• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекційне заняття 19

Поштові повідомлення, або «поштові конверти», є тими одиницями інформації, які передаються між вузлами системи ЕП. Отже, передавання інформації відбувається не безперервним потоком, а певними порціями (пакетами, файлами), які називають конвертами.

Усяке ПОП складається з даних службового заголовка та інформаційної частини, яку називають також «тілом повідомлення». До ПОП можуть підключатися (додаватися) додаткові файли, які описуються в службовому заголовку і передаються адреса­тові разом із повідомленням.

Зауважимо, що розмір повідомлення істотно залежить від застосовуваних програмних транспортних засобів. Скажімо, коли як транспортний засіб використовується програмний пакет ProCarry, розміри поштових повідомлень теоретично необмежені. У разі використання NetWare розмір файла, «запакованого» в конверт, і файла доповнень має не перевищувати 64 кбайтів. При цьому обсяг заголовка ПОП є порівняно невеликим і залежно від використовуваних програмних транспортних засобів становить від 300 до 500 байтів.

Одним з елементів заголовка ПОП є адреса одержувача. Вона складається з поштового імені вузла-адресата, тобто імені АВ, РЕВ або ЦВ, та імені локального користувача (ЛК) на цьому вузлі, якому безпосередньо й призначені дані. При цьому вважається, що в кожному вузлі ЕП може визначатися свій набір, своя множина імен локальних користувачів.

Ім’я локального користувача (його ідентифікатор) — це набір від одного до восьми символів латинського алфавіту. Ідентифікатори ЛК різних вузлів ЕП ні між собою, ні з іменами самих вузлів ніяк не пов’язані. Тобто в рамках одного вузла вони мають бути унікальними. Проте на різних вузлах ЕП допускаються однакові імена ЛК. Наприклад, майже на кожному вузлі ЕП є ЛК з іменем «АDMІN».

Роль ЛК можуть відігравати як фізичні особи, так і задачі (програмні комплекси), що використовують ЕП для отримання й передавання інформації між вузлами. Зокрема програмно-техніч­ний комплекс АРМ-3 у вузлах комерційних банків, маючи ім’я ЕLPLAT, використовує ЕП для передавання та приймання електронних платіжних повідомлень за міжбанківськими платежами.

У поштовій адресі для відокремлення ідентифікатора абонента від імені поштового вузла використовують значок «@» (банківське «а»). Наприклад, поштова адреса може мати вигляд: ADMІN@UAR0, де ADMІN — ім’я ЛК на вузлі UAR0.

1. Взаємодія між вузлами і користувачами електронної пошти НБУ.

Взаємодія локальних користувачів вузлів у ЕП НБУ реалізує­ться через набір програмних засобів, які згідно з термінологією протоколу Х.400 називають «агентом користувача»—АК. З їх допомогою може виконуватися підготовка ПОП із різних файлів даних, формування конвертів і їх передавання до ЕП для по­дальшого розсилання адресатам. З допомогою АК вибирають також дані з поштових конвертів. Роль АК відіграють програми ТОМАIL і UZЕRМАІL. Через АК у вузлах ЕП НБУ можлива як інтерактивна (діалогова), орієнтована на людину, так і пакетна (автоматична) взаємодія з поштовою системою.

Транспортування даних виконується з допомогою програмних засобів — «агента передавання повідомлення» —АПП. Базовим і найпоширенішим транспортним засобом в ЕП НБУ є пакет РгоСаггу. Особливістю цього пакета є те, що в разі «аварійного» завершення передачі він забезпечує її продовження з місця, в якому було перервано повідомлення.

Загальна технологія пересилання поштового повідомлення така:

1) створення первинного файла з даними, які потрібно переслати;

2) «конвертування» первинного файла. При цьому він упако­вується з метою зменшення його обсягу;

3) пересилання «конверта» у потрібний вузол;

4) «розконвертовування» отриманого «конверта».

Усі ПОП, які проходять через вузли ЕП НБУ, зберігаються в архіві повідомлень (АрхП) вузлів. АрхП — це по суті набір каталогів, де зберігаються «конверти», які оброблялися на вузлі протягом дня незалежно від того, які вони — приготовлені на вузлі, прийняті або транзитні. Протягом доби архів зберігається, як правило, у відкритому вигляді, а потім архівується.

Очевидно, що в архіві вузла зберігаються лише ті дані, які пройшли через нього. Отже, в архіві ЦВ зберігається інформація про міжрегіональні передачі, у РЕВ — міжабонентські внутрішньорегіональні передачі і передачі прийняті/передані в ЦВ.

