МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Податкова система ЄС та види податків.Міжнародний договір Місце МД в системі джерел податкового права ЄС визначається значенням зовнішньої торгівлі для розвитку економіки держав-членів і ЄС в цілому, а також їх участю в міжнародному поділі праці. Найбільший вплив на регулювання податкових відносин мають: 1) Установчі договори, які містять норми прямої дії та ті податкові положення на основі яких приймаються регламенти і директиви Ради із податкових питань, а також складається практика Суду Єсп; 2) Двосторонні договори про уникнення подвійного оподаткування (закріплені принципи і механізмвзаємного обліку податкових платежів). Наявність проблеми подвійного оподаткування обумовлена особливостями податкового законодавства держав, в силу чого один і той же платник податку може двічі сплачувати податок, оскільки за правом країни, громадянином якої він є, і за правом країни, на території якої він отримав прибуток, він розглядається як платник податку і підлягає оподаткуванню відповідно до національного податкового законодавства. Двосторонні договори покликані вирішити цю проблему. 3) Конвенція про уникнення подвійного оподаткування у зв’язку із корегуванням (уточненням розмірів) прибутку асоційованих підприємств. Конвенція підписана у 1990 р. 12-ма державами-членами ЄС отримала назву Арбітражної конвенцій, оскільки передбачала арбітражну процедуру розгляду спорів, що виникають у зв’язку із подвійним оподаткуванням взаємопов’язаних компаній, що знаходяться в різних державах-членах ЄС.
Правова доктрина ЄС – це умовне поняття, що являє собою сукупність теоретичних уявлень про цілі, принципи і правові форми європейської інтеграції. У процесі формування європейської правової системи функцію доктрини сьогодні виконують експертні заключення провідних європейських спеціалістів,яких запрошують до спеціальних комітетів і комісій ЄС з метою аналізу діючого законодавства і підготовки рекомендацій для визначення принципів і змісту нових актів ЄС. Одним із наважливіших принципів, визначених на рівні експертів і рекомендованих органам ЄС, був висновок про неможливість уніфікації податкового законодавства держав-членів ЄС і доцільності його гармонізації. Спираючись на цей принцип було визначено конкретні цілі і принципи податкової політики ЄС.
Податкова система ЄС – сукупність обов’язкових платежів податкового характеру, що стягуються до бюджету Співтовариства. Поняття податкової системи ЄС в нормативних актах не визначається, а в науковій літ-рі про податки як правило говориться як про найважливіше джерело формування «власних ресурсів» ЄС. З моменту утворення ЄЕС та Євратомфінансувались як люба ММО, за рахунок внесків держав-членів (ст.200 Договору про ЄЕС). Жодних автономних податкових джерел формування бюджетів не передбачалось. По іншому склалось в ЄСВС, Договір про заснування якого (1951 р.)визначав два власних джерела формування бюджету: 1) позики, розміщені на ринку (ст.49); 2) податок із продажу вугілля та сталі, а також їх похідних в державах-членах ЄСВС. Податок на відміну від позики – постійне джерело формування бюджету. Відповідно до ст.50 Договору про ЄСВС він щорічно стягуєтьсяіз продажу вугілля і сталі відповідно до їх середньої вартості за ставкою не вище 1%, якщо вища ставка не встановлена Радою. Податок розраховувався в одиницях Європейського платіжного союзу, прив’язаних до золотого вмісту доллара США. Це було зроблено для того, щоб уникнути ситуації, коли при спільній податковій ставці різниця в курсах національних валют держав-членів може привести до різних за розмірами податкових платежів виробників вугілля і сталі. Принципові зміни відбулися коли, Рішенням Ради №70/243 від 21 квітня 1970р. встановлювалась структура системи власних фінансових ресурсів Співтовариств: 1) сільськогосподарські податки, які стягуються в ЄС; 2) митні збори, що стягуються на зовнішніх кордонах ЄС; 3) процентні відрахування від ПДВ, що збирають держави-члени. Була зроблена спроба відмовитись від внесків держав-членів до бюджету ЄС, що мало вирішити ряд проблем (ряд держав були невдоволені тим, що їх фінансові вигоди від участі в ЄС значно менші ніж їх грошові внески в бюджет СП-в). Уже в 1985 р. Рішенням Ради, що вносило зміни в Рішення 1970р., було встановлено четверте джерело «власних ресурсів» - фіксований відсоток (не більше 1.335) від ВНП держав-членів, що перераховується до бюджету ЄС. Іноді його називають прямим податком на доходи держав. Але це не вірно. Цей обов’язковий платіж не має податкової природи, і при всьому його значенні з точки зору фінансів ЄС не є частиною податкової системи ЄС, а тому розглядати його не будемо. Податкову систему ЄС можна представити у вигляді наступної класифікації податкових платежів: 1) сільськогосподарські податки; 2) митні збори; 3) ПДВ (процентні відрахування); 4) Прибутковий податок із фізичних осіб, що працюють в органах і апараті ЄС.
