Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Лекційне заняття 23

2. Платіжна картка НСМЕП (продовження)

За допомогою платіжних карток з ДКВО можна виконати такі фінансові операції:

• платіж із залишку коштів платіжного додатка картки (у режимі of-line) а платіж з рахунку завантаження (у режимі on-line);

• завантаження платіжного додатка картки з рахунку завантаження (у режимі on-line) а завантаження платіжного додатка картки готівкою (у режимі of-line);

• одержання готівки в іноземній валюті зі своїх картрахунків у касах і банкоматах уповноважених банків-резидентів, які емітували ці картки (у валюті, код якої відповідає додатковому коду валюти платіжного додатка картки).

Емітент може виконувати з картками такі нефінансові операції:

• установлення та оновлення (зміну) терміну дії гаманця та чека;

• установлення та зміну лімітів гаманця та чека;

• розблокування ПІН залишку коштів та ПІН рахунку;

• розблокування платіжного додатка картки, який заблоковано під час порушення технології виконання операції оф-лайн завантаження платіжного додатка картки з рахунку завантаження клієнта [12].

Технологія виготовлення карток НСМЕП для банків - членів НСМЕП передбачає надання замовлення від банку одразу на дві адреси: виробнику карток (Підприємство "Пластик карта", яке отримало відповідну ліцензію від Національного банку) і копію - в Платіжну організацію (зараз ці функції виконує Національний банк). Після узгодження з банком питань, пов'язаних з графічним зображенням його назви і логотипу на картці, виробник карток зобов'язаний протягом двох тижнів виконати це замовлення.

Далі з виготовленими картками виконується процедура ініціалізації та системної персоналізації (при цьому картці присвоюється індивідуальний номер, за яким вона реєструється в системі, і в картку заносяться актуальні версії системних ключів та інші дані). Після чого вже у замовника, виконується банківська персоналізація (в картку записуються банківські ключі та інші дані), J безпосередньо перед отриманням картки клієнтом банку, відбувається банківська персоніфікація картки - в неї записуються його дані.

 

3. Розвиток НСМЕП.

 

За станом на 01.07.2010 членами НСМЕП є 44 установи, з них: 42 банки (включаючи Національний банк України) та 2 небанківські установи. За даними Головного процесингового центру НСМЕП банками-членами НСМЕП встановлено понад 5,3 тис. терміналів, з початку року обороти НСМЕП склали понад 11 млрд. грн.

НСМЕП працює в режимі промислової експлуатації з 2004 року.

Незважаючи на швидке прискорення розвитку електронні платежі в Україні знаходяться на стадії свого становлення.

Найбільшим є відставання України в сфері переведення роздрібних операцій на безготівкові розрахунки. Тому актуальний для банківських установ та клієнтів картковий бізнес установ та клієнтів картковий бізнес розвивається динамічніше, ніж інші сегменти ринку фінансових послуг. Протягом десяти років 11 банків стали членами різних карткових платіжних систем і здійснюють емісію та еквайрінг платіжних карток.

Проте хоча емісія платіжних карток динамічно розвивається, швидко зростають обороти коштів, частка безготівкових платежів у загальному обсязі здійснюваних карткових операцій не перевищує 3 – 4%.

Причому навіть за умови вкладення величезних інвестицій українських банків у розвиток міжнародних платіжних систем принципово змінити цю тенденцію не вдається. Складається враження, що в Україні розв’язується питання автоматизації видачі заробітної плати з використанням карток, а не створюється система безготівкових розрахунків. Не виконується основна функція карткових систем переведення роздрібного грошового обороту в безготівкову форму. Без цього унеможливлюється вирішення завдань, поставлених державою перед ринком безготівкових платежів, а саме:

– зменшення державних витрат на обслуговування готівково-грошового обіг;

– охоплення банківськими послугами переважної частини населення країни;

– розширення сфери використання безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток за рахунок зменшення готівкових платежів;

– збільшення інвестиційних можливостей банківської системи України шляхом залучення коштів населення на рахунки в банках;

– скорочення частки тіньового грошового обороту в економіці країни та поліпшення системи стягнення податків і зборів.

Водночас на світовому картковому ринку картки міжнародних платіжних систем як засіб безготівкових платежів працюють досить ефективно.

Міжнародні карткові продукти (у повній відповідності з їх назвою) повинні обслуговувати інтеграцію нашої країни у світове спів товариство: забезпечувати платежі українців за кордоном і іноземних громадян на території України. Національні карткові продукти можуть і повинні ефективно обслуговувати локальний і національний оборот та мають бути зорієнтовані на обслуговування в Україні дрібних і середніх локальних і національних платежів.

Фактори, які стримують розвиток безготівкових платежів з використанням платіжних карток:

низький рівень купівельної спроможності населення;

– незацікавленість населення у користуванні платіжними картками;

– відсутність кредитних історій фізичних осіб, що стримує розвиток кредитування з використанням платіжних карток;

– незацікавленість торговців у впровадженні безготівкових форм розрахунків (досить високі банківські комісійні, прозорість платежів, додаткові витрати на купівлю та обслуговування термінального обладнання і навчання персоналу);

– недостатньо розвинена інфраструктура обслуговування платіжних карток;

– необхідність значних капіталовкладень для впровадження безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток.

Концепція поширення безготівкових розрахунків з використанням спеціальних платіжних засобів (надалі – Концепція) спрямована на створення необхідних умов для поліпшення структури грошового обігу в Україні шляхом розбудови масових безготівкових платежів з використанням платіжних карток і скорочення частки готівкових розрахунків, створення прозорої фінансової системи, залучення через банківську систему в загальногосподарський обіг значних фінансових ресурсів (готівкових коштів населення та юридичних осіб), забезпечення поступового переходу на безготівкові розрахунки.

