• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Планування прибутковості підприємства

Узагальнюючими фінансовими показниками діяльності підприємства є валовий і чистий прибуток.

Процедура розрахунку валового та чистого прибутку у плановому періоді містить визначення таких складових:

ü чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, послуг;

ü валового прибутку;

ü фінансового результату від операційної діяльності до оподаткування;

ü прибутку (збитку) від звичайної діяльності;

ü чистого прибутку (збитку) у плановому періоді.

Фінансовий результат від операційної діяльності, тобто прибуток (збиток), визначають як суму валового прибутку від операційної діяльності та іншого операційного доходу, вираховуючи адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Фінансовий результат, тобто прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, складається з:

ü фінансового результату від операційної діяльності;

ü доходу від участі в капіталі, інших фінансових доходів;

ü вирахування фінансових витрат від участі в капіталі та інших витрат.

Прибуток (збиток)від звичайної діяльності визначають як різ­ницю між прибутком до оподаткування і податком на прибуток.

Чистий прибуток — це прибуток від звичайної діяльності, а також дохід від надзвичайної діяльності (події) за мінусом витрат від надзвичайної діяльності та зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності. Так визначається чистий прибуток фактично за певний період. При плануванні цього показника надзвичайні події, доходи та збитки від них не можна визначити, тому що невідомо, які події та коли відбудуться. Тому чистий прибуток плановий — це прибуток від звичайної діяльності.

При плануванні прибутку враховуються зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства. Зовнішні — це зміни макроекономічних чинників (зміна законодавства, структури попиту, інфляції та інше).

Слід звернути увагу на те, що існує пасивна й активна стадії складання плану з прибутку. Розробка плану з прибутку із урахуванням корективів, що враховують зміни зовнішніх і внутрішніх умов, це є пасивна стадія планування. Активна стадія полягає у визначенні найбільшої прибутковості підприємства, тобто стадія, що дозволяє збільшити прибуток, визначений у процесі пасивної стадії розробки плану, завдяки пошуку та мобілізації резервів підвищення продуктивності праці, зниження окремих витрат на виробництво та реалізацію продукції, збільшення обсягів продаж, частки прибутку в ціні окремих виробів, якість яких перевищує якість аналогічної продукції конкурентів, та інше.

Планування, прогнозування отримання прибутку підприємствами необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.

Особливу увагу слід приділити вивченню методів планування. На підприємствах можуть бути застосовані три методи планування прибутку від звичайної діяльності до оподаткування: прямий, за показниками витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний метод). У процесі планування також визнача­ються: валовий прибуток, прибуток від операційної діяльності, прибуток від звичайної діяльності та чистий прибуток.

Прямий метод.Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляється та реалізується, за такою формулою:

(14.3),

де Пр — операційний прибуток від реалізації планового обсягу продукції, тис. грн;

Прі — прибуток від реалізації і-го виробу, який визначається відніманням від оптової ціни виробу його повної собівартості.

Прямий метод планування прибутку використовується на підприємствах масового та крупносерійного виробництва, де планові калькуляції собівартості виробів складаються на початку планової роботи, а потім за даними таких калькуляцій розрахо­вується прибуток на плановий період.

Планування прибутку на основі показника витрат на 1 гривню продукції застосовується на підприємствах серійного та одиничного типу виробництва. Це укрупнений метод, розрахунок прибутку ведеться по підприємству в цілому від випуску, реалізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничі витрати, реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану зміну, що прогнозується в наступному періоді. Послідовність розрахунку викладена у підручнику [7, с. 69—70].

Економічний (аналітичний) метод використовується на підприємствах різних типів виробництва. Цей метод дає змогу визначити не лише загальну суму прибутку, але також і вплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва та реалізації про­дукції, її собівартості, рівня оптових цін і рентабельності продукції, асортименту та якості продукції.

Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівняною (що вироблялася в попередньому році) і непорівняною (новою) продукцією.

