• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Закріплення вивченого матеріалу

Висновки

Погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх

Правові наслідки судимості, які настають для дорослих осіб, повністю поширюються і на осіб, які вчинили злочин до досягнення вісімнадцятирічного віку (ст.88 КК).

Судимість у осіб, які вчинили злочин до досягнення вісімнадцятирічного віку, погашається відповідно до положень, визначених у ст.108 КК. Для таких осіб встановлені значно коротші строки погашення судимості, ніж для дорослих.

Дострокове зняття судимості щодо осіб, які до досягнення вісімнадцятирічного віку вчинили злочин невеликої або середньої тяжкості, законом не передбачене, оскільки її тривалість і так невелика.

Дострокове зняття судимості у особи, яка вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин у віці до вісімнадцяти років і відбула за нього покарання у виді позбавлення волі, допускається за наявності двох підстав (умов):

1) особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення;

2) спливло не менше половини строку погашення судимості, зазначеного в пунктах 3 та 4 ч.2 ст.108 КК.

Порядок зняття судимості та наслідки зняття судимості у осіб, які вчинили злочин у віці до досягнення вісімнадцяти років, такі ж, як і в осіб, що вчинили злочин у повнолітньому віці.

Положення ч.5 ст.90 КК про перерив строків погашення судимості у випадку вчинення нового злочину повністю поширюються і на осіб, які вчинили злочин до досягнення вісімнадцятирічного віку.

Неповнолітні є окремою групою учасників кримінального права, що обумовлене специфікою даної групи осіб.

Злочинам неповнолітніх властиві свої індивідуальні особливості пов’язані в першу чергу з тими фізіологічними і психічними особливостями, які властиві даній категорії осіб. Іноді у неповнолітніх присутні мотиви і мета не властиві дорослій злочинності це такі як інтерес, бажання виділиться серед своїх однолітків, злочинна романтика.

Оскільки головними детермінантами злочинних проявів неповнолітніх є недоліки виховання і вплив середовища, суспільство вимушено певну частку відповідальності брати на себе або покладати її на малі соціальні групи і конкретних осіб, що не забезпечують належне виховання або що зробили прямий негативний вплив, пом’якшуючи кримінальну відповідальність самих правопорушників.

Саме у зв’язку з цим з’явилися відмінності в призначенні покарання неповнолітнім і виникнення порядку звільнення їх від кримінальної відповідальності. При виділенні в окремий розділ положень щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх законодавець керувався тим, що неповнолітній через свій фізичний, етичний і духовний розвиток не може повною мірою відповідати за свої вчинки і тому види покарань більшою мірою орієнтовані на виховну дію і відображають умови життя неповнолітнього в суспільстві.

1. Вміти давати відповіді:

1. Причини розпаду СРСР.

2. Загострення економічних проблем.

3. Соціальні конфлікти.

4. Спроби політичних реформ в СРСР.

5. Етапи розпаду СРСР.

6. Спроба державного перевороту 1991 р. і Україна.

7. Значення референдуму 1.12.91.

2. Вміти аналізувати: Місце України в складі СРСР.

В чому виявились кризові явища в економіці у другій половині 80-х – на початку 90-х рр., їх причини.

Процеси «Гласності» та українське національне відродження.

Історичне значення «Декларації про державний суверенітет», перегляд місця України в складі СРСР.

Історичне значення «Декларації про державну незалежність».

1. Робити доповіді: «Українські політичні партії другої половини 80-х років, їх роль в процесах демократизації та здобутті незалежності».

Література:

Основна:

Бойко О.Д. Історія України: Посібник. - К., 2002.

Бойко О. Історія України у XX столітті (20 - 90-ті роки). - Ніжин, 1994.

Історія України: Навчальний посібник / Під ред. В.А. Смолія. - К., 2000.

Остафійчук В. Ф. Історія України:сучасне бачення.-К.,2008

Світлична В.В. Історія України. - К.; Л., 2003.

Додаткова:

Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946 - 1980-ті рр.). - К., 1999.

Бойко О. Історія України у ХХ столітті (20–90-ті рр.). - Ніжин, 1994.

Британ В.Т. Здобуття Україною державної незалежності. Успіхи та труднощі її сучасного розвитку (1985-2000 рр.) // Грані. - 2000. - № 2 (10).

Читайте також:

1. III. Повторення вивченого матеріалу.
2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
4. IV. Вивчення нового матеріалу.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IV. Виклад інформаційного матеріалу
7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
8. IV. Закріплення й узагальнення знань
9. IV. Подання нового матеріалу
10. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
11. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
12. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.

Переглядів: 704