• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КОРОТКИЙ ВИКЛАД НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Вродженими вадами розвитку є стійкі морфологічні зміни органа або організму, які виходять за межі варіацій їх будови і які виникають внутрішньоутробно в результаті порушення розвитку зародка, плода. Спадкові захворювання – прояв мутацій в генетичному матеріалі індивідуума.

Поширеність вроджених вад розвитку сечової системи серед новонароджених досить значна і становить 18-22 на 1000 (Резник Б.Я. та співат., 1994). Значне зростання цієї патології пояснюється широким використанням ультразвукової діагностики. Своєчасна діагностика спадкових захворювань нирок дасть змогу використовувати адекватну терапію.

Спадкові та вроджені зміни тканини нирок поліморфні та подібні між собою. Неспадкові зміни зумовлені впливом середовища, можуть бути дуже схожими з мутаціями, але не передаються наступному поколінню. Вони виникають на ранніх стадіях ембріогенезу, різко змінюють фенотип, зберігаються протягом життя. Причинами виникнення вроджених захворювань можуть бути інфекційні захворювання на ранніх стадіях вагітності, підвищення температури, авітамінози, алкоголь, нікотин, деякі лікарські препарати. Встановити, до якої групи чи спадкових природжених нефропатій відноситься ниркова патологія вкрай важко, а інколи неможливо. Через це з практичної точки зору, на думку Іванова Д.Д. (2006), можливо, доцільно користовуватись термінами „аномалії розвитку”, „дисплазії нирок”, „вроджені захворювання нирок”, „генетично детерміновані нефропатії”. Спадкові та природжені нефропатії діагностуються як хронічні хвороби нирок (ХХН).

Крім вад розвитку сечових органів, які належать до синдромів хромосомних хвороб або генетичного чи тератогенного походження, а також полікістозу нирок та нефрологічної симптоматики, що супроводжує майже всі синдроми патології обміну речовин, виділяють також спадкові тубулопатії. Вони зустрічаються досить часто, лишаються не діагностованими і призводять до інвалідизації та ранньої смерті. В основі патогенезу спадкових тубулопатій лежить генетично обумовлена неспроможність нирок знижувати рН сечі.

Вроджені захворювання (вади) розвитку нирок зустрічаються при хромосомних синдромах (синдромах: Дауна, Патау, Едварда, Шерешевського-Тернера, трисомії 8, “крику кішки”, триплоїдії тощо), спадкових синдромах множинних вад розвитку з аутосомно-домінантним типом успадкування: Марфана, Арсена, Опітца-Фріса, Нунан, тощо; з аутосомно-рецесивним типом успадкування синдроми: Лоуренса-Муна-Барде, Бідла, Роберта, Меккеля тощо; з Х-зчепленим типом успадкування синдроми: Ленца, рото-обличчя-пальцевий синдром; з не уточненим типом успадкування синдроми: Відемана-Беквіта, Рассела-Сільвера тощо) та з неспадковими синдромами множинних вад розвитку (алкогольна та діабетична ембріофетопатії).

Актуальність діагностики та активного спостереження за вродженими захворюваннями нирок обумовлена їх потенційною можливістю до розвитку хронічної ниркової недостатності, яка може формуватися в різні періоди життя хворого, залежно від ступеня змін у нирках.

Читайте також:

1. III. Повторення вивченого матеріалу.
2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
4. IV. Вивчення нового матеріалу.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IV. Виклад інформаційного матеріалу
7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
8. IV. План навчального процесу.
9. IV. Подання нового матеріалу
10. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
11. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
12. V. Вивчення нового матеріалу.

Переглядів: 618