Фізичний розвиток – це процес зміни форм і функцій організму людини протягом її індивідуального життя.

Фізична культура. Відповідно до статті 1 закону України “Про фізичну культуру і спорт” фізична культура – це “ складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-виховних та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості”.

Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби, взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру.

В особистому аспекті фізична культура є тією частиною загальної культури людини, яка виражається ступенем розвитку її фізичних сил і рухових навичок та здоров’я. Впливаючи на біологічну сферу людини комплексом засобів і методів фізична культура неминуче впливає на інтелектуальну, емоційну, духовну сфери особистості в силу єдності та взаємообумовленості функціонування матеріального і духовного в людини.

З матеріальною культурою фізична культура пов’язана процесом рухової діяльності, яка є її головним змістом, що матеріалізується у фізичних якостях людини. Крім того, вона спирається на матеріальну базу ( спортивні снаряди, інвентар, майданчики, зали та ін.)

З духовною культурою фізична культура пов’язана наукою, спортивною етикою, естетикою, тощо.

Показниками стану розвитку фізичної культури є :

- рівень здоров’я, фізичного розвитку та підготовленості різних верств населення;

- ступінь використання фізичної культури в різних сферах діяльності;

- рівень розвитку системи фізичного виховання;

- рівень розвитку самодіяльного масового спорту;

- рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами;

- рівень впровадження у фізичну культуру досягнень науково технічного прогресу;

- відображення явищ фізичної культури у творах мистецтва і літературі;

- матеріальна база;

- рівень спортивних досягнень.

Фізичний розвиток характеризується змінами показників, які можно умовно поділити на три групи:

- показники будови тіла, які свідчать про морфологічні зміни тіла людини;

- показники розвитку фізичних якостей, що характеризують зміни рухових функцій;

- показники здоров’я що відзеркалюють функціональні зміни систем організму людини.

Фізичний розвиток – це природний процес, головною передумовою якого є природні життєві сили, що передаються за спадковістю.

Цей процес підпорядкований об’єктивним законам природи і успішно управляти ним можна лише знаючи ці закони і керуючись ними. Залежно від умов і факторів, що впливають на фізичний розвиток, він може бути всебічним і гармонійним, або обмеженим і дисгармонійним. Знаючи і вміло використовуючи об’єктивні закономірності фізичного розвитку людини, його можна спрямувати в оптимальному для особи суспільства напрямку, забезпечити гармонійне вдосконалення форм і функцій організму, підвищити працездатність, “ відсунути” час природного старіння.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Предметом теорії фізичного виховання є загальні закономірності функціонування і розвитку фізичного виховання.	\|	Дидактика— це галузь педагогіки, що містить теорію освіти й навчання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.