Сільськогосподарські податки охоплюють наступні види обов’язкових платежів[1]: a) податок на імпортовану та експортовану с/г –ку продукцію із (в) держави-не члена ЄС; b) податок на цукор, що сплачують компанії-виробники цукру в державах-членах ЄС; c) податок на ізоглюкозу, що сплачується поряд із плодатком на цукор. Податок на імпортовану та експортовану с/г –ку продукцію є засобом проведення єдиної с/г-ї політики і власне джерело бюджету Співтовариств. Його суть можна розкрити на прикладі податку на імпорт зерна: податок стягується із імпортованого зерна, якщо світові ціни нижче цін, що пропонують виробники зернових культур держав-членів ЄС. Податок являє собою різницю суми між ціною виробників ЄС і ціною імпортного зерна. Таким чином забезпечується дохід до бюджету, захищаються інтереси виробників ЄС і спільний ринок зернових культур. Податок на експортоване зерно являє собою різницю між світовими цінами (які вищі цін ЄС) і узгодженим рівнем цін у Співтовариствах і має на меті, окрім доходів до бюджету, утримувати держави-члени в рамках єдиної с/г-ї політики. Сільськогосподарські податки можуть використовуватись для введення обмежень на введення обмежень на в-во окремих видів продукції.
Митні збори виконують в основному протекціоністську функцію і мають дві основні форми: 1) антидемпінгові мита; 2) компенсаційні мита Митні збори встановлюються на зовнішніх кордонах ЄС по відношенню до імпортованих та експортованих товарів і визначаються із врахуванням наступних характеристик: а) тарифікації товарів; б) походження товарів; в) кількості товарів; г)митній вартості товарів; д) тарифної ставки. Походження і митна вартість визначаються в Митному кодексі ЄС, тарифні ставки встановлюються Єдиним митним тарифом ЄС.
Податок на додану вартість (ПДВ). У Франції 1954 року,коли податок на додану вартість (ПДД) впершебув прийнятий,він був розцінений просто як ще один податок з обігу або на споживання і не привернув увагу інших країн. Тільки з 1962 року після публікації двох звітів, замовлених Комісією, яка рекомендувала запровадити його всім державам- учасницям, стало зрозумілим його значення для Спільноти.
Фінансові надходження від ПДВ складають одне із основних джерел формування бюджету ЄС. Наявність ПДВ в податковій системі держави є обов’язковою умовою приєднання до ЄС. Доходи, що поступають від ПДВ до бюджету ЄС являють собою встановлену рішенням Ради єдину відсоткову надбавку до ставки ПДВ в державах-членах. Об’єкт оподаткування визначається інтеграційним законодавством. ПДВ – основний вид непрямих податків, узгоджене регулювання якого в рамках ЄС є необхідною умовою спільного ринку. Тому було створено єдиний правовий механізм його функціонування. Правову основу ПДВ складають: а) Договір про ЄС (ст.95-99, ст.90-93); б) Директиви Ради про ПДВ; в) Рішення СЄСп з питань , пов’язаних із застосуванням ПДВ.
Спеціальна директива від 15.05.2002 р. ставить за мету модернізацію нинішніх правил щодо ПДВ з урахуванням розвитку електронної торгівліта визначення чіткого й передбачуваного регульованого середовища для всіх постачальників у та поза межами Європейського Союзу. Читайте також:
|
||||||||
|