Інформація архіву ЕП НБУ є розосередженою по мережі (вузлах). Термін зберігання архівів банківських документів здебіль­шого досить значний (залежно від видів документів 2—10 років). Перед розробниками ЕП НБУ постає проблема задовольнити ці вимоги, диференційовано підходячи до строків зберігання даних.

Взаємодія між вузлами ЕП відбувається так. Якщо на вузлі є повідомлення для абонента іншого вузла, то можливі два варіан­ти доставляння цього повідомлення.

1. Якщо вузол є пасивним щодо вузла-адресата, то ПОП уміщується в чергу для даного адресата і буде звідти забране відда­леним вузлом лише після того, коли останній сам установить зв'язок. Отже, із РЕВ ПОП забираються в абонентські вузли (як правило, з ініціативи останніх). На практиці ЦВ та регіональні вузли майже безперервно перебувають на зв'язку, тоді як протя­гом дня є періоди відсутності зв'язку між РЕВ і АВ.

2. Якщо вузол — відправник ПОП є активним щодо вузла-ад­ресата, то він сам установлює зв'язок і передає повідомлення.

На вузлі повідомлення може з'явитися двома шляхами. Пер­ший — у результаті роботи програм агента користувача. У такому разі повідомлення «народжується» на самому вузлі і надходить до вихідного каталога вузла (ОUТРUТ). Другий шлях — коли ПОП доставляється з іншого вузла, тобто надходить по каналах зв'язку. Тоді воно потрапляє до вхідного каталога вузла (INPUT).

Якщо отримане з деякого вузла ПОП транзитне, тобто при­значене для іншого вузла, то після реєстрації його отримання у статистичному журналі, воно надходить із вхідного каталога вуз­ла до вихідного його каталога. Коли отримане повідомлення ад­ресоване локальному користувачеві на цьому самому вузлі, то воно вміщується в каталог вхідних повідомлень відповідного ко­ристувача цього вузла.

Наголосимо, що копії всіх ПОП, що надійшли як для ЛК, так і транзитних, зберігаються в архіві вузла. Крім того, інформація про них уміщається у файл статистики роботи вузла, який являє собою довідник для архіву.

Файл статистики звичайно доступний Адміністраторові вузла й містить такі реквізити: оригінальне ім'я файла повідомлення; від кого і кому повідомлення надіслано (коди вузлів і абонентів відпо­відно відправника та одержувача); дата і час підготовки конверта; дата і час отримання конверта; дата і час підготовки квитанції; да­та і час розкриття конверта; розмір файла в байтах; характеристика руху файла (отримання, транзит, відправлення) і т. ін.

Важливою функцією в ЕП є забезпечення й підтвердження фак­ту доставлення конверта. Тому в ЕП є функція генерації та обліку підтверджень доставлення поштових повідомлень. Такі підтвер­дження формуються лише в кінцевому вузлі-одержувачі. Підтвер­дження формується як файл-квитанція про доставлення ПОП у мо­мент, коли воно потрапляє до вхідного каталогу у вузлі-адресаті. Квитанція формується автоматично програмами АК, якщо в заго­ловку ПОП, яке надійшло, установлено ознаку видачі підтверджен­ня доставлення.

Файл-квитанція за своєю структурою аналогічна файлу повідо­млень і надсилається на адресу абонента-відправника. Облік про­ходження цього файла здійснюється на всіх транзитних вузлах ЕП, а у вузлі — відправнику ПОП підтвердження доставлення реєстру­ється, але до архіву не надходить, оскільки знищується.

У кожному вузлі ЕП кінцевому користувачеві надаються можливості.

1. Формування з будь-яких раніше отриманих або підготовле­них файлів поштових конвертів для їх наступного передавання.

2. Формування ПОП безпосереднім введенням даних із клаві­атури персонального комп'ютера або редагування попередньо сформованих заготовок (телеграми, листи тощо).

3. Розсилання циркулярних повідомлень, а також передавання інформації для групи вузлів.

4. Ведення статистичних файлів та архіву повідомлень у кож­ному вузлі для документування його роботи.

5. Ведення журналів роботи кожного локального користувача вузла із вхідною кореспонденцією.

6. Вибирання даних із поштових конвертів, які доставлені ад­ресатові засобами ЕП.

7. Забезпечення зберігання всієї прийнятої кореспонденції на­віть у разі збігу імен файлів-повідомлень.

8. Можливість формування та видавання підтвердження про обробку поштового повідомлення користувачем-адресатом. (Це квитанція не про доставлення, а про безпосередню обробку — розкриття конверта користувачем).

