Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Система вищої юридичної освіти в Україні

Контрольні запитання і завдання для самостійного виконання

Висновки

Файлова система Linux має єдину деревовидну структуру, в основі якої лежить кореневий каталог (позначається як /). Система дозволяє встановлювати багато кореневих каталогів. Кожному користувачу виділяється домашній каталог для зберігання особистих даних. Для роботи з файловою системою (файлами і каталогами) в Linux є відповідні команди, які надають консольний інтерфейс.

1. Як позначається кореневий каталог?

2. Що означає запис /home ?

3. Чи можна встановити декілька кореневих каталогів?

4. Що таке домашній каталог і що в ньому зберігається?

5. Хто має доступ до домашнього каталогу?

6. Які команди призначені для навігації файловою системою?

7. Як змінити поточний каталог на вказаний?

8. Яка команда показує повне ім'я каталогу, в якому знаходиться користувач?

9. Яке призначення команди pushd? Яка відміна її від команди cd?

10. Як скопіювати каталог з усім його вмістом?

11. Яка команда створює файл?

12. Які команди призначені для створення і видалення каталогів?

Система юридичної освіти складається з ряду компонентів:

1. Професійний відбір, як цілеспрямована діяльність спеціалізованих навчальних закладів по відбору абітурієнтів, яка полягає у вивченні їх якостей з точки зору придатності для майбутньої професії і виявленні потенційних можливостей подальшого професійного розвитку.

2. Забезпечення засвоєння студентами (слухачами) загальнонаукових, фундаментальних та спеціалізованих правових знань, формування правової та політичної культури, юридичного мислення, сучасного праворозуміння.

3. Прищеплення вмінь, навиків юридичної роботи, знань про особливості діяльності юридичних установ, органів, сприяння втіленню загально-теоретичних положень у практику юридичної діяльності.

4. Удосконалення юридичної кваліфікації, збагачення форм та методів роботи, узагальнення практичного досвіду для задоволення потреб розвитку суспільства.

Юридична освіта базується на певних принципах, серед яких необхідно зазначити такі:

1. Безперервність та поступове ускладнення навчального процесу. Безперервність полягає у тому, що кожна навчальна дисципліна є логічним продовженням попередньої. Наприклад, вивчення окремих галузей права починається після засвоєння курсу теорії держави і права. Кримінальний процес вивчається слідом за кримінальним правом, цивільний процес - після цивільного права. Щодо ускладнення процесу навчання, то воно виявляється у поступовому переході від засвоєння первинних понять про державу та право (дефініції держави, 'права, правої норми і т.п.) до розгляду концепцій права, сучасних проблем тої чи іншої юридичної науки.

2. Поєднання загальних та спеціалізованих знань у процесі навчання. Всім студентам юридичних закладів даються знання, необхідні для юриста будь-якого профілю, які складають базову основу юридичної освіти. Разом з тим, з урахуванням характеру майбутньої спеціалізації випускників, їхні знання цілеспрямовано поглиблюються у відповідних галузях права: для експертів-криміналістів - спеціалізовані знання у галузі криміналістики, для слідчих- у галузі кримінального процесу, судової медицини, судової психіатрії, бухгалтерії, для адвокатів та юрисконсультів - у галузі цивільного права та процесу, господарського права та арбітражу.

3. Поєднання теоретичного та прикладного у юридичному навчанні. Виявляється в апробації теоретичних положень на практиці, у максимальному наближенні юридичного навчання до життєвих реалій, у вирішенні конкретних ситуацій за допомогою та урахуванням фундаментальних досліджень сучасної юридичної науки.

4. Творчий підхід до розв'язання наукових проблем та практичних ситуацій. Прищеплення студентам почуття зацікавленості до нового, прагнення до творчого пошуку шляхів розв'язання визначених завдань на основі глибокого осмислення правових та інших соціальних явищ, з використанням сучасної методології. Виховання нетерпимості до догматизму та схоластики.

Відносно процесу функціонування системи юридичної освіти, як складного та багатогранного явища, можна визначити групу загальноосвітніх та додаткових принципів, які виходять з вимог чинного законодавства України2 та розкривають методологію правового навчання. Це принципи гуманізму, демократизму, незалежності освіти від політичних партій, науковості, комплексного підходу, вимогливості, звітності, спадкоємності, періодичності контролю та інші.

В сучасних умовах завдання юридичної освіти полягають в тому, щоб дати студентам повноцінні юридичні знання з навчальних дисциплін в обсязі програми, прищепити їм навички умілого застосування теоретичних положень у ході практичної діяльності, сформувати у студентів переконаність у тому, що із закінченням навчального закладу не закінчується процес пізнання, що тільки безперервне удосконалення своїх знань, збагачення їх досягненнями теорії та практики - ключ до успіху у діяльності кожного юриста.