Планування прибутку за порівняною продукцією здійснюється в такій послідовності:

ü визначається базовий рівень рентабельності по відношенню до собівартості реалізованої продукції звітного року;

ü розраховується прибуток від реалізації планового обсягу порівняної продукції (за її собівартістю) при базовому рівні рентабельності;

ü визначається збільшення прибутку в плановому році за рахунок зниження собівартості внаслідок впровадження організаційно-технічних заходів.

Прибуток від випуску (реалізації) непорівняної продукції розраховується методом прямого розрахунку або із використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

Плановий прибуток від операційної діяльності визначається відніманням від валового прибутку адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат, які плануються окремо при плануванні собівартості продукції.

Потім розраховується плановий прибуток від звичайної діяльності, при цьому враховуються доходи та витрати від інвестиційної та фінансової діяльності (дохід (витрати) від участі в капіталі, фінансові доходи або витрати). Величина цього прибутку повинна збігатися з прибутком, розрахованим одним із вищенаведених методів. Далі розраховується податок на прибуток від звичайної діяльності, вираховуючи який від прибутку від звичайної діяльності і визначається плановий чистий прибуток.

Треба розуміти, що прибуток від звичайної діяльності, який отримає підприємство у плановому періоді, підлягає розподілу.
У розподілі прибутку можна виділити два етапи:

1) розподіл прибутку; на цьому етапі учасниками розподілу є держава та підприємство, пропорції розподілу складаються під впливом таких чинників: об’єктів і ставок оподаткування, порядку надання податкових пільг;

2) розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів у бюджет; на цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення; кошти цих фондів використовуються для фінансування відповідних витрат.

Важливого значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення фондів нагромадження і спо­живання. Нині використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначається самостійно кожним підприємством.

Студенти мають розуміти, що розміри чистого прибутку, фондів нагромадження і споживання, які утворюються на підприємст­вах, залежать від фінансового результату від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, розміру податку на прибуток і витрат від надзвичайної діяльності. У свою чергу, фінансовий результат, тобто прибуток (збиток), залежить від умов прибутковос­ті, головними з яких є:

ü ринкові ціни на продукцію та послуги підприємства, які складаються залежно від попиту та пропозицій;

ü обсяг виробництва та реалізації продукції;

ü витрати на виробництво продукції.

Аналіз «витрати—обсяг—прибуток» — досить універсальний метод фінансового планування. Він дозволяє:

а) визначати обсяги виробництва та реалізації продукції з точки зору їхньої беззбитковості;

б) приймати рішення щодо цільових розмірів прибутку;

в) визначати граничний обсяг виробництва продукції, подаль­ше збільшення якого зменшує прибуток, тому що починається зниження граничного прибутку.

По-перше, необхідно визначити такий мінімальний обсяг продажу продукції, починаючи з якого підприємство не має збитків. При цьому витрати підприємства дорівнюють його доходам, тобто:

(14.4),

де Опр — обсяг продажу, шт.;

Ц — оптова ціна продажу, грн;

Спост — величина постійних (фіксованих) витрат, грн;

V — величина змінних витрат на одиницю продукції, грн.

Тоді:

(14.5),

де Окр — точка беззбитковості, тобто такий обсяг продажу, починаючи з якого ціна продажу товару перевищує витрати на його виробництво та реалізацію.

Отже, для визначення планової величини обсягу виробництва та продажу, що відповідає беззбитковому стану підприємства, необхідно знати три величини:

ü оптову ціну продажу товару;

ü обсяг постійних (фіксованих) витрат, тобто таких витрат, величина яких у короткому періоді часу не пов’язана з обсягом виробництва і реалізації та їхніми змінами. Це витрати на устаткування, його утримання й експлуатацію, амортизаційні відрахування, адміністративні витрати, витрати на оренду, рекламу, соціальне страхування, наукові дослідження, розробки та ін.;

ü обсяг змінних витрат, тобто таких витрат, які змінюють свою величину у зв’язку із зміною обсягу виробництва та реалізації продукції. Якщо обсяг зменшується — змінні витрати змен­шуються і навпаки. До змінних витрат відносяться витрати на сировину та матеріали, заробітну плату основного виробничого персоналу, електроенергію, транспортування та інші.

