• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Список використаної літератури

План

Дидактична мета та завдання

Ключові поняття

Тема 7. Соціальні служби для молоді та їх діяльність на різних рівнях

Молодь, соціальні служби для молоді, Центри соціальних служб для молоді, спеціалізовані соціальні заклади.

1. визначити основні завдання роботи соціальних служб для молоді;

2. визначити підпорядкованість, фінансування, завдання, функції соціальних служб для молоді.

Виховна мета:

Виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.

1. Поняття соціальних служб для молоді
2. Підпорядкованість, фінансування, завдання, функції соціальних служб для молоді

1. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06.2001 р.

2. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 р.

3. Закон України «Про органи самоорганізації населення» від 11.07.2001 р.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про молодіжний центр праці» від 24.01.2001 р.

1. Поняття соціальних служб для молоді.

Соціальні служби для молоді - це спеціальні заклади, які надають соціальні послуги та соціальну допомогу молоді віком від 15 до 28 років.

Соціальні служби для молоді об'єднують центри, які здійснюють комплексне соціальне обслуговування молоді, та спеціалізовані соціальні заклади, а саме: притулки для тимчасового перебування неповнолітніх, агентства й бюро сприяння зайнятості молоді, яка навчається, та інші.

Соціальні служби для молоді надають послуги та допомогу молоді у найважливіших сферах її життєдіяльності незалежно від національності, походження, соціального статусу, місця проживання,
роботи, навчання, політичних поглядів і релігійних переконань. Соціальні послуги надаються молоді, як правило, безкоштовно.

Центри соціальних служб для молоді, спеціалізовані соціальні заклади утворюються:

Український державний центр соціальних служб для молоді - Міністерством у справах молоді і спорту; республіканський (Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські центри - відповідно Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими
державними адміністраціями за погодженням з Міністерством у справах молоді і спорту; міські, районні центри - за рішенням відповідних державних адміністрацій або виконкомів місцевих Рад народних депутатів; спеціалізовані соціальні заклади для молоді - в порядку, встановленому державними адміністраціями або виконкомами місцевих Рад народних депутатів.

Центри соціальних служб для молоді та спеціалізовані соціальні заклади для молоді є юридичними особами, мають печатку, бюджетний та позабюджетний рахунки в банках.

Центри соціальних служб для молоді підпорядковуються:

· Український державний центр - Міністерству у справах молоді і спорту;

· республіканський (Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські центри - відповідно органам управління у справах молоді Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій (з питань оперативного управління) та Українському державному центру (з організаційно-методичних питань);

· міські, районні центри - відповідно органам управління у справах молоді державних адміністрацій та виконкомам місцевих Рад народних депутатів (з питань оперативного управління) і вищестоящим центрам соціальних служб для молоді (з організаційно-методичних питань);

· спеціалізовані соціальні заклади для молоді - організаціям, які їх утворили (з питань оперативного управління), та центрам соціальних служб для молоді відповідного рівня (з організаційно- методичних питань).

Діяльність соціальних служб для молоді фінансується за рахунок державного та місцевих бюджетів, державних молодіжних фондів, а також з інших джерел.

Український державний центр соціальних служб для молоді фінансується за рахунок коштів державного бюджету, виділених Міністерству у справах молоді і спорту, цільових надходжень від
державних молодіжних фондів, а також з інших джерел.

Республіканський (Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські центри соціальних служб для молоді фінансуються за рахунок відповідних бюджетів, надходжень від
державних молодіжних фондів, а також Українським державним центром соціальних служб для молоді на договірній основі.

Міські, районні центри соціальних служб для молоді фінансуються за рахунок відповідних місцевих бюджетів, надходжень від державних молодіжних фондів, а також коштів, що виділяються
вищестоящими центрами соціальних служб для молоді на договірній основі.

Спеціалізовані соціальні служби для молоді фінансуються організаціями-засновниками.

Порядок та умови фінансування центрів соціальних служб для молоді встановлюються Міністерством фінансів за поданням Міністерства у справах молоді і спорту.

Умови оплати праці працівників соціальних служб для молоді затверджуються Міністерством праці за погодженням з Міністерством фінансів.

