Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Порівняльний аналіз традиційного навчання і педагогіки співробітництва

Педагогіка співробітництва

На подолання недоліків традиційного навчання спрямо­вана педагогіка співробітництва — «напрям педагогічного мислення і практичної діяльності, мета якого демократи­зація й гуманізація педагогічного процесу».

Педагогіка співробітництва набуває популярності в су­часній європейській освіті, яка своєю головною метою вва­жає надання особистості потужної життєвої мотивації, фор­мування її потенціалу як системи творчих здібностей і пе­редумов їх реалізації, виховання її впевненою у своїх правах і свідомою в обов'язках, надання їй автономності як запо­руки її самоактуалізації.

На думку деяких авторів, сутність педагогічного проце­су полягає у співробітництві педагога з дитиною. Для та­ких педагогів характерні доброзичливе ставлення до суб'єктів учіння, прагнення адекватно оцінити їхні можли­вості, збагнути мотиви поведінки, стимулювати творчість, особистісне зростання і гідність, а також здатність підтри­мувати соціальне сприятливий морально-психологічний клімат у навчальній групі.

У скандинавських країнах педагогіку співробітництва називають педагогікою діалогу, яка орієнтується на принци­пи педагогічного досвіду бразильського педагога Паоло Фрейре. Сутність такого діалогу полягає в гнучкій зміні орієнтації педагогічного впливу на учнів, який здійснює вчитель, виходячи із моральних принципів і загальнолюдсь­ких цінностей. Педагогіка діалогу виокремлює вчителя як провідну фігуру успішної педагогічної взаємодії з учнями й покладає на нього відповідальність оперативно враховувати особистісні якості вихованців, що постійно змінюються під впливом зовнішніх обставин та індивідуального зростання.

Основні характеристики педагогіки співробітництва до­бре висвітлюються під час її порівняння з традиційною пе­дагогікою. Аналіз цих двох протилежних дидактичних кон­цепцій навчання наведено у табл. 3.

Таблиця 3

Традиційне навчання Педагогіка співробітництва
Найближча мета дидактичного заходу – засвоєння знань, вироблення навичок та вмінь, розуміння навчального матеріалу Основна мета дидактичного заходу – розвиток інтелектуальних, духовних і фізичних здібностей, формування інтересів, мотивів, наукового світогляду  
Зміст дидактичних заходів – знання, передбачені навчальними програмами предметної підготовки, і певний навчальний матеріал Зміст дидактичних заходів – засвоєння способів пізнання, перетворень у навколишньому середовищі та у собі  
Рушійні сили навчання – погрози, заборона, накази, адресування, оцінка тощо Рушійні сили навчання – радість творчості, відчуття свого духовного й інтелектуального збагачування, вдосконалення тощо  
Основні методи навчання – пояснення, вправи, зубріння, дії за взірцем Методи навчання – спільна діяльність, пошуки, евристична бесіда, різноманітні форми співробітництва суб’єктів навчального процесу  
Основна форма роботи – фронтальна Основна форма роботи – спільний пошук, вибір оптимальних варіантів вирішення навчально-пізнавальної проблеми, переваги групових та індивідуальних форм роботи над фронтальною  
Роль суб’єкта викладання – роль всевладного і всезнаючого начальника над об’єктом навчання Основна роль суб’єкта викладання – помічник, старший, більш досвідчений товариш, порадник і соратник учнів у пошуках істини  
Головний обов’язок суб’єкта викладання – повідомлення знань у такій формі, щоб полегшити їх засвоєння Головний обов’язок суб’єкта викладання – організація і залучення суб’єктів учіння до активного процесу вирішення різноманітних дидактичних завдань  
Основна функція об’єктів навчання – запам’ятати ці знання, відповісти на запитання суб’єкта й отримати за це оцінку Основна функція суб’єктів учіння – активно співробітничати в колективній праці, постійно вдосконалювати себе  
Кінцевий результат учіння – відповідність знань, навичок і вмінь об’єктів навчання запрограмованим стандартам, яка з’ясовується під час певного контролю Головний результат учіння – здатність суб’єкта учіння самостійно переносити здобуті знання в нові ситуації, розуміти та вдосконалювати себе, опановувати професійну майстерність  

Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. SWOT-аналіз у туризмі
  4. SWOT-аналіз.
  5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  6. V Засоби навчання
  7. V. Нюховий аналізатор
  8. АВС (XYZ)-аналіз
  9. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  10. Адаптації та навчання
  11. Активний метод навчання
  12. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад




Переглядів: 2171

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Технологія навчання | Особистісно орієнтоване навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.