Графічно точка беззбитковості визначається у точці перетину ліній валового доходу і валових витрат (рис. 14.1).

Рис. 14.1. Визначення точки беззбитковості підприємства

Логіка аналізу беззбитковості може використовуватися і для визначення обсягу виробництва та реалізації продукції, необхідного для отримання цільової величини прибутку.

Граничний обсяг нарощування виробництва продукції необхідно визначати для того, щоб запобігти збільшенню витрат та зменшенню прибутку на кожну додаткову одиницю продукції, що виробляється, і, як наслідок, зменшення валового прибутку від реалізації більшого обсягу продукції. Це відбувається тоді, коли різниця між граничним доходом (МR) та граничними витратами (МС) дорівнює нулю.

МR – МС = 0 (14.5).

Особлива увага повинна бути звернена на показники прибутковості підприємства.

Абсолютна сума прибутку, яка отримана підприємством, є важ­ливим показником його прибутковості. На основі прибутку встановлюється рівень ефективності господарювання. При цьому використовують показник рентабельності, який визначається співвідношенням прибутку з авансованою вартістю (авансовим капі­талом) або поточними витратами. Рентабельність означає прибут­ковість або дохідність виробництва та реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих її видів.

Залежно від того, з яким показником порівнюється прибуток, визначається відповідна рентабельність.

Види рентабельності підприємства та їхні розрахунки:

— рентабельність капіталу

,

;

— рентабельність продукції

,

;

— рентабельність конкретного виду продукції

— рентабельність продажу продукції або обороту

Зміна рівня того чи іншого показника рентабельності залежить від зміни економічних та організаційно-технічних факторів виробництва та реалізації продукції (робіт та послуг). Тому у процесі аналізу стану рентабельності підприємства необхідно визначити, які фактори більше впливали на підвищення чи зниження рівня рентабельності та розробити відповідні заходи підвищення ефективності діяльності підприємства.

Якщо прибутковість підприємства знижується, то зменшується ціна акцій та співвідношення прибутку на акцію (ПНА) та її ціни. Для інвесторів, акціонерів показники прибутковості (рентабельності) підприємства є дуже важливими. Чистий прибуток використовується у розрахунках ряду показників акціонерного капіталу:

;

.

Більш об’єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства можна отримати за допомогою комплексу, системи показників, що всебічно характеризують економічний стан підприємства.

У процесі фінансового планування та оцінювання фінансового стану підприємства використовуються фінансові документи, за даними яких розраховуються та аналізуються показники фінансово-господарської діяльності. До таких документів відносяться: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів.

На основі аналізу даних балансу та звіту про фінансові результати проводиться оцінка фінансового стану підприємства, виявляються сильні та слабкі його сторони та резерви для поліпшення стану фінансів.

Щоб визначити ліквідність, кредитоспроможність та прибутковість підприємства, необхідно проаналізувати діяльність підприємства з допомогою фінансових співвідношень та коефіцієнтів.

Класифікація та порядок розрахунку основних показників оцінки фінансового стану підприємства викладено у підручнику [7, 266—271].

Фінансовий стан підприємства характеризує поєднання декількох важливих фінансових показників. Одним із варіантів комплексних показників є «Z-рахунки»; для вимірювання імовір­ності банкрутства підприємства у розрахунках використову-ється модель, що наведена у навчально-методичному посібнику [1, с. 172]:

,

де

; ;

; .

[1] Норма установлена міра, середня величина чого-небудь (наприклад, норма виробітку). Норматив розрахункова величина витрат робочого часу, матеріальних і грошових ресурсів, яка використовується в нормуванні праці, плануванні виробництва і господарської діяльності.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
3. WEB - сайт підприємства в Інтернет
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
6. Автопідприємства вантажних автомобілів
7. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
8. Активами торговельного підприємства
9. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
10. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
11. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
12. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства

Переглядів: 3302