Основними завданнями соціальних служб для молоді є:

· реалізація державної молодіжної політики щодо соціального становлення та розвитку молоді;

· подання інформаційної, правової, психолого-педагогічної, медичної та інших форм допомоги молоді;

· проведення необхідних заходів з метою попередження та подолання негативних явищ у молодіжному середовищі;

· здійснення соціальної опіки окремих категорій молоді, зокрема інвалідів і сиріт;

· встановлення та зміцнення зв'язків з соціальними службами для молоді за кордоном, інтеграція в міжнародну систему соціальної роботи з молоддю.

Відповідно до покладених завдань соціальні служби для молоді здійснюють такі функції:

· розробляють і реалізують разом з органами державного управління у справах молоді програми соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді;

· інформують молодь з питань праці, навчання, дозвілля та відпочинку, діяльності соціальних служб;

· проводять юридичне консультування з питань молодіжного законодавства, прав і обов'язків молодих людей в різних сферах їх життєдіяльності;

· представляють інтереси молодих людей при розгляді на підприємствах, в установах і організаціях питань, що стосуються реалізації прав молоді; в разі необхідності у встановленому
порядку оскаржують у суді неправомірні рішення державних або громадських органів, дії посадових осіб щодо молодих громадян;

· створюють "телефон довіри", проводять соціально-психологічне консультування, психокорекцію та психотренінг з підлітками, молоддю та молодими сім'ями;

· проводять медичне консультування з питань подолання алкогольної та наркологічної залежності, шкідливих звичок, поліпшення сімейно-шлюбних стосунків й утвердження здорового
способу життя;

· вживають необхідних заходів для організації соціально вагомої діяльності підлітків і молоді, їх змістовного дозвілля та відпочинку, що сприяє попередженню та подоланню негативних явищ у
молодіжному середовищі;

· разом із заінтересованими організаціями створюють соціально-реабілітаційні центри для інвалідів та інших категорій молоді;

· організують молодіжні агентства та бюро сприяння працевлаштуванню молоді, яка навчається, а також надають послуги, пов'язані з профорієнтацією та підготовкою до роботи за новою
професією;

· надають разову матеріальну допомогу молодим людям, які її потребують, на умовах, визначених Міністерством у справах молоді і спорту за узгодженням з відповідними міністерствами і відомствами;

· разом з відповідними міністерствами і відомствами, вищими навчальними закладами організують підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів соціальних служб для молоді;

· систематично проводять соціологічні дослідження, вивчають статистичні та інформаційні матеріали щодо соціально-економічного становища молоді;

· готують пропозиції органам державного управління у справах молоді з питань вирішення актуальних молодіжних проблем, запобігання негативним тенденціям у молодіжному середовищі;

· надають інформаційні послуги підприємствам, установам та організаціям незалежно від їх підпорядкування та форм власності щодо соціально-економічного становища молоді, форм і методів
соціальної роботи з молоддю;

· вивчають та поширюють передовий досвід роботи у сфері соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді;

· організовують стажування спеціалістів соціальних служб за кордоном;

· разом із заінтересованими організаціями та установами проводять науково-практичні конференції, семінари, прес-конференції, видають інформаційно-методичну літературу.

Соціальні служби для молоді відповідають:

а) Український державний центр соціологічних служб для молоді за:

організаційно-методичне, наукове та інформаційне забезпечення діяльності соціальних служб для молоді;

організацію підготовки, підвищення кваліфікації та атестацію керівних працівників і спеціалістів соціальних служб для молоді;

вивчення та поширення передового вітчизняного й зарубіжного досвіду з питань соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді;

пропаганду діяльності соціальних служб для молоді засобами масової інформації, здійснення міжнародних зв'язків з питань соціальної роботи з молоддю;

б) республіканський (Республіки Крим), обласні центри соціальних служб для молоді за:

організаційно-методичне керівництво діяльністю соціальних служб для молоді в регіоні;

систематичне вивчення соціально-економічного становища молоді, тенденцій у молодіжному середовищі, підготовку пропозицій органам державного управління у справах молоді про вирішення
актуальних молодіжних проблем;

