Методи вивчення особистості школярів з метою профорієнтації

Одна з найважливіших задач профорієнтаційної роботи, що проводиться вчителем трудового навчання, - вивчення особистості школярів, без чого неможливо кваліфіковано орієнтувати учнів на вибір відповідних професій, проводити профконсультаційну роботу.

Перед тим як перейти до розгляду методів вивчення особистості школяра з метою профорієнтації, коротко розглянемо такі важливі особливості особистості, як здатності, професійні інтереси і наміри, професійну спрямованість тощо.

Здібності - це такі психічні особливості людини, від яких залежить успішність набуття знань, умінь, навичок, але які самі до наявності цих знань, навичок і умінь не зводяться.

Розрізняють найрізноманітніші здібності: елементарні і складні, загальні і часткові.

Елементарні загальні здібності - здатності, властиві усім, хоча і не однаково, що успішно виявляються у різних видах діяльності, наприклад, кмітливість, доброта і т.д.; елементарні часткові - здатності до близьких, але вже не усіх властивих видів діяльності, наприклад, глибинний окомір, просторова уява, механічне запам'ятовування і т.п. Складні загальні - здатності до праці, спілкування, мови, навчання і виховання; складні приватні професійні здібності визначають успішність навчання професії й удосконалення в ній, тобто це ті властивості особистості, від яких залежить якість професійної діяльності. До них відносяться: точний лінійний окомір, відмінна тактильна чутливість, велика і точна частота руху рук по вертикалі і горизонталі, відмінна координація рухів рук, спритність рук, висока швидкість реакції на різні подразники, підвищений рівень уваги, пам'яті і т. ін.

Ці та інші, закладені в організмі людини передумови, називають задатками. На їхній розвиток впливає не тільки спадковість, але і середовище. Науково доведено, а практикою підтверджено, що кожен молодий організм у нормальних умовах несе в собі величезний запас сил і задатків. Але, як правило, лише тільки частина їх реалізується в подальшому житті людини.

Задача вчителя - виявити задатки учнів, визначити їхнє відношення до вибору професії. Успішному виконанню цієї роботи вчителю допоможуть знання, а також уміння, розрізняти такі поняття, як професійні інтереси, професійні наміри, професійна спрямованість особистості і професійне покликання.

Під професійним інтересом розуміють "безпосереднє емоційне практико-пізнавальне відношення до професії, що при сприятливих умовах переходить в спрямованість особистості на конкретну професійну діяльність, мотиви і мета якої збігаються". Завдяки тому, що професійний інтерес виникає і розвивається в діяльності, то однією з його важливих характеристик виступає цілеспрямована діяльність особистості.

Професійний намір учнів - це усвідомлене позитивне відношення особистості до сфери професійної діяльності, що визначається наявністю знань про її сутність, прагнення обрати професію в даній сфері діяльності та одержати відповідну освіту. Професійні наміри школярів, професійні інтереси, знання й уміння, особистісні якості, самовиховання і самоосвіта, початкові успіхи в трудовій діяльності взаємозалежні.

Професійний інтерес і професійні наміри найбільш сприятливо формуються в умовах творчої діяльності учнів, при цьому спочатку виникає професійний інтерес, а потім визначаються стійкі професійні наміри, що у процесі навчання, виховання і трудової діяльності сприяють формуванню професійної спрямованості особистості.

Під професійною спрямованістю особистості розуміють одну з істотних її сторін, що виражається в інтересах, схильностях, намірах, ідеалах. Професійна спрямованість обумовлює мотивовану і цілеспрямовану діяльність при підготовці людини до вибору сфери трудової діяльності і шляхів професійного становлення.

Причинами, що гальмують процес формування професійної спрямованості, є негативне відношення до праці, слабке знання навчального матеріалу, відсутність знань про професії, професійних інтересів, схильностей, ідеалів, можливостей попрацювати за даною професією і перевірити себе.

Професійне покликання - це професійна спрямованість у єдності з позитивною оцінкою своїх здібностей.

Формування професійного покликання - головна задача професійної орієнтації. Для її рішення необхідно розкрити здатності особистості при обов'язковій умові усвідомлення цією особистістю важливості правильного професійного самовизначення. При цьому важливо активізувати і підтримувати самостійну діяльність особистості.

Таким чином, вивчаючи особистість школяра, необхідно, у випадку збігу професійної спрямованості з професійними здібностями надати учню поради, як сформувати в себе елементарні професійні уміння і підсилити впевненість у своїх силах. У випадку розбіжності, допомогти школяреві підійти до цієї єдності.

Ці задачі і повинна вирішувати професійна консультація Методи вивчення особистості школяра в значній мірі залежать від намічуваних учителем задач з професійної орієнтації. Основні задачі при цьому наступні:

· виявлення інформаційної готовності школяра до свідомого вибору професії;

· визначення властивостей особистості, її здібностей і професійних схильностей;

· виховання в школярів якостей, необхідних для всих професій (працьовитість, дисциплінованість, організованість тощо);

· вивчення відповідності професій, що обираються учнями, їхнім психофізіологічним особливостям і потребам суспільства.

