• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 1. Інформаційно-пошукова система шкільної бібліотеки як джерело інформаційного обслуговування її користувачів.

Змістовий модуль 2. Особливості обслуговування користувачів шкільної бібліотеки.

Структура довідково-бібліографічного апарата шкільної бібліотеки.

Система каталогів і картотек шкільної бібліотеки як складова інформаційно-пошукової системи бібліотеки. Організація систематичного каталога. Алфавітний каталог шкільної бібліотеки. Тематичні картотеки для учнів 1-11 класів. Систематична картотека педагогічної і методичної літератури для педагогів, вихователів, бібліотекарів. Довідково-бібліографічний фонд як елемент довідково-бібліографічного апарата шкільної бібліотеки. Фонд виконаних довідок.

Аналітико-синтетична обробка документів.

Бібліографічний опис як спосіб бібліографічної характеристики документа. Стандартизація бібліографічного опису. Види бібліографічного опису залежно від об’єкта і обсягу застосування елементів. Монографічний, зведений, аналітичний бібліографічний описи. Повний, розширений, короткий бібліографічні описи. Області та елементи бібліографічного опису.

Індексування документів

Сутність індексування документів. Поняття про класифікацію наук. Універсальна десяткова класифікація. Бібліотечно-бібліографічна класифікація.

Документи, які надійшли до фонду, після сумарного та інвентарного обліку розставляються за абеткою прізвищ авторів чи назв, звіряються з абетковим каталогом для перевірки на дублетність, розподіляються на перші примірники і дублети до них і потім каталогізуються. Процес каталогізації включає систематизацію документів, складання бібліографічного опису, організацію, ведення та редагування каталогів і картотек і відбувається згідно з чинними стандартами, нормативними документами, затвердженими інструкціями і правилами.

Перші примірники документів проходять такі стадії опрацювання:

- Розподіл документів за галузевим принципом: природничі, технічні, суспільні та гуманітарні науки;

- Систематизація документів за таблицями ББК або іншою обраною системою класифікації;

- Складання карток для абетково-предметного покажчика (АПП) одночасно із систематизацією документів;

- Визначення авторського знака;

- Складання бібліографічних описів документів;

- Редагування бібліографічного запису: перевірка правильності елементів бібліографічного опису, класифікаційного індексу, авторського знака, необхідних записів і поміток.

Опрацювання дублетних примірників документів відбувається за такою послідовністю:

1. З основної картки абеткового каталогу на документ переносяться повні індекси систематизації, на титульній сторінці проставляється шифр книги. На документах робиться позначка "К" (каталогізовано).

2. На зворотний бік основної картки абеткового каталогу дописуються інвентарні номери документів, для багатотомних видань – чергові томи (випуски) видань. Чергові томи (випуски) дописуються також на картках систематичного каталогу і на додаткових картках абеткового каталогу.

Після каталогізації книги і документи, що опрацьовуються як книги, проходять технічну обробку, а картки дублюються в необхідній кількості для всіх каталогів.

Систематизація документів – це визначення класифікаційного індексу твору друку або іншого документа відповідно до його змісту за таблицями певної бібліотечно-бібліографічної класифікації.

Зараз у шкільних бібліотеках переважно використовується ББК, але можливе впровадження й інших класифікаційних систем, наприклад, Універсальної десяткової класифікації (УДК), яка останнім часом знаходить все більше застосування в бібліотеках різних типів.

Систематизація документів здійснюється згідно з ГОСТ 7.59-90 "Ин­дексирование документов. Общие требования к систематизации и предмети­зации".

Систематизація – один з найскладніших процесів бібліотечної роботи. Вона здійснюється з метою групування бібліографічних записів у систематичному каталозі, а також для систематичної розстановки документів на полицях. Систематизація провадиться за самим виданням, тому що ні анотація, ні реферат не можуть замінити безпосереднього ознайомлення зі змістом документа. Систематизація складається із взаємопов'язаних і послідовних процесів:

- аналізу документа як об'єкта систематизації;

- прийняття класифікаційного рішення;

- складання предметних рубрик абетково-предметного покажчика (АПП) до систематичного каталогу;

- редагування класифікаційних індексів і предметних рубрик АПП;

- оформлення класифікаційного рішення і карток АПП.

Об'єктами систематизації можуть бути:

- будь-який документ, що надійшов до бібліотеки як самостійна одиниця зберігання;

- частина документа, представленого в бібліотечному фонді (наприклад, розділ з книги, вступна стаття, окремий твір із збірки, стаття з журналу або газети тощо);

- декілька окремих документів, об'єднаних за якимось принципом (багатотомне видання, комплект брошур у папці, добірка плакатів і т.ін.).

У процесі систематизації перш за все аналізується зміст документів. Бібліотекар з'ясовує, до якої галузі знань належить документ, визначає його наукову й художню цінність, виховну спрямованість, аспекти розгляду основного предмета документа, а також інші теми, які знайшли відображення у виданні. Крім того, враховується вид видання, його читацьке призначення, форма викладання матеріалу та інші ознаки, які впливають на читацькі запити.

Після того, як документ уважно переглянуто, а тема та інші компоненти, які впливають на вибір рішення, визначені, за класифікаційними таблицями добираються повний, каталожний та поличний індекси документа.

Рішення систематизатора про відображення даного документа у систематичному каталозі оформлюється у вигляді повного індексу.

Повним індексом називається індекс, який вичерпно розкриває зміст документа. Він може складатись як з одного, так і з декількох індексів. У такому разі всі індекси, що входять до його складу, з'єднуються знаком +(плюс) або : (двокрапка).

Перший індекс називається основним, інші – додатковими. Додаткові індекси записуються за порядком їх розташування в таблицях класифікації. Числу індексів відповідає кількість карток. Перша називається основною, всі інші – додатковими.

Бібліографічний опис на основній і додаткових картках співпадає.

Повний індекс має довідковий характер і використовується в тих випадках, коли треба знайти всі картки з описом даного документа, тому повний індекс зазначається на основних картках систематичного та абеткового каталогів (у їхньому правому нижньому кутку).

Якщо картки для каталогів дублюються за допомогою технічних пристроїв (ксерокс, принтер комп'ютера тощо), повний індекс систематизації може повторюватися на всіх додаткових картках.

Визначені повні індекси систематизації проставляються олівцем на звороті титульної сторінки, а якщо у документа немає титулу – то на звороті обкладинки.

Для розстановки карток у відділи систематичного каталогу слугує каталожний індекс, який визначає місце конкретної картки в каталозі. Він пишеться в лівому нижньому кутку картки. Якщо документ відображений в одному розділі систематичного каталогу, тоді каталожний індекс співпадає з повним і зазначається лише для полегшення розстановки карток.

У шкільних бібліотеках існує систематично-абеткова розстановка фонду, тому під час оформлення карток в їхньому лівому верхньому кутку проставляється поличний індекс, який визначає місце документа на полиці й разом з авторським знаком складає шифр документа. Поличний індекс може відповідати основному індексу, а може відрізнятися від нього ступенем дрібності.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. IV. Виклад інформаційного матеріалу
4. IV. Виклад інформаційного матеріалу
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
7. MOV приймач, джерело
8. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
9. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
10. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
11. VI. Узагальнення та систематизація знань
12. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.

Переглядів: 1149