надання інформаційно-методичних послуг підприємствам, установам, організаціям і громадським об'єднанням з питань соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді;

формування складу кваліфікованих спеціалістів у соціальних службах для молоді регіону;

вивчення та поширення передового досвіду соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді, пропаганду діяльності соціальних служб для молоді в регіоні;

в) міські, районні центри соціальних служб для молоді за:

своєчасне та якісне надання кожному молодому громадянину (молодій сім'ї), які звернулися до соціальної служби, соціальних послуг і соціальної допомоги;

реалізацію напрямів соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді, визначених цим Положенням, з урахуванням місцевих потреб і можливостей;

проведення роботи щодо соціального обслуговування молоді на належному організаційному та методичному рівні;

використання за призначенням виділених коштів і матеріально-технічних засобів;

інформування молоді про діяльність соціальних служб для молоді засобами масової інформації.

Соціальні служби для молоді мають право:

одержувати від установ, організацій, підприємств незалежно від їх підпорядкування та форм власності наявну інформацію з питань соціально-економічного становища молоді, в тому числі від
державної служби зайнятості про наявність вільних робочих місць;

проводити на підприємствах, в установах та організаціях соціологічні дослідження з проблем молоді;

представляти інтереси окремих молодих людей (молодих сімей) в їх стосунках з підприємствами, установами, організаціями;

надавати у встановленому порядку разову матеріальну допомогу молодим людям, які її потребують;

виступати засновниками або співзасновниками госпрозрахункових організацій, які сприяють реалізації завдань соціальних служб для молоді;

надавати у встановленому порядку підприємствам, установам та організаціям за договорами платні послуги з інформаційно-методичного забезпечення їх діяльності щодо соціального обслуговування молоді із зарахуванням одержаних коштів на рахунки центрів.

Перелік платних послуг, порядок їх надання і витрачання одержаних коштів встановлюються Міністерством у справах молоді і спорту. Доходи від надання платних послуг спрямовуються виключно
на соціальне обслуговування та допомогу молоді.

Український державний центр соціальних служб для молоді як учасник зовнішньоекономічних зв'язків має право в установленому порядку відкривати інвалютний рахунок в установах банку.

Соціальні послуги та соціальна допомога молоді надаються спеціалістами з соціальної роботи, соціальними педагогами, психологами, юристами та іншими фахівцями за визначеними
напрямами.

Працівники соціальних служб, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про інтимні сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці
відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Статус спеціалістів з соціальної роботи встановлюється Міністерством праці спільно з Міністерством у справах молоді і спорту.

Чисельність спеціалістів соціальних служб для молоді встановлюється згідно з типовими штатами і структурою, що визначаються Міністерством у справах молоді і спорту за
погодженням з Міністерством праці.

Соціальне обслуговування молоді здійснюється у приміщенні соціальних служб, за місцем роботи, навчання молодих людей за погодженням з підприємствами, установами й організаціями,
навчально-виховними закладами, а також за місцем їх проживання.

У користуванні соціальних служб для молоді можуть знаходитись споруди, приміщення, інвентар, транспортні, технічні засоби, оргтехніка, обладнання культурно-освітнього, спортивно-оздоровчого призначення та інше майно, необхідні їм для виконання своїх статутних обов'язків.
Місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих Рад народних депутатів створюють сприятливі умови для діяльності соціальних служб для молоді.

2. Підпорядкованість, фінансування, завдання, функції соціальних служб для молоді.

Центри у своїй діяльності керуються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Держкоммолодьспорттуризму та

директора Державного центру соціальних служб для молоді, рішеннями відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням, а також положеннями про центри.

Основною метою діяльності центрів є створення соціальних умов для життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей та молоді, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб.

Основними принципами діяльності центрів є законність, дотримання і захист прав людини, диференційність, системність, індивідуальний підхід, доступність, конфіденційність, відповідальність за дотримання етичних та правових норм, добровільність у прийнятті допомоги.

Державний центр соціальних служб для молоді утворюється Держкоммолодьспорттуризмом і належить до сфери його управління. Республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі центри створюються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями і належать до сфери їх управління.