Які ж методи вивчення особистості в практичній діяльності вчителя найбільш ефективні з метою профорієнтації? В умовах школи застосовують наступні методи: бесіда, анкетування, спостереження, аналіз результатів діяльності школярів, узагальнення незалежних характеристик і педагогічний експеримент (див. Таб. 1).

Вчитель трудового навчання встановлює закономірності розвитку особистості школяра, спостерігаючи в процесі практичної діяльності за учнями, розмовляючи з ними та іншими людьми, вчителями, однокласниками, батьками, піддаючи педагогічному аналізу результати їхньої творчої праці, біографії та інші джерела відомостей.

Таблиця 1

Розглянемо, як використовують ці методи при вивченні особистості школяра.

Відправний момент профорієнтаційної роботи в школі - визначення професійної інформаційної готовності школяра, тобто загального і політехнічного кругозору, знань про професії і виробництво і свої психофізіологічні особливості.

Як показують дослідження, учні середніх класів мають поверхневе представлення про галузі народного господарства, про потреби району, міста, країни в кадрах по основних професіях, про зміст праці кваліфікованих робітників, про вимоги, що висуваються професією до людини, її здоров'я, психіки, ділових якостей.

Виявити ступінь профорієнтаційної поінформованості можна за допомогою таких методів, як бесіда та анкетування.

До бесіді висувають наступні вимоги: цілеспрямованість, планомірність, вибірковість, індивідуальність підходу, дотримання етико-педагогічного такту. Бесіди з учнями проводять класні керівники, вчителі та адміністрація школи. Бесіди можуть бути загальними (з учнями одного або декількох класів), індивідуальними або проводитися з учнями, що мають більш-менш виражені інтереси до певного кола професій. Цілі бесід:

· загальна - ознайомлення з типами професій, ілюстрація найбільш розповсюджених професій;

· індивідуальна - з'ясування причин труднощів учня у виборі професії; виявлення мотивів вибору професії; розширення знань учня, що допомагають правильному вибору професії; показ шляхів оволодіння професією, розкриття перспективності професії; рекомендації з розвитку здібностей, необхідних учню для оволодіння визначеною професією;

· с декількома учнями, що цікавляться тим самим колом професій, ознайомлення зі спеціальностями визначених професій, з вимогами до представників окремих спеціальностей.

У ході бесід з'ясовують, що знають учні про професії, про галузі народного господарства, що вони самі хотіли б довідатися про це. Перші бесіди - загальні, орієнтовні, наступні - більш вузькі, спеціалізовані. Результати бесід, як і при використанні інших методів, записують у вигляді спеціального протоколу. У ході бесіди задають питання, що стосуються навчальних інтересів учнів, позашкільних занять, професійних намірів, а також стосуються оцінки учнями своїх можливостей і схильностей, важливих для майбутньої професії тощо. Для кожного учня підбирають питання, виходячи з результатів спостережень, анкетних питань, що передують бесіді.

Індивідуальні бесіди дають додатковий матеріал про поінформованість учнів про професії, мотиви вибору, самооцінку, про рівень самостійного мислення. Але достовірні дані можна одержати лише в тому випадку, якщо провести бесіду в обстановці повного взаєморозуміння, доброзичливості.

Анкетування. При анкетуванні необхідно дотримуватися умови: випробувані повинні бути одного віку та освіти. Усім повинно бути надане досить часу для обмірковування. Для попереднього орієнтування в інтересах і схильностях учнів Є.О. Климов пропонує застосовувати диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО), що складається з 20 питань. Одночасно з опитувальником кожному дають лист відповідей. Номери і літерні позначення в листі відповідей відповідають номерам і літерним позначенням у клітках листа питань, тому відповісти на запитання - означає поставити плюс або мінус ("так" або "ні") у відповідній клітці листа відповідей. З двох питань під одним номером (а і б) обраний варіант варто відзначати плюсом, а що відкидається - мінусом. Опитувати можна весь клас, при цьому необхідно стежити, щоб учні відповідали незалежно один від одного. Щоб за результатами опитування можна було зробити висновок про інтереси школяра до визначеного виду трудової діяльності, питання підібрані та згруповані таким чином, що в першому стовпці вони відносяться до професій типу "людина - природа", у другому - "людина - техніка", у третьому - "людина - людина", у четвертому - "людина - знакова система" у п'ятому - "людина - художній образ".

Максимальна кількість плюсів у тому або іншому стовпці вкаже на перевагу інтересів, а можливо, і схильностей до відповідних областей діяльності.

Однак необхідно враховувати, що разове проведення опитування навряд чи може правильно визначити інтереси учнів, адже в підлітковому віці вони непостійні. Тому опитування доцільно проводити на початку і наприкінці навчального року при навчанні учня в старших класах.