Зрозуміло, що це дає змогу використовувати ЕП для розв'язування найрізноманітніших функціональних задач і операцій бан­ківської та фінансової діяльності. Насамперед ЕП НБУ використо­вується для забезпечення можливості виконання міжбанківських розрахунків. Саме на базі ЕП НБУ створена й функціонує система - електронних міжбанківських платежів (СЕП) банків України. Нині засобами ЕП користуються, виконуючи такі задачі:

• забезпечення транспортних вимог системи міжбанківсь­ких електронних платежів (пріоритетне завдання ЕП НБУ);

• передавання нормативних, директивних та інших документів НБУ;

• передавання курсів валют;

• передавання та збір статистичних даних;

• передавання директив, запитів, звітів, довідок тощо;

• подання звітів з оформлення заборгованості векселями;

• передавання програмного забезпечення загального та систе­много користування, змін і доповнень до нього та ін.

За допомогою ЕП НБУ може бути створена така, що охоплює всю країну, система масових електронних платежів із викорис­танням електронних грошей.

У кожному вузлі ЕП НБУ крім довідника зазначених вузлів існують два масиви нормативно-довідкової інформації (НДІ), які описують специфіку конкретного вузла: його конфігурацію та локальних користувачів.

У файлі конфігурації (NОDЕ.СFG), котрий має структуру, анало­гічну файлу конфігурації DOS (СОNFІС.SУS), задаються поштовий ідентифікатор вузла та інші параметри, які використовують програ­ми агента користувача. Вказується створюваний під час підготовки вузла до роботи в системі ЕП шлях до каталогів локальних користу­вачів вузла. Довідник ЛК вузла (LUSERS.NDE) містить список усіх локальних користувачів даного вузла. Він також створюється під час запуску вузла і може коригуватися адміністратором вузла.

В ЕП обліковуються та аналізуються помилкові та «збійні» ситуації за допомогою спеціальних програмних засобів. Облік і аналіз ведуться в розрізі типів помилок: збої в каналах зв'язку; програмні помилки і відкази обладнання; незадовільна якість ро­боти служби ЕП і т. ін. Файл статистики слугує не лише для ана­лізу, а й для розрахунків із користувачами.

Система ЕП НБУ має понад 2 тис. вузлів (у тому числі 26 РЕВ і 1 ЦВ). Кількість її учасників постійно зростає. Оскільки число кінцевих користувачів на вузлах пошти знаходиться в межах від 5 до 120, загальна кількість користувачів, яким надаються послуги ЕП, перебуває, відповідно, в межах від 2000 х 5 = 10 000 до 2000 х 120 = 240 000.

Обсяги інформації, що їх обробляють Центральний і регіо­нальні вузли, становлять за місяць десятки гігабайт. Швидкість обміну даними між АВ і РЕВ доволі висока і досягає майже 15 000 біт/с, або близько 2 000 байт/с. Така швидкість поки що достатня для ділових повідомлень, але вимоги до неї постійно зростають, тому система постійно розвивається й модернізується, установлюються та відшукуються нові канали зв'язку.

Нині розробляються методи, згідно з якими для передавання даних між вузлами застосовуються радіоканали та оптичні ка­нали, пропускна здатність яких у багато разів більша, ніж у те­лефонних ліній. З'являється можливість передачі мовних фраг­ментів у складі повідомлень ЕП.

За час роботи ЕП як її розробниками, так і користувачами було створено багато різних програм, зорієнтованих на роботу ЕП, на використання й розширення її можливостей.

Зауважимо, що в інформаційно-довідковій службі ЦВ є біб­ліотека таких програм.

Перспективою розвитку ЕП крім поліпшення якісних показ­ників її роботи (скорочення строку доставляння повідомлень, зменшення кількості відказів, можливість підімкнення нових вузлів, збільшення обсягів передавання тощо) є також розробка ча­сткових шлюзів передавання та приймання даних із інших мереж, зокрема й із мережі ІНТЕРНЕТ. Зрозуміло, що при цьому постає проблема додаткових облікових і контрольних функцій, оскільки ЕП НБУ є системою закритого типу й такою, що забезпечує ви­конання специфічних завдань і послуг. Аналогічні проблеми пов'язані зі створенням шлюзу ЕП НБУ на інші поштові системи.

2. Призначення та структура системи міжбанківських електронних платежів НБУ. – (2 питання минулої лекції)

Читайте також:

1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
2. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
3. VІ. План та організаційна структура заняття
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вид заняття: лекція
7. Вид заняття: лекція
8. Вид заняття: лекція
9. Вступне заняття
10. Гігієнічна оцінка заняття з фізичної культури
11. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ
12. Завдання до заняття

Переглядів: 712