Програмоване навчання

Проблемне навчання

Догматичне навчання

1) Учитель повідомляє учням певний обсяг знань у готовому вигляді без пояснення.

2) Учні засвоюють знання без усвідомлення і розуміння, майже дослівно відтворюють завчене.

3) Від учнів не вимагають застосування знань на практиці.

4) Розвиток механічної пам'яті, відсутня підготовка до практичної діяльності.

Пояснювально-ілюстративний тип навчання

1) Учитель повідомляє учням певну кількість знань, пояснює сутність явищ, процесів з використанням наочного матеріалу.

2) Учні свідомо засвоюють запропонований обсяг знань, відтворюють на рівні глибокого розуміння.

3) Відсутня активна самостійна пізнавальна діяльність і розвиток інтелектуальних можливостей кожного учня.

4) Застосування учнями викладених учителем знань на практиці різноманітних видах.

1) Учитель створює певну пізнавальну задачу, допомагає учням виокремити і прийняти її, організовує учнів для розв'язання проблемної ситуації.

2) Учні самостійно оволодівають певною сумою знань, умінь.

3) Набуті знання, уміння є передумовою успішної пізнавальної діяльності.

4) Учитель пропонує широкий спектр застосування знань на практиці.

Воно передбачає послідовні цілеспрямування, пізнавальні завдання, які учні розв’язують під керівництвом вчителя і активно застосовують нові знання.

За галуззю і місцем виникнення розрізняють такі навчальні проблеми:

- Предметна

- Міжпредметна

- Урочна (безпосередньо під час уроку)

- Позаурочна (в позакласній роботі і вирішується самостійно)

Проблеми поділяють:

- Основні (ставляться на початку уроку)

- Допоміжні (основна проблема інколи не посильна для самостійного розв’язання, тому вчитель ділить її на частини і ставить допоміжні проблеми)

Способи розв’язання проблем:

- Фронтальний (проблема вирішується зусиллями всіх учнів)

- Груповий (вирішення окремою групою учнів)

- Індивідуальний (проблему ставить або сам учень, або вчитель і вони вирішують її самостійно)

1) Учитель подає учням невеликі порції навчального матеріалу (кроки) в певній логічній послідовності.

2) Учні після кожної порції інформації виконують контрольні завдання в певній послідовності. У випадку правильного виконання – учень переходить до наступного етапу опанування навчальної інформації.

3) Учні засвоюють матеріал за допомогою навчальних засобів (комп'ютерної техніки, програмованого підручника, перфокарт тощо), які виконують функцію контролю.

4) Пріоритетна роль відводиться використанню знань на практиці та у змінених умовах.

Види програм: лінійні (послідовне виконання завдань з поступовим ускладненням, у разі неправильного виконання – повторне вивчення необхідної інформації); розгалужені (послідовне виконання завдань з поступовим ускладненням, у разі неправильної відповіді – додаткова інформація, яка дає можливість дати правильну відповідь); адаптивні – учню надається можливість обирати самому рівень складності завдання; комбіновані – включають у себе елементи усіх попередніх типів програм.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стадія індустріального суспільства та виникнення макроцивілізації у планетарному масштабі.	\|	Модульне навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.