Здатності, інтереси, схильності школяра до конкретного виду трудової діяльності певною мірою визначають його відношення до праці, тому часто позитивне відношення до праці ми спостерігаємо в тому випадку, якщо навчання дається учню легко, без особливих зусиль. Однак самі по собі здатності, уміння виконувати ту або іншу роботу не забезпечують позитивне відношення до цього виду діяльності. Про стійке відношення до визначеного виду діяльності можна говорити лише в тому випадку, якщо учень виконує завдання не тільки легко, але і з захопленням, з бажанням досягти якомога кращих результатів.

Один з найважливіших методів вивчення школярів з метою профорієнтації - спостереження - спеціально організоване сприйняття досліджуваних явищ. Спостереження повинне відповідати цільовій настанові (що і де спостерігати), бути плановим і систематичним (для цього складають спеціальну програму), факти, що спостерігаються, повинні фіксуватися. У залежності від поставлених задач спостереження може бути безпосереднє, відкрите і приховане, короткочасне і тривале, безперервне і дискретне, вузьке і монографічне.

Спостереження за учнями з метою визначення відношення їх до професійного самовизначення передбачає констатацію наступних властивостей і якостей особистості: уміння самостійне організувати і планувати трудову діяльність; здатність творчо підходити до виконання того або іншого завдання; захопленість процесом праці; критичне відношення до результатів своєї діяльності (прагнення досягти найкращих результатів у роботі). Увагу варто звертати також на прояви дисциплінованості, працьовитості, ощадливості, самооцінки результатів роботи, колективізму, професійної спрямованості.

У ряді випадків важливі відомості про інтереси і здібності учня можна одержати за допомогою аналізу результату його діяльності. Це можуть бути щоденники, твори, зошити учня, у яких він висловлює думки про себе, про свої наміри, вироби, виконані їм особисто в процесі трудової діяльності. Однак, щоб оцінювати особистість за цими матеріалами, необхідно мати гарантію, що учень викладає свої власні думки, а не загальноприйняті істини. Певні дані про учня можна отримати, аналізуючи його особисту справу, результати медичних обстежень, класний журнал.

У практичній роботі з вивчення особистості школяра з метою профорієнтації використовують також метод експертів. Цей метод включає збір і наступне узагальнення усних і письмових висловлень ряду осіб (експертів) про досліджувану особистість. Це можуть бути характеристики від учителів, психолога, батьків, товаришів. Отримані зведення аналізують і поєднують, одержуючи, таким чином, об'єктивні висновки про якості особистості школяра.

При вивченні особистості учня застосовують метод узагальнення незалежних характеристик. Подібні характеристики можуть бути корисні не тільки для доповнення зведень про самого учня, але і для з'ясування ролі батьків у професійному самовизначенні учня. Але, як відомо з практики, батьки не завжди правильно відносяться до вибору професії їх дітьми. Винятково з добрих спонукань вони радять обрати ту професію, що, на їхній погляд, більш шанована в суспільстві, більш перспективна, при цьому зовсім не враховуючі особисті інтереси та здібності своїх дітей.

Подібні характеристики дають на учня вчителя основ наук і трудового навчання, а при необхідності і товариші з класу. Узагальнює характеристики класний керівник.

Для вивчення особистості школяра застосовують також педагогічний експеримент. Він може проводитися в природних умовах і в лабораторії. Сутність природного експерименту полягає в тому, що випробовувана дитина ставиться у певні, заздалегідь вивчені умови діяльності (гра, навчальна або трудова діяльність і т.ін.), що повинні викликати ті або інші прояви або реакції з її боку. Компонентами природного експерименту виступають: вибір виду діяльності, функціональний аналіз цієї діяльності, спостереження за проявами дитини в обраних умовах діяльності, аналіз результатів діяльності і складання характеристик особистості випробуваного.

При лабораторному експерименті досліджуване явище викликають, створюючи ті або інші умови, і досліджують результати (вплив умов на плин процесу). Досліди можна повторити і тим самим уточнити і накопичити дані для кількісного аналізу. Основний недолік лабораторного експерименту полягає в тому, що особистість ізолюється від природних умов життя. Крім того, кожен прийом дозволяє досліджувати тільки один відособлений процес психічної діяльності і не забезпечує вивчення особистості як цілого.

Узагальнюючи вищевикладене, слід зазначити, що повнота і глибина в пізнанні особистості досягаються лише при використанні різних методів. Тільки в цьому випадку можна одержати найбільш повну характеристику особистості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Форми і методи професійної орієнтації, що активізують діяльність учнів по підготовці до вибору професії	\|	Рівні наукового пізнання – емпіричний (факти) та теоретичний. Форми наукового пізнання – ідея, концепція, проблема, гіпотеза, теорія, парадигма.Також принцип, закон, термін.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.