• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Форми виборчої агітації.

Підготовка передвиборчої пропаганди.

Існує ще один вид реклами - пропагандистська. Тут йдеться про приховану рекламу. Рекламою на Заході називається сплачене оголошення від імені відомого спонсора. Коли спонсор ховається, але публікацію оплачує, - це свідчить про приховану рекламу. В нашій практиці це чомусь називається ПР.

Пропаганда є одним з основних засобів політичної маніпуляції. На відміну від реклами, вона не обмежена жорсткими тимчасовими рамками та її важко виявити. Ми натикаємося на неї щодня, але не завжди це помічаємо.

Як працює пропагандистська машина?

Саме слово "пропаганда" вже несе в собі негативний відтінок. Багато в чому це пов'язано з одним з " батьків" сучасної пропаганди І. Геббельсом. Вираз "геббельсівська пропаганда" носить відверто лайливий характер. Але навіть без цього епітета вона підсвідомо асоціюється з нацистською пропагандистською машиною.

Потужність цієї зброї була дійсно велика. Гітлер писав у "Майн Кампф": "За допомогою вмілого й тривалого застосування пропаганди... можна представити народу навіть небо пеклом і, навпаки, найубогіше життя представити раєм".

Пропаганду не можна порівнювати з рекламою, оскільки "пропаганда прагне викликати швидше колективні, ніж індивідуальні дії". В цій суті її слід відрізняти від реклами, оскільки реклама прагне впливати на індивідуальні дії. В пропаганді ж навпаки робляться спроби створити певне переконання і добитися дії відповідно до цього переконання... Природно, що пропаганда, маючи такий характер, спрямована на те, щоб покласти край дискусії та міркуванню.

За Блуммером є три основні способи досягнення пропагандою своєї мети:

Підтасовування фактів і надання хибної інформації. (Про різні прийоми вже було сказано вище.)

Використання внутрішньогрупових і позагрупових установок. (Це дозволяє відтворити, наприклад, технологію створення "образу ворога".)

Використання емоційних установок і стереотипів, якими люди вже володіють, шляхом вибудовування асоціацій між цими установками та задачею пропагандиста. В цьому випадку пропагандистський заклик "впаде" на сприятливий ґрунт.

У певному сенсі пропаганда приречена на існування в сучасному суспільстві, оскільки натовп не сприймає раціональних аргументів .' Таким чином, пропаганда перш за все впливає на емоції людей. Отже, сама природа пропаганди така, що вона досягає своєї мети впливаючи, перш за все, на емоції людей. Але дуже важливо, на які саме емоції вона впливає. Тут криється відмінність між позитивною і негативною пропагандою.

Позитивна пропаганда не допускає обману та приховування фактів. В цьому її відмінність від негативної. І, нарешті, найголовніше: в чиїх інтересах здійснюється пропагандистський вплив, яку мету він переслідує? Це питання є ключовим. Всі суперечки навколо пропаганди й того, чиї ж інтереси вона виражає, підводять нас до проблеми співвідношення приватного (корпоративного) інтересу та інтересів суспільства. Коли ці інтереси співпадають, то ситуацію можна вважати ідеальною. Якщо вектори інтересів направлені в протилежні сторони, то, певна річ, пропаганда несе шкоду суспільству. Більш того, пропагандист вимушений іти на свідомий обман, щоб приховати реальні наслідки тих дій, до яких він закликає людей.

Сюди можна віднести, наприклад, тютюнові кампанії, що створюють привабливі, сміливі іміджі, які переконують споживачів, що сигарети такої марки палять тільки "круті хлопці". Про шкоду куріння попереджає хіба що сиротливий напис "Міністерство охорони здоров'я попереджає - куріння небезпечне для вашого здоров'я". Але "крутий імідж" діє сильніше. Компанії не йдуть на відвертий обман, вони лише замовчують наслідки куріння. Тим часом статистика надає досить тривожні цифри. Але хто читає статистику?

Передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Право вести передвиборну агітацію мають місцеві організації партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, а також кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови,

зареєстровані відповідною територіальною виборчою комісією для участі у місцевих виборах.

По-перше, щодо строків проведення агітації: місцева організація партії, кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови мають право розпочати свою передвиборну агітацію з дня, наступного за днем прийняття відповідною територіальною виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів. Ведення передвиборної агітації до початку і після закінчення встановлених вище строків забороняється. По-друге,передвиборна агітація здійснюється в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України. Слід зазначити, що офіційні повідомлення в період виборчого процесу про дії кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією та законами України, підготовлені у порядку, визначеному Законом України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" не є передвиборною агітацією.