Міські, районні у містах, селищні та сільські центри створюються відповідно міськими, районними у містах, селищними та сільськими радами, належать до сфери їх управління і підпорядковуються виконавчому органу відповідно міської, районної у містах, селищної і сільської ради.

Основними завданнями Державного центру соціальних служб для молоді як головної структури системи центрів є:

1) контроль і координація діяльності республіканського (Автономна Республіка Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міських, районних у містах, селищних і сільських центрів;

2) сприяння розвитку мережі центрів та їх спеціалізованих служб, визначення пріоритетних напрямів діяльності республіканського (Автономна Республіка Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міських, районних у містах, селищних і сільських центрів, пов'язаної з проведенням соціальної роботи з дітьми та молоддю;

3) нормативно-правове, науково-методичне та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності центрів;

4) організація підвищення кваліфікації працівників центрів.

Основними завданнями республіканського (Автономна Республіка Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських центрів є:

1) контроль і координація діяльності районних, міських,районних у містах, селищних і сільських центрів;

2) сприяння розвитку мережі центрів та їх спеціалізованих служб на відповідній території;

3) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності районних, міських, районних у містах, селищних і сільських центрів, надання їм методичної і практичної допомоги.

Основними завданнями районних, міських, районних у містах, селищних і сільських центрів є:

1) проведення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями, в тому числі надання їм соціальних послуг;

2) створення та забезпечення функціонування спеціалізованих служб центрів.

Державний центр соціальних служб для молоді:

1) розробляє та подає в установленому порядку пропозиції щодо мінімальних стандартів здійснення соціальної роботи з дітьми і молоддю, соціальної підтримки сім'ї;

2) бере участь у розробленні та реалізації державних і галузевих програм у сфері соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями;

3) проводить розроблення, апробацію та експертизу соціальних технологій, нових форм і методів соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями;

4) надає методичну та практичну допомогу республіканському (Автономна Республіка Крим), обласним, Київському га Севастопольському міським, районним, міським, районним у містах, селищним і сільським центрам;

5) проводить науково-практичні конференції, семінари, "круглі столи" з питань соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями;

6) контролює цільове та ефективне використання центрами коштів, що виділяються з державного бюджету;

7) розробляє пропозиції щодо державної статистичної звітності з питань діяльності центрів, встановлює форми та порядок ведення обліку соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями, відомчої звітності щодо діяльності центрів;

8) забезпечує розвиток всеукраїнської інформаційної мережі, яка обслуговує діяльність центрів, її інтеграцію у державну та міжнародні інформаційні системи;

9) налагоджує зв'язки з міжнародними організаціями, які проводять соціальну роботу з дітьми, молоддю та сім'ями, і за дорученням Держкоммолодьспорттуризму бере участь в роботі цих організацій;

10) провадить видавничу діяльність;

11) здійснює інші функції відповідно до покладених на нього завдань.

Республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські центри:

1)проводять соціальну роботу з дітьми, молоддю та сім'ями через свої спеціалізовані служби;

2) беруть участь у реалізації державних, галузевих і регіональних програм з питань соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями;

3) забезпечують впровадження центрами соціальних стандартів, нових форм і методів, інноваційних технологій соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями;

4) разом з відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування контролюють цільове та ефективне використання коштів, що виділяються центрам з місцевих бюджетів на реалізацію програм і заходів у сфері соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями;

5) налагоджують зв'язки з міжнародними організаціями, які проводять соціальну роботу з дітьми, молоддю та сім'ями;

6) здійснюють інші функції відповідно до покладених на них завдань.

Районні, міські, районні у містах, селищні і сільські центри:

1) беруть участь у реалізації державних, галузевих, регіональних програм соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями;

2) здійснюють соціальне обслуговування дітей, молоді та сімей шляхом надання їм психологічних, соціально-педагогічних, юридичних, соціально-медичних, соціально-економічних та інформаційних послуг;

3) здійснюють соціальний супровід неблагополучних, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, соціальний патронаж щодо молоді, яка відбуває чи відбула покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;

4) разом з органами внутрішніх справ, охорони здоров'я, освіти, службами у справах неповнолітніх, іншими заінтересованими установами та організаціями проводять соціально-профілактичну роботу із запобігання правопорушенням та наслідкам негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі, їх подолання, пропагують здоровий спосіб життя;