Основні цілі Концепції:

розширення сфери використання безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток;

– збільшення інвестиційних можливостей у банківській системі України шляхом залучення коштів населення на рахунки в банках;

– гарантування безпеки здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, у тому числі використання старт-карток;

– зменшення готівкових платежів;

– збільшення зацікавленості населення у використання платіжних карток;

– зменшення витрат, пов’язаних із підтримкою готівкового грошового обігу;

– запровадження нових технологій у системах масових безготівкових платежів;

– запровадження електронної комерції.

З метою визначення подальших стратегічних напрямів розвитку НСМЕП Національним банком України було прийнято Програму розвитку Національної системи масових електронних платежів на 2006 – 2008 роки. Програмою визначені основні завдання та шляхи їх реалізації щодо подальшого розвитку НСМЕП з урахуванням світових тенденцій розвитку безготівкових розрахунків, практики та сучасних моделей функціонування платіжних систем.

 

Для втілення даної програми на сучасному етапі запропоновано:

1) забезпечення функціонального і технологічного розвитку НСМЕП шляхом розробки й затвердження таких платіжних та інформаційних технологій, як операція «розширений платіж» (у тому числі «адресний платіж»), необхідні для реалізації соціальних проектів, операцій у мережі Інтернет (створення Інтернет-терміналів); роботи «групи банків» (з можливостями використання гнучкої системи комісійних); банківських процесингових центрів (на основі автоматизованої карткової системи з делегуванням інформаційних повноважень);

2) підвищення надійності й ефективності функціонування складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП;

3) розширення сфер застосування технологій і складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП за рахунок використання нефінансових додатків «платіжної картки НСМЕП нового покоління» та реалізації таких супутніх проектів:

- «соціальна картка», яка допоможе здійснювати нарахування, виплату й облік соціальної допомоги та інших соціальних виплат малозабезпеченим і незахищеним верствам населення;

- «транспортна картка» (з урахуванням соціальної складової), яка дасть змогу сплачувати за проїзд у громадському транспорті вести облік пасажирів, що мають пільги;

- «студентська картка», котра поєднує функції студентського квитка та банківської платіжної картки із соціальною складовою (для нарахування стипендій, соціальної допомоги, разових виплат студентам). У пілотному проекті впровадження електронного студентського квитка взяли участь НТУУ «Київський політехнічний інститут», Національний транспортний університет, Львівський інститут банківської справи і Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ, Українська академія банківської справи НБУ;

- «митна картка», яка використовуватиметься під час розмитнення вантажів та/або сплати митних платежів;

- «картка водія» – для зберігання інформації про транспортний засіб та його власника, а також для сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху та розрахунків за товари та послуги;

- «електронний паспорт», який у перспективі може замінити звичайний паперовий паспорт громадянина України, а також може містити додаткову інформацію про його власника (ідентифікаційний номер, сімейний стан тощо);

- «картка страхувальника» – вона застосовуватиметься за наявності у громадян страхових полісів;

- «носій електронного цифрового підпису» – як засіб забезпечення особистого підпису громадянина;

- «дисконтна картка» тощо;

4) забезпечення діяльності та розвитку організаційної структури НСМЕП шляхом залучення до роботи в системі нових банків, учасників (банківських процесингових центрів, еквайрингових компаній і технічних еквайрів), залучення до участі у виробництві карток НСМЕП нових підприємств, що мають відповідний сертифікат якості, створення умов для роботи банків у НСМЕП за різними моделями (емітент із делегування інформаційних повноважень, еквайр із делегуванням інформаційних повноважень тощо);

5) вдосконалення та розвиток нормативно-правової бази НСМЕП.

Для розширення функціональних можливостей платіжних та інформаційних технологій НСМЕП НБУ підписано договір про вступ до НСМЕП Центру обслуговування мобільних платежів (ЗАТ «ЦОМП»), як процесингового центру мобільних платіжних інструментів, а також розпочато реалізацію пілотного проекту з упровадження мобільного платіжного інструменту (МПІ) на базі технологій НСМЕП.

Національний банк вважає створення НСМЕП завершальною стадією у побудові системи електронних платежів в Україні. Її особлива роль обумовлюється тим, що важливою проблемою Українських платіжних систем залишається виконання значної частини трансакцій поза офіційними платіжними системами ( мова не лише про тіньовий сектор економіки, а і про розрахунки фізичних осіб, що на 96 % є готівковими).

Загальний технологічний розвиток НСМЕП в Україні потрібно визнати доволі високим і таким, що в цілому відповідає вимогам Комітету з платіжних і розрахункових систем (СРSS) Банку міжнародних розрахунків (ВІS) у Базелі. Однак НБУ має на меті продовжити її вдосконалення. Зокрема, завершуються розробки специфікацій розширених структур представлення інформації за фінансовими операціями, що виконані на термінальному обладнані. Це дозволяє зменшити витрати на модифікацію програмного забезпечення, терміну розробки та витрат на розробку нових фінансових та сервісних додатків у НСМЕП, зменшити обсяги платіжних засобів термінальних пристроїв та інших компонент системи.

 

 


Читайте також:

  1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  2. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
  3. VІ. План та організаційна структура заняття
  4. Вид заняття: лекція
  5. Вид заняття: лекція
  6. Вид заняття: лекція
  7. Вид заняття: лекція
  8. Вид заняття: лекція
  9. Вступне заняття
  10. Гігієнічна оцінка заняття з фізичної культури
  11. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ
  12. Завдання до заняття




Переглядів: 612

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекційне заняття 22 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.