Наведемо в скороченому виглядi стенограму першого заняття групи.

Керiвник проводить iнструктаж. Пропонує, як i наголошувалося ранiше, звертатися один до одного на "ти" й за ім’ям, пiдкреслюючи небажанiсть оцiнних суджень, моральних i соцiальних оцiнок. Далi вiн говорить: "Ви, мабуть, самi вiдчуваєте, що деякi труднощi в спiлкуваннi вiдбиваються в першу чергу в емоцiйнiй сферi. Тому в психокорекцiинiй групi бажано все переводити на мову почуттiв замiсть того, щоб давати оцiнку вчинкам. Стверджувати, що хтось iз присутнiх егоїст, не є груповою формою взаємодiє. Краще сказати про почуття, якi викликає поведiнка цiєї особи, наприклад: "Мене дратує (або радує); що ти..." (й назвати вчинок).

При груповiй психокорекцiї не повинно бути критики як такої. Близькою до критики є така зворотна форма звязку, як конфронтацiя. Йти на конфронтацiю з iншим членом групи - означає вiдкрито сказати йому щось дуже важливе для нього в планi особистого самопiзнання, хоч, можливо, й не зовсiм йому приємне. Цим ми будемо суттєво допомагати одне одному в пошуках чогось важливого. Щира, безпосередня реакцiя може бути не зовсiм приємною iншiй людинi. А щоб не скривдити одне одного, необхiдно знаходити вiдповiднi форми викладу iнформацiї, без знецiнення змiсту. Така практика є одночасно корисним елементом тренажу. Якщо навчитися знаходити найкращу форму вираження своїх думок i почуттiв, навiть неприємних, у тактовний спосiб, то це вже хист спiлкування.

Найважливiша запорука успiшного навчання в груповiй психокорекцiї у сфера вiдвертостi. Але не в звичному її розумiннi, коли розкриваються всi таємницi (за бажанням - iнтимнi аспекти), а вiдвертого висловлення власної реакцiї на ситуацiю "тут i тепер". Якщо хтось вiдчує необхiднiсть навести iнтимний матерiал у групi, щоб вона допомогла розiбратися в переживаннях, то недопустимо. Проте, згiдно з принципами АСПН, цього не вимагається. Важливiшою є вiдверта реакцiя на те, що вiдбувається в групi в ситуацiї "тут i тепер". Особливо бажаним є висловлення почуттiв учасником навчання, власного сприйняття ситуацiї, без турботи про те, "який матиму вигляд". В життi така турбота виправдана, в психокорекцiйнiй групi - нi. Поведiнка в групi має бути щирою.

В роботi групи виключаються категоризацiя вражень за двома полярними ознаками: "добре-погано". Не оцiнювати те, що вiдбуваються, важливо не лише з морально-соцiальної точки зору, а й iз дидактичної (до чого ми так звикли в школi). Отже, заохочення й покарання вiдсутнi, так само як i оцiнки "погано", "добре", "краще", "гiрше".

Треба навчитися в процесi занять дивитися одне на одного й на самих себе нiби збоку, набути "об'єктивного" погляду на тi психологiчнi якостi, якi є насправдi в нас, а якi - "в iншому", без кваліфікації їх на поганi та хорошi. Пiзнання глибинної психологiчної сутi людини - першочергове завдання групи АСПН.

У групi спершу з’ясовується той арсенал психологiчних засобiв, яким кожний з учасникiв навчання володiє в спiлкуваннi, i те як вiн сприймається iншими людьми. Завдяки зворотньому зв’язку (на емоцiино-почуттувому рiвнi) вiдкривається можливiсть кожному учасниковi групи оцiнити свої якостi й потенцiйнi можливостi в спiлкуваннi. Інформацiю, одержану в групi, важливо осмислювати, аби дiйти висновку, на якi якостi в процесi спiлкування бажано спиратися як на сильнi, а яких позбутися.

Якостi, вiднесенi до небажаних, не варто витiсняти зi свiдомостi, краще їх опрацювати в процесi самовдосконалення.