5) здійснюють соціально-реабілітаційні заходи щодо відновлення соціальних функцій, психологічного та фізичного стану дітей та молоді, які зазнали жорстокості, насильства, потрапили в екстремальні ситуації;

6) надають дітям та молоді інформацію з питань працевлаштування, допомогу в організації трудових об'єднань молоді, зокрема молодіжних трудових загонів, таборів праці та відпочинку, громадських оплачуваних робіт;

7) проводять роботу з питань статевого виховання дітей та молоді, збереження репродуктивного здоров'я і підготовки молоді до створення сім'ї;

8) здійснюють інші функції відповідно до покладених на них завдань.

Центри у процесі виконання покладених на них завдань:

взаємодіють з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, а також фізичними особами;

сприяють дитячим і молодіжним громадським організаціям, іншим об'єднанням громадян у реалізації ними власних соціальне значущих ініціатив і проектів;

залучають благодійні фонди, громадські організації, суб'єкти підприємницької діяльності до розв'язання актуальних соціальних проблем дітей, молоді та сім'ї;

здійснюють заходи щодо поширення в Україні соціальної рекламної інформації про здоровий спосіб життя, профілактику негативних явищ в дитячому та молодіжному середовищі, види соціальних послуг, що надаються центрами;

сприяють добровільній, доброчинній, соціально корисній діяльності дітей та молоді (волонтерський рух), роботі шкіл волонтерів при центрах;

ведуть облік соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями, готують статистичні, інформаційні, аналітичні матеріали з питань, що належать до їх компетенції.

Центри мають право:

1) подавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо удосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями;

2) подавати пропозиції до проектів відповідних бюджетів з питань, що належить до їх компетенції;

3) створювати філії, спеціалізовані служби, типові положення про які затверджує Держкоммолодьспорттуризм за поданням Державного центру соціальних служб для молоді;

4) укладати угоди з підприємствами, установами та організаціями, й тому числі зарубіжними, на виконання ними робіт, що сприяють підвищенню ефективності соціальної роботи;

5) залучати спеціалістів підприємств, установ та організацій за погодженням з їх керівниками до розгляду питань, що належать до компетенції центрів;

6) одержувати від підприємств, установ та організацій інформацію з питань соціальної роботи з дітьми та молоддю;

7) проводити відповідно до законодавства соціальне інспектування (здійснення нагляду і контролю, проведення аналізу та експертизи) умов життєдіяльності, морального, психічного і фізичного стану дітей та молоді, забезпечення захисту їх прав, свобод і законних інтересів;

8) порушувати перед відповідними органами клопотання про притягнення до дисциплінарної та адміністративної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства стосовно дітей та молоді;

9) проводити соціологічні дослідження, анкетування та опитування з метою визначення проблем дітей, молоді та сім'ї;

10) надавати благодійну (гуманітарну) допомогу;

11) залучати міжнародну фінансову та технічну допомогу, міжнародні гранти на виконання програм і заходів стосовно дітей, молоді та сім'ї.

Послуги, що надаються центрами, є державними послугами і здійснюються на безоплатній основі.

Центри можуть надавати підприємствам, установам та організаціям за договорами платні послуги. Перелік платних послуг і порядок їх надання встановлюються Держкоммолодьспорттуризмом за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Антимонопольним комітетом.

Читайте також:

1. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
2. В 30-х роках було зроблено спробу систематизувати курс методики викладання літератури. Виходять такі праці.
3. В.М.Шоботов. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 438
4. Вимоги до бібліографічного опису наукової літератури
5. Виникнення куртуазної літератури.
6. Виникнення права інтелектуальної власності на твори науки, літератури, мистецтва та об’єкти суміжних прав
7. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
8. Деякі проблеми сучасної української літератури для дітей.
9. Джерела дитячої літератури.
10. Для підсилення ефекту доцільно заздалегідь підготуватися і надіслати тези доповіді і список виступаючих у дебатах.
11. Додати блоки в список
12. Жанрово-тематична специфіка літератури латинською мовою

Переглядів: 835