Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Професіограма та психограма професії

Етапи психологічної професіографії.

Перший етап. Ознайомлення з особливостями трудової діяльності. Професіографічний, отже, на підставі спостережень, вивчення документів, акцентування і бесіди зі спеціалістами.

Другий етап. Виділення операцій. Складання схем, які характеризу­ють інформаційну структуру операції. Орієнтовна кількісна характери­стика деяких особливостей операції.

Третій етап. Детальний аналіз операції з виділенням складових її психофізіологічних елементів. Складання алгоритму операції в різних формах (опис, кінематичний графік тощо).

Четвертий етап. Проведення психофізіологічних досліджень трудо­вого процесу. Експериментальна оцінка окремих елементів процесу.

П'ятий етап. Експериментальна оцінка рівнів розвитку професійно-важливих якостей. Визначення нижнього порогу розвитку здібностей, нижче якого людина є професійно непридатною.

Шостий етап. Узагальнення матеріалу та підготовка рекомендацій, які спрямовані на підвищення ефективності праці, підбір і правильне розмі­щення кадрів на виробничій ділянці.

 

Цілеспрямоване вивчення тих або інших аспектів праці людей, що підлягають раціоналізації й оптимізації, припускає споконвічне одержання комплексного знання про професію в цілому, необхідне для вирішення різних науково-практичних завдань. Оптимальна інтеграція знання про професію як складне соціальне явище забезпечується при виділенні суб'єкта як її системоутворюючого фактору.

Емпіричне вивчення професій у психології праці, розпочате в 1930-х рр., в 1970- х рр. знайшло методологічну завершеність. В 1930-х рр. ця робота проводилася у двох основних напрямках. Перше припускало докладний опис і психофізіологічний аналіз професій для рішення завдань профвідбору, профконсультації, профнавчання, раціоналізації робочого місця, профілактики стомлення. Другий напрямок орієнтувався на класифікацію професій з метою їхнього проектування. Сформовані прийоми й принципи оформилися в спеціальний підхід – професіографію, під якою розуміють описово-технічну й психофізіологічну характеристику різних видів професійної діяльності. У результаті професіографії складаються професіограми – зведення знань (соціально-економічних, технологічних, психофізіологічних) про професію й організацію праці, а також психограми професій. Психограма – психологічний "портрет" професії, представлений групою психологічних функцій, актуалізуємих даною професією.

Деякі дослідники думають, що психограма повинна відповідати більше твердим вимогам, а саме: 1) відбивати необхідні властивості, пропоновані до будь-якого середнього працівника; 2) відбивати бажані властивості, що визначають можливість досягнення вищого рівня професіоналізму.

А.К. Маркова у визначенні робочих понять професіографії акцентує увагу на суб'єкті праці як системоутворюючому факторі професії: професіограма (що включає в себе й психограму) – це узагальнена модель успішного фахівця в даній області; це науково обґрунтовані норми й вимоги професії до якостей особистості фахівця, які дозволяють йому ефективно їх виконувати; психограма – опис психологічної діяльності людини і її якостей, симетричних об'єктивної діяльності, але не співпадаючих з нею. Психограма відбиває соціальну норму професій.

У цілому можливі різні підходи до вивчення професій і побудові їх професіограм:

– комплексний (ураховується широке коло характеристик: соціальних, технологічних, медичних, гігієнічних);

– аналітичний (аналіз узагальнених нормативних і морфологічних показників структури професії).

А.К. Маркова пропонує задачно-особистісний підхід, при якому спочатку виділяють одиниці діяльності (за типами модулів). Основою модуля є певне професійне завдання, пов'язане з особистісними якостями суб'єкта. Таким чином, одна частина модуля включає об'єктивні професійні завдання, професійні знання, уміння, результати праці, друга частина модуля – психологічні характеристики суб'єкта, необхідні для виконання об'єктивних завдань, знання, психологічні дії, особистісні якості й ін. Прикладом реалізації задачно-особистісного підходу може служити професіограма державного службовця. Наведемо фрагмент її елементів.


Читайте також:

  1. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  2. Аспекти незалежності аудиторської професії
  3. Аспекти незалежності аудиторської професії.
  4. ВИМОГИ ПРОФЕСІЇ ДО ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХІВЦЯ
  5. Виникнення професії архітектора
  6. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  7. Готовність до свідомого вибору професії
  8. Дотримання принципу поваги до адвокатської професії в публіцистичній діяльності адвоката
  9. Еміль Дюркгейм(1858-1917 рр.) - видатний французький соціолог, фундатор соціології як науки, як професії і як предмета викладання
  10. З історії розвитку педагогічної професії
  11. Загальна структура інженерної професії.
  12. ІV. Психологічні вимоги професії до працівника




Переглядів: 6297

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методика психологічної професіографії | Можна виділити декілька підходів і відповідно типів професіограм.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.