В групi постiйно моделюються рiзнi ситуацiї й випробовуються новi форми поведiнки. В життi вони можуть бути досить ризикованими, в групi ризик знiмається тим, що суб'єкт сприймається таким, яким є, без оцiнок поведiнки в категорiях "добре-погано".

Наступний дуже важливий принцип: сприймання iншого таким, яким вiн є, вiдсутнiсть чорно-бiлих категорiй. Спочатку взаємне сприйняття один одного може бути нелегким для окремих членiв групи. Не слiд цього боятися. Такi труднощi важливо проговорити на заняттi. Чим бiльше буде висловлювань, тим краше для процесу навчання. В кожнiй ситуацiї учасникам доцiльно бути емоцiйно розкутими й вiдкритими, позбутися того напруження, яке може гальмувати активнiсть "тут i тепер".

Говорити "про групу пiсля групи" є небажаним. Адже в цьому разi втрачаються інтерес повернутися до питання, яке когось непокоїть на заняттi, бо вже вiдбудеться звiльнення вiд певної напруженостi. Якщо таке трапляється, це треба проаналiзувати на заняттi в групi.

Дотриманням цих правил група iнтегрується, стає одним цiлим, а кожен з учасникiв вносить у її роботу щось своє.

Спочатку процес групового навчання може розвиватися не досить iнтенсивно. Це не повинно викликати хвилювання, штучно стимулювати активнiсть не варто. Груповий процес має свою власну динамiку.

Керiвник групи бере участь разом з усiма учасниками в усiх процедурах як рiвноправний член групи. Керiвниковi надається зворотна iнформацiя, як й iншим учасникам. У ходi роботи групи керiвництво може на себе перейняти будь-хто iнший. Хтось iз членiв групи може спробувати проводити заняття. Керiвниковi приємно спiвпрацювати з психологiчно обдарованими учасниками АСПН.

Згiдно з принципами групової роботи кожний може вiдмовитися вiд якоїсь вправи, якщо вiдчує, що йому важко її виконати. В той же час треба пам’ятати, що бар’єри - це ознака опорiв, якi слiд долати. Тому членам групи пропонується переборювати власнi опори й бути активними.

В групi тренiнгу часто попереджають людей, що вони можуть попросити допомоги у товаришiв. Важливо запобiгати виникненню такої необхiдностi. Проголошуючи принцип щиростi, потрiбно бути ще й чуйними, намагатися не доводити людину до стану, коли вона змушена просити допомоги. Переживаючи певний тяжкий стан, не кожен вiдважиться зробити подiбну заяву.

В групi АСПН, як уже було сказано, принцип "тут i тепер", а це означає, що найважливiший дослiдницький матерiал - це той, що є в даний момент. Усе, що людина може бачити, чути, має величезне значення в процесi навчання. Дiї людини, вчинки говорять набагато бiльше, нiж слова. Тому основою пiзнання є поведiнка, а не розповiдь про неї. Тут необхiдно включатися в ситуацiю всiм своїм єством, щоб набути не тiльки новi знання, а й новий досвiд. Можна уявити рiзнi ситуацiї з педагогiчної, особистої й побутової сфер. Треба довести до вiдома членiв групи, що чим бiльше задiяно рiзних аспектiв життя, тим легше й чiткiше видiлятимуть якiсь усталенi особистiснi характеристики, якi впливають на стосунки i в професiйнiй, i в побутовiй сферах.

Керiвник групової психокорекцiї не повинен жорстко регламентувати процес групового навчання. Стандартний стиль керiвництва тут неприйнятний. Хоч подiбнi очiкування учасникiв навчання природнi, але найкращим пiзнавальним матерiалом є невимушена, спонтанна поведiнка. Небажано розповiдати про явища, якi виходять за рамки групової роботи (кiно, побутовi iсторiє, сни), бо це може бути своєрiдним "виходом iз групи". Важливо всiм разом у групi вчитися довiряти собi, власнiй спонтанностi й набувати свободи поведiнки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принципи функціонування групи АСПН	\|	Методичні вимоги, спільні для керівника й учасників АСПН

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.