати роль бюджету в проведенні економічної та соціальної політики.

Доходи бюджету - це обов'язкові безповоротні платежі, що надходять до бюджету. Доходи бюджету поділяють на: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансфери.

Розрізняють поточні та капітальні обов'язкові платежі. Поточні доходи включають податкові та неподаткові доходи, крім безоплатних надходжень, надходжень від продажу землі, не­матеріальних активів, державного майна та капітальних трансферів.

Податкові доходи -це сукупність обов'язкових безоплатних, безповоротних платежів у бюджет, а також: штрафи і пеня за порушення податкового зобов 'язання, які стягуються державними закладами і надходять у визначених законом розмірах у встановлені терміни. Податкові доходи включають різні види податків.

Встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами згідно законодавства.

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Рівень оподаткування (податковий тягар) в економіці обчислю­ється відношенням загальної суми фіскальних вилучень до суми доходів фірм і домашніх господарств (ставки загального оподатку­вання доходів або граничної ставки податку).

Неподаткові доходи - це добровільні компенсаційні платежі, а також штрафи і пеня, не пов'язані з податковим законодавством. До неподаткових доходів відносять відплатні безповоротні надходження до державного бюджету (наприклад, доходи держави від власності та підприємницької діяльності, збори, надходження від продажу товарів, послуг, за винятком доходів від продажу основного капіталу) та деякі невідплатні надходження (наприклад, добровільні надходження з недержавних джерел) [4, 9].

Капітальні доходи - це доходи від продажу основного капіталу, державних запасів товарів, землі і нематеріальних активів.

Трансфери в державному бюджеті включають в себе безоплатні, безповоротні необов'язкові платежі, отримані від інших закладів державного управління (вітчизняних та з-за кордону) або міжнародних організацій [4, 9].

Видатки - це державні витрати, що утворюються на безповоротній основі, не пов 'язані з виникненням та погашенням фінансових вимог.

фінансових вимог.

Видатки - не підлягають поверненню незалежно від того чи відплатні вони (здійснені в обмін на товар або послугу), чи невідплатні (односторонні) і для якої мети використовуються. Розрізняють поточні та капітальні видатки.

Поточні видатки - це відплатні платежі, які не пов'язані з придбанням основного капіталу, товарів і послуг для виробництва основного капіталу, а також: невідплатні платежі, що не включають придбання капітальних активів, від­шкодування збитків за пошкодження основного капіталу або збільшення фінансових активів одержувачів.

У складі поточних витрат виокремлюють видатки на товари і послуги, виплату відсотків з державного боргу, субсидії та інші поточні трансфери та видатки.

Капітальні видатки - це видатки на придбання основного капіталу, державних резервів, землі, нематеріальних активів, капітальні трансфери та інші капітальні видатки.

Видатки державного бюджету деталізуються за конкретними об'єктами фінансування в межах статей і параграфів.

Кредитування мінус погашення (чисте кредитування) включає операції закладів державного управління з фінансовими вимогами до інших секторів, які здійснюються з метою проведення державної політики. До даної категорії відносять надання та придбання акцій за вирахуванням сум повернутих кредитів, виторгу від продажу акцій або повернення власного капіталу [4, 10].

В статистиці державних фінансів чисте кредитування об'єднується з видатками та розглядається як чинник, що впливає на бюджетний дефіцит. Якщо кредитування здійснюється між різними структурами або рівнями державного управління, тоді дві сторони однієї операції відображають симетрично:

- орган-кредитор показує кредитування, обсяг якого визначає дефіцит;

- орган-позичальник показує запозичення з метою фінансування дефіциту.

Дефіцит бюджету (перевищення доходів над видатками) розраховують як різницю між сумарними доходами і сумарними видатками. Дефіцит бюджету являє собою суму чистих запозичених державою коштів плюс чисте скорочення державних касових залишків, вкладень та ліквідних цінних паперів:

Дефіцит = (Запозичення - Погашення боргу) + Зменшення залишків ліквідних фінансових коштів.

Абсолютну величину дефіциту бюджету можна співставити з величиною ВВП за період. Величина, знайдена у відсотках називається відносною величиною дефіциту державного бюджету. Цей показник часто використовують в статистичних порівняннях.

Профіцит (перевищення видатків над доходами) державного бюджету обчислюється як сума доходів та отриманих офіційних трансферів за вирахуванням суми видатків та "кредитування мінус погашення" [4,10].

Державний борг - це неоплачена сума офіційно визнаних прямих зобов 'язань закладів державного управління перед іншими секторами економіки тарешпюю світу, яка утворилася в результаті їх операцій в минулому і повинна погаситись через операції цих закладів у майбутньому або переоформитись у безстроковий борг.

До державного боргу не включають внутрішньоструктурні та міжструктурні борги підсекторів державного управління, для яких укладається статистика; зобов'язання органів грошово-кредитного регулювання, пов'язані з емісією готівкових коштів та інші зобов'язання цих органів; борги, що не обслуговують, виплата по яких припинена на невизначений строк за домовленістю між кредитором та боржником або в односторонньому порядку; будь-яка поточна заборгованість за неоплаченими зобов'язаннями.

В діючому міжнародному стандарті із статистики державних фінансів рекомендовано проводити облік операцій державного бюджету на касовій основі, тобто на основі реєстрації фактичних грошових потоків. В той же час в Системі національних рахунків операції проводяться на основі нарахованих сум, тобто на момент виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості.

Міжнародний валютний фонд проводить перегляд існуючих стандартів збору й обробки статистичних показників в області дер­жавних фінансів, передбачаючи перейти від реєстрації грошових потоків з касового методу до реєстрації за методом нарахувань. Це якоюсь мірою дозволить досягнути гармонізації показників статистики державних фінансів із СНР, дасть можливість найбільш повно охопити показники запасів і потоків, що відносяться до державного управління, у тому числі операції і зобов'язання негрошового характеру, а також буде сприяти розширенню системи показників статистики державних фінансів.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
4. III. Виконання бюджету
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
7. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
8. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
9. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
10. VI. Узагальнення та систематизація знань
11. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
12. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.

Переглядів: 1414