Проблемна ситуація — це ускладнення або завдання, яке може вивести учня на формулювання проблеми. Йдеться про те, що це, очевидно, таке ускладнення (завдання), коли пошук шляхів виходу з нього призводить до формулювання проблеми.

Проблема — це об´єктивне питання, яке виникає в ході пізнання або цілий комплекс питань, розв´язання яких становить значний практичний чи теоретичний інтерес.

Структура проблемного вивчення матеріалу включає такі етапи і в такій послідовності:

· створення проблемної ситуації;

· формулювання проблеми;

· розробка робочих гіпотез;

· перевірка робочих гіпотез;

· аналіз результатів перевірки робочих гіпотез, формулювання висновків;

· повернення до проблемної ситуації.

Основні достоїнства проблемного навчання полягають у тому, що воно розвиває розумові здібності учнів як суб'єктів учіння; викликає у них інтерес до учіння і відповідно сприяє виробленню мотивів і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; пробуджує їхні творчі нахили; має різнобічний характер; виховує самостійність, активність і креативність учнів; сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості, спроможної вирішувати майбутні професійні та життєві проблеми.

У пpoблeмнoмy нaвчaннi видiляють:

· проблемний виклaд мaтepiaлy;

· нaвчaння yчнiв poзв'язyвaнню пpoблeм (пpoблeмнe зacвoєння мaтepiaлy тa фopмyвання кyльтypи пiзнaвaльнoї дiяльнocтi);

· мeтoди пpoблемнoгo нaвчaння (eвpиcтичний, дocлiдницький, пpoблемного виклaдy мaтepiaлy, poльoвиx iгop).

Проблемне викладання-учіння складається з таких етапів діяльності суб'єктів дидактичного процесу:

· організації проблемної ситуації;

· формулювання проблеми;

· індивідуального або групового вирішення проблеми суб'єктами учіння;

· верифікації (перевірки, тлумачення і систематизації) отриманої інформації;

· використання засвоєних знань у теоретичній та практичній діяльності.

Проблемне навчання має і певні недоліки. Його не завжди можна використовувати через складність матеріалу, що вивчається, непідготовленість суб'єктів навчального процесу. Останній аспект набуває особливої вагомості на сучасному етапі розбудови української держави. Це пов'язане, по-перше, зі спадом мотивації педагогічної діяльності вчителів, по-друге, зі зниженням рівня мотивації навчально-пізнавальної діяльності молоді, по-третє, з кризою в соціально-економічній сфері в Україні взагалі та в освітній сфері зокрема. Напевно, виправдовує себе комплексне використання традиційного та проблемного навчання, які взаємно доповнюють одне одного і компенсують недоліки.

Юридичну практику слід відрізняти от юридичної освіти і від юридичної науки, хоча вони знаходяться в органічній взаємодії і взаємовпливі.

Завдання професійної юридичної освіти - навчити студентів юридичної технології, умінню розібратися в структурі юридичного (позитивного) права, способах юридичної техніки, рішенню на цій основі питань юридичної кваліфікації. Навчання юридичної техніки і технології надзвичайно важливе, оскільки обумовлене соціальним призначенням юридичної професії. Проте головна мета полягає у формуванні світоглядної позиції юриста, яка грунтується на сприйнятті, усвідомленні, осмисленні всього багатства юридичної думки і правового досвіду, накопиченого людством.

В Україні склалася специфічна університетська система підготовки юристів широкого профілю, яка одноманітно реалізується в різних університетах, академіях, інститутах. Єдність цієї системи не руйнується існуванням спеціальних навчальних закладів, головним чином в системі МВС або СБУ і інших відомств.

Система юридичної освіти в України включає в себе державні і недержавні (приватні) юридичні освітні заклади. Фахівці для здійснення дердавно-владних функцій (працівники прокуратури, судів і інших органів юстиції) готуються в основному в державних вузах. Підготовка фахівців для сфери приватного права, працівників юридичних служб, комерційних організацій ведеться в державних і приватних вузах. Вузи міністерств і відомств готують професіоналів для специфічних сфер державної діяльності (МВС, СБУ, МЗС).

Історично склалося декілька правових шкіл в Україні (Харківська - на базі Національної юридичної академії, Київська - на базі юридичного факультету Національного університету ім. Т.Г.Шевченко, Львівська, - на базі юридичного факультету Львівського університетаїм. И.Я. Франко, Одеська - на базі юридичного факультету Одесськогоуніверситета ім. И.И. Мечникова).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Найбільш важливі каталоги файлової системи Linux	\|	Спеціалізація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.