Такі офіційні повідомлення не повинні містити коментарів агітаційного характеру.

Існують такі форми здійснення агітації:

1) шляхом проведення зборів, зустрічей з виборцями, мітингів, демонстрацій, процесій, публічних дебатів, дискусій та інших масових заходів;

2) шляхом розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів;

3) через засоби масової інформації;

4) в інших формах, що не суперечать Конституції та законам України.

По-третє, усіх цікавить питання: «За які кошти проводиться агітація?» Згідно вище зазначеної статті закону передвиборна агітація здійснюється за рахунок і в межах коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, та коштів власних виборчих фондів кандидатів, місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, при цьому з додержанням принципу рівних умов та можливостей(наприклад, надання однакового ефірного часу по телебаченню). Використання коштів з інших джерел для даних цілей забороняється.

Обмеження щодо ведення передвиборної агітації.

Участь у передвиборній агітації забороняється:

1) іноземцям, особам, які мають подвійне громадянство, та особам без громадянства;

2) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого

самоврядування, правоохоронним органам і судам;

3) у робочий час посадовим та службовим особам органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом у депутати чи кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови;

4) командирам військових частин та їх заступникам серед своїх підлеглих, крім випадків, коли відповідна особа є кандидатом у депутати чи кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови;

5) членам виборчих комісій протягом строку повноважень відповідних виборчих комісій.

Кандидатам у депутати, кандидатам на посади сільського, селищного, міського голови, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), забороняється у робочий час залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов’язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб, службовий транспорт, засоби зв’язку, устаткування, приміщення, інші об’єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації. Розповсюдження у будь-якій формі агітаційних матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства та розпалювання міжетнічної, національної, релігійної та расової ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, не допускається. Забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах цінних паперів, кредитів, лотерей, товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора політичної партії, місцева організація якої є суб’єктом виборчого процесу, або інших агітаційних матеріалів, за умови, що вартість таких товарів не перевищує п’яти відсотків мінімального розміру заробітної плати) та інших матеріальних цінностей або робіт чи послуг.

Не допускається включення в інформаційні телерадіопрограми агітаційних матеріалів місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах,кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови не допускається.

Передвиборна агітація у засобах масової інформації усіх форм власності, що ведеться за рахунок коштів виборчих фондів, здійснюється на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу та одиницю друкованої площі.

Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації встановлюються відповідними засобами масової інформації не пізніш як за 40 дні в до дня виборів у розмірі, який не може перевищувати середньоарифметичного значення ціни за комерційну рекламу (рекламу, розповсюдження якої має на меті отримання прибутку) за перші три квартали року, що передує року проведення чергових місцевих виборів. При цьому засоби масової інформації можуть розрахувати такі окремо для робочих днів і окремо для вихідних та святкових днів, а також окремо для різних за кількістю потенційної аудиторії періодів ефірного часу чи друкованої площі, розцінки не можуть змінюватися протягом виборчого процесу. Засіб масової інформації не може надавати знижки чи встановлювати надбавки на оплату друкованої площі чи ефірного часу суб'єктам виборчого процесу. Засоби масової інформації, зареєстровані в строки, що не дають змоги визначити середньоарифметичне значення ціни за комерційну рекламу відповідно до абзацу першого цієї частини, встановлюють розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу на підставі даних за весь період їх діяльності в порядку, встановленому абзацом першим цієї частини. Розміри розцінок таких засобів масової інформації не можуть перевищувати розмірів розцінок відповідно газети "Голос України" (для друкованих засобів масової інформації) та Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України (для телерадіоорганізацій).

Засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу одному кандидату, місцевій організації партії, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на тих же умовах іншому кандидату, місцевій організації партії, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, на відповідних місцевих виборах. Засіб масової інформації може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі кандидату, місцевій організації партії лише в разі, якщо надані для поширення матеріали містять відомості

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Акредитив та його форми
5. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
6. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
7. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
8. Безособові дієслівні форми на –но, -то
9. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
10. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі
11. Бланки, форми і штампи
12. Бюджетне фінансування видатків, його принципи, форми і методи

Переглядів: 1403