• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття та система господарського процесуального права.

Та господарського процесу

Тема 1. Поняття господарського процесуального права

2. Джерела господарського процесуального права. Поняття та класифікація принципів господарського процесуального права, їх значення в діяльності господарських судів.

3. Господарський суд у системі органів судової влади: система, структура та компетенція господарських судів.

Господарський процес – встановлена нормами ГПП форма д-ті госп.судів з вирішення госп.спорів, захисту порушених прав суб'єктів г-ня.

Господарське процесуальне право – сук-ть норм, регул-х орг-цію госп.судов, їх д-ть і учас-щих в процесі осіб при розгляді госп.споров в цілях захисту порушених прав СПД.

Існує декілька форм захисту права в Україні. Захист цивільних прав здійснюється судом, а також господарським судом або, за угодою сторін, третейським судом. Захист права може також здійснюватися в адміністративному порядку.

Завдання (мета) і функції (сама д-ть в ім'я досягнення завдання) ГПП:

1 – захист прав і охри. З-ном инт. СПД.

2 – сприяння зміцненню законності.

3 – внесення пропозицій по совершенс-ю прав.рег-ния хоз.д-ти.

Поняття «державний арбітраж», що застосовувалося в нашій правовій системі тривалий час, не ідентично прийнятому в інших системах права поняттю «арбітраж». Під арбітражем в практиці інших держав розуміється процес дозволу суперечок судами, яким сторони за угодою передають свої правові суперечки і приймають зобов'язання добровільно підкорятися рішенню арбітрів, тобто третейських суден.

Джерела ГПП: КУ, ЗУ „Про судоустрій Укр.” від 07.02.02, ГПК (проект ГПК), ЗУ „Про відновл-ня платоспромож-ті...”.

Принципи ГПП: 1 – закон-ти (у организ-ом і процедурному аспектах);

2 – незалежність суддів (безстроковість, недоторканність, отдел.статья в бюджеті);

3 – рівність сторін перед з-ном і судом (що покладено одній стороні, то вирішується і інший);

4 – гласність процесу (відкрите судове засідання);

5 – повна фіксація судового процеса;

6 – апеляційне і касаційне оскарження (перевірка правильності рішень);

7 – обов'язковість виконання судових актів (забезпечує їх реалізацію в добровол. принуд. порядку);

8 – змагальності сторін (з'ясування істини на підставі доказ-ния, дискусій сторін)

9 – диспозитивність (возмож-сть сторін распоряж-ся своїми матер-ми і проц-мі правами)

10 – близько до принципів примикає положення про мову судочинства.

Господарський суд в Україні здійснює судову владу при дозволі тих, що виникають в процесі підприємницької діяльності суперечок, витікаючих з цивільних правовідносин (економічні суперечки) або з правовідносин у сфері управління. Господарські суди вирішують суперечки, якщо вони витікають з відносин організацій і підприємців, між собою, а також з відносин організацій і підприємців з державними або іншими органами.

За захистом порушених чи оспорюваних прав та законних інтересів підприємства й організації (в тому числі іноземні) або громадяни-підприємниці можуть звертатися з позовом до госпо­дарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ. У випадках, передбачених законодав­чими актами України, до господарського суду мають праве також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про від­мову від права на звернення до господарського суду є не­дійсною, оскільки вона обмежує (погіршує) права фізич­них та юридичних осіб.

Господарський суд вирішує господарські спори на під­ставі Конституції України, Закону України «Про судо­устрій України», Господарського процесуального кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних догово­рів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо ж у цих договорах встановлені інші прави­ла, ніж передбачені законодавством України, то застосо­вуються правила міжнародного договору.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодав­ству України, та може застосовувати правові норми іц. іпих держав у випадках, передбачених законом або між­народним договором.

У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати міжна­родні торгові звичаї.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законо­давства, що регулює спірні відносини.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Господарський суд створює сторонам та іншим осо­бам, які беруть участь у справі, необхідні умови для вста­новлення фактичних обставин справи і правильного засто­сування законодавства.

Розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охо­рони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна зі сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне кло­потання до початку розгляду справи по суті.

Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.

Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Згідно із Законом України „Про судоустрій України" господарські суди відносяться до системи судів загальної юрисдикції.

Відповідно до Конституції України система судів за­гальної юрисдикції будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Спеціалізованими судами є господарські, адміністра­тивні та інші суди, визначені як спеціалізовані. У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися спе­ціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ певної юрисдикції.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквіду­ються Президентом України відповідно до цього Закону за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповід­ного вищого спеціалізованого суду.

Місцезнаходження і статус суду визначаються з ура­хуванням принципів територіальності (адміністративно-територіального устрою) та спеціалізації.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адміністративно-територіального устрою, передислокації військ, а також інші підстави.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфіка­ційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів крім осіб, зазначених у частині другій цієї статті, можуть бути також особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. У цьому разі на посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендований відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту у галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відповідного спеціалі­зованого суду, та стаж роботиза спеціальністю не менше п'яти років. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.

Не можуть бути рекомендовані на посаду профе­сійного судді громадяни:

- визнані судом обмежено дієздатними або недієздат­ними;

- які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді;

- щодо яких провадиться дізнання, досудове слід­ство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом за поданням Вищої ради юстиції. Усі інші обираються безстроково Верховною Радою України на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії за поданням Голови Верховного Суду (голови відповідного вищого спеціалізованого суду).

Посада судді та інші умови його праці згідно з законо­давством про працю визначаються в наказі голови відпо­відного суду. Суддя може бути переведений до іншого суду.

Судді, призначеному на посаду, видається посвід­чення встановленого зразка.

Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільня­ються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалі­зованих судів — рекомендації відповідної ради суддів).

Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

• закінчення строку, на який його обрано чи призна­чено;

• досягнення суддею шістдесятип'яти років;

• неможливості виконувати cbojl, повноваження за станом здоров'я;

• порушення суддею вимог щодо несумісності;

• порушення суддею присяги;

• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

• припинення його громадянства;

• визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

• подання суддею заяви про відставку або про звіль­нення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Місцеві суди

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, го­лови та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, можебути призначено більше одного заступника голови суду.

Місцевий суд є судом першої інстанції і розгля справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

Апеляційні суди

У системі судів загальної юрисдикції діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.

Апеляційними спеціалізованими судами е апеляцій­ні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до Указу Президента України.

До складу апеляційного суду входять судді (як правило, обрані на посаду судді безстроково), голова суду та його заступники.

У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відпові спеціальної судової юрисдикції.

Для вирішення організаційних питань в апеляційни судах діє президія апеляційного суду.

Вищі спеціалізовані суди

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністра­тивний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що створюються Президентом України.

У вищому спеціалізованому суді для вирішення орга­нізаційних питань діє президія суду у складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також суддів цього суду, обраних до складу президії.

Для вирішення загальних питань діяльності відповід­них спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду.

Вищий спеціалізований судрозглядає в касаційному порядку справи відпо­відної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом.

Верховний Суд України

Верховний Суд України є найвищим судовим орга­ном у системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Верховний Суд України розглядає у касаційному порядку рішення загаль­них судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає в порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті суда­ми загальної юрисдикції в касаційному порядку;

У складі Верховного Суду України діють:

- Судова палата у цивільних справах;

- Судова палата у кримінальних справах;

- Судова палата у господарських справах;

- Судова палата в адміністративних справах.

- Військова судова колегія.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. II. Поняття соціального процесу.
4. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
5. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
6. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
7. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
8. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
9. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
10. VI. Узагальнення та систематизація знань
11. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
12. А/. Поняття про судовий процес.

